Пам'яті Євгена Шевчука: “Його погляд неначе живий”

Пам'яті Євгена Шевчука: “Його погляд неначе живий”
Євгенія Шевчука поховали на алеї Слави. До заквітчаної могили, аби відвідати сина, мало не щодня навідуються батьки
  • Поминаємо. Минає шоста річниця від дня трагічної загибелі під час виконання службового обов'язку пожежника пожежного поїзду станції Козятин Євгенія Шевчука. Для батьків - це непоправне горе.
  • Мало не щодня вони відвідують свого сина…на козятинському міському кладовищі. Він дивиться на рідних пронизливим поглядом з портрета на пам'ятнику, розриваючи батьківське серце на шматки.
  • Згадаємо нашого героя.

Вогняний червень закарбувався на серці родини Шевчуків втратою сина на все життя. В останню путь 21-річного Женю проводжали всім Козятином. Плакали всі, навіть небо. 9 червня 2015 року життя молодого, повного сил та енергії хлопця, забрала пожежа на нафтобазі БРСМ в селі Крячки, що на Київщині. Тоді на боротьбу з вогнем однієї з наймасштабніших та найскладніших пожеж направили і чергову варту нашого пожежного поїзду. Козятинські вогнеборці тоді і подумати не могли, що повернуться з роботи не в повному складі. Вибухова хвиля палаючих ємностей з нафтопродуктами охопила територію БРСМ та поглинула пожежників. Батько Євгенія Леонід Шевчук та його побратим Петро Сизонюк дивом вижили, хоть і сильно постраждали. А життя Жені палаючі язики вогню забрали назавжди. 

Після того, як цистерна з бензином здійнялась у повітря, Женю оголосили безвісти зниклим. Кілька діб його всі шукали. Рідні до останнього вірили, що він живий. Але цього, на жаль, не сталося. Експертиза ДНК підтвердилась. Євген загинув у вогні. Для батьків він став світлим янголом.

- Вже шість років нашого Жені не має з нами, - каже мама героя-пожежника Лідія, - Ми і досі в це не можемо повірити. Коли відвідуємо синову могилку він дивиться на нас, неначе живий. Його погляд такий жалісливий. Здається, що його очі от-от заплачуть. До сліз…

Батько Євгенія Леонід Іванович продовжує нести службу у козятинському пожежному поїзді. Час від часи рани дають про себе знати - пошрамовані вогнем руки болять та печуть. Потребують лікування та відновлювальних процедур. Та серце від туги за сином пече більше.

Нагадаємо, що у пам’ять про Євгена Шевчука в Козятині встановили меморіальні дошки на фасаді школи № 2 та училища, де навчався хлопець, а також будівлі Воєнізованої охорони (ВОХР), де працював. Євгена посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступень, відзнакою міської ради «За героїзм та патріотизм». Присвоїли звання «Почесний громадянин міста Козятин».

Найменше, чим можна віддячити таким героям — пам'ятати про них та не забувати про їхній подвиг.

Телеканал 2+2 програма "Гроші" відзняла сюжет про трегачну подію під Васильковом. Пропонуємо перегляну відео і дізнатися, як просувається справа щодо власників нафтобази

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі (19)
  • Екатерина Денисенко

    Вічна пам'ять.
  • Людмила Савченко

    Вiчна пам'ять
  • Олена Волинець

    Прикро, що молода людина поклала свое життя за чийсь бізнес. Нехай би він згорів весь у тому вогні. Сталось непередбачене лихо. Не перший і не останній раз гинуть пожежники під час підкорення вогню. Так, велике горе для батьків, дитини не повернути, нафтобарони не признають своєї провини і не бажають, хоч би якось компенсувати втрати людських доль.
    Але скільки можно щороку ворошити свою душу і долі інших. Женю не повернути і всі ці щорічні дописи набивають лище оскому.
    Нехай земля йому буде пухом. Хай з Богом спочиває. Пам’яніть хто знав Евгена та запаліть свічку на згадку.
  • Светлана Коломиец

    Вечная память!
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up