Перевірили три ставки та поспілкувалися з аграріями. Що дізналися?

Перевірили три ставки та поспілкувалися з аграріями. Що дізналися?
  • На Козятинщині самі багаті на водні ресурси, мабуть, Махаринці. Ставків в цьому населеному пункті не менше 15-ти.
  • Щоб перевірити, як дотримуються рибалки правил лову риби в період нересту, ми обрали ставки «Панський», «Безодня», «Луговий», «Заводський», «Грицюковий», «Ксьондзів» та «Макарів».
  • На «Панському ставку жодного рибалки не помітили. Поїхали на «Безодню». Там також ні душі, а що було далі — наша розповідь.

Нагадаємо:

Спустившись до греблі «Безодні», замість рибалок помітили аграріїв. Вони саме в сівалку засипали зерно. Поцікавились, чим хлібороби поле засівають. Сказали, що засівають ярим ячменем.

Так аграрії вже тижнів два, як поля ячменем засівали! — кажемо ми нашим співрозмовникам.

— Ми знаємо, що майже всі аграрні господарства засіяли ячмінь раніше. У нас ячмінь «КВС алісіана» німецьке зерно, — відповіли вони. — Воно не переносить заморозків. При похолоданні до 5-ти з мінусом зерно ячменю може загинути чи втратить силу. Похолодання ми перечекали, зерно живе, волога в грунті ще є тож будемо чекати гарних ячменевих сходів.

Поки ми спілкувалися з хліборобами приїхав директор підприємства «Махаринецьке Агро» Сергій Бенедичук. Тож ставимо запитання йому.

— Ми мусимо працювати і в карантин, і без карантину, в дощ,і в спеку. Ми на полі, — сказав директор. — Нам під час карантину залишатися вдома не можна нівякому разі тому, що люди хочуть їсти кожен день. Як аграрії не засіються, то що будемо їсти? А от що преса робить в полі під час карантину для мене загадка?

— Ми в Махаринцях зовсім по іншій справі, — сказали ми. — Не могли не підійти до ваших працівників.

— Це не мої працівники — це мій військовий побратим Юрій Мотронюк і пайовик Микола Бородянець. Вони кожен рік допомагають мені в посівній, — каже Сергій  Бенедичук. 

— Сергій, ваші друзі розповіли нам, що у вас якесь німецьке зерно, яке боїться похолодань і ви не засівалися раніше саме з цієї причини.

— Трохи не так, — каже голова «Махаринецького агро». —  Саме зерно похолодання не боїться. Заморозку бояться паростки ячменю. Ми дійсно вирішили перечекати холоди і тоді вже засіятись. Я думаю, що з сроками сівби ми не помилились

— А якими культурами будете засівати поля?

— Озима пшениця посіяна з осені, з ярим ячменем впораємося сьогодні, 3-го квітня. Ще посіємо сою, соняшник та кукурудзу. Є бажання посіяти трохи гречки та цукрового буряка, але це за умови, якщо у нас збільшаться посівні площі. Поки сіємо тільки ті культури, щоб здати державі зерно, розрахуватися з пайовиками і тримати господарство на плаву

— Як аграрії на місцях сприймають проголосований закон про продаж землі?

— Ринок землі має бути, — каже наш співрозмовник, — але не зараз, під час економічної кризи. Коли підприємець чи фермер тратить ресурси, щоб прогодувати свою сім’ю. Мілкий і середній бізнес аграрного сектора, щоб провести посівну компанію, витрачає велики ресурси, ледь зводять кінці з кінцями. Багато грошей йде на добрива, на закупівлю нової техніки. Немає в селянина зайвих коштів, щоб купляти землю. Тим більше в Україні йде війна. На мою думку, спочатку потрібно відвоювати нашу землю, позбутися всіх вірусів, а тоді продавати землю. Продавати її тоді, коли землю зможуть купити українці, які землю обробляють. В іншому випадку — землю ми далі будемо обробляти, тільки не в якості господаря, а в якості батрака на своїй землі

— Розкажіть, що це у вас за чудо техніка?

— Це «Джон Дір» В6 140 в нього потужність,140 кінських сил. Хороша сучасна машина. Працювати на ній одне задоволення.

На цьому ми подякували аграріям за їхню роботу і поїхали ще на ставок, що в народі нарекли «Луговим». Переконавшись, що й на тій водоймі немає нікого, завершили рейд щодо правил лову риби під час нересту.

Читайте :

Рибалкам увірвався терпець. Розказали, хто викидає сміття у Водокачку
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up