Під грифом «цілком таємно»: таємниці родовища алмазів біля Сестринівки

Сергій Сиваківський влаштував екскурсію сестринівськими полями, де 160 мільйонів років тому впав метеорит

Про метеоритний кратер під назвою «Ударна структура західна», його походження, розташування та цінність розповів козятинчанин Сергій Сиваківський, родом із Сестринівки. Він влаштував пізнавальну екскурсію землями сестринівської громади. Виявляється, на пагорби, де нещодавно зібрали пшеницю, більше 160 мільйонів років тому впав метеорит. Брила, вагою понад 100 тисяч тонн, летіла зі швидкістю 15 кілометрів за секунду і врізалася в землю. Внаслідок  удару утворився величезний кратер, розміром 2,3 на 3,2 кілометра. Цінністю кратеру є поклади родовищ технічних алмазів. Вони знаходяться в його центрі, на глибині 40 метрів. Місцеві люди про таке природне диво не чули і не зовсім вірять в нього. А дарма. За словами Сергія, там можна облаштувати туристичну зону, таким чином зробити Сестринівку відомою далеко за межами району та області. 

Магнітна аномалія

Одного разу Сергій, прочитавши в журналі «Наука і життя» публікацію про те, як житель італійського міста після перегляду програми «Планета земля», випадково знайшов руїни античного міста, вирішив і сам поцікавитися фактами про Козятинщину. 

— Я загорівся такою ідеєю, а може і я щось цікаве знайду, — каже Сергій Сиваківський. — Встановив програму з супутниковими знімками і почав розглядати місто Козятин та Козятинський район і побачив відмітку англійською біля Сестринівки — «Ударна структура західна». Перейшов за посиланням і почав читати про метеоритний кратер. Мене це дуже зацікавило. Почав шукати про це в різних матеріалах, наукових працях. Виявляється, метеоритну ударну систему виявили в 70-роках ХХ століття, завдяки гравітаційній, магнітній аномалії. Тут провели дослідження дві великі геологічні експедиції. Їх робота була суворо засекречена, місцевим жителям розповідали, що це працюють меліоратори. 

Чому кратер досі не помічали?

За словами Сергія, метеорит не зміг пробити великий кратер, занадто близько під землею тут знаходяться граніти. Відбувся потужний термоядерний вибух. Від удару і величезної температури частина метеорита випарувалась, а частина перетворилася на кам’яно-скляну кулю, яку засипав грунт, що від вибуху злетів у повітря.

Тому кратер в Сестринівці має вигляд пагорба в центрі. І на перший погляд, це звичайнісіньке поле. Єдине, що кидається у вічі, це те, що навколо епіцентру розташована  величезна кільцева вирва чи обрив, яка, демонструє лише невеличку частину грандіозних масштабів катастрофи.

Оціночна вартість — 6 мільярдів

Чим цінний цей кратер? По-перше, родовищами технічних алмазів, які можуть використовувати в промисловості. Наприклад, на різцях, в сверлах. Тобто, там, де потрібна обробка чогось твердого. У центрі кратера знаходиться кам’яно-скляна куля, яка сплавилася і перетворилася на суцільну массу. 

– Насиченість цієї скляної кулі алмазами сягає від 2 до 11 карат алмазів на 1 кубічний метр цієї породи. Це досить багато, – каже Сергій Сиваківський. – Згідно з доступними близько 10 років тому джерелами перспективна оціночна вартість цього родовища, сягала 6 мільярдів доларів. А необхідна кількість грошей для розробки —  650 мільйонів доларів. Однак до цього справа не дійшла. Можливо тому, що ці алмази міцні, якісні, але технічні, каблучок з них не виготовиш. 

►Частина породи з одного з кратерів

«Цілком таємно»

Назву метеоритного кратера «Західна» дав Євген Петрович Гуров, один з провідних в Україні і світі дослідників, відомий геолог, доктор наук, старший науковий співробітник інституту геологічних наук НАН України. Разом з колегами він виявив три всесвітньовідомих та дослідив чимало маловідомих метеоритних кратерів. 

►Фото Сестринівських алмазів: обкладинка книги

За словами Євгена Гурова, на всю пов’язану інформацію з видобуванням імпактних алмазів було накладено найвищий гриф секретності «Цілком таємно». Понад 20 років публікувати про цю знахідку було заборонено. Тай й розголошувати, де знаходиться кратер, також. Тому сестринівському кратеру була присвоєна назва «Західна», тобто та, що знаходиться на заході.

►Євген Гуров — один з перших геологів, що досліджував сестринівський кратер

— Чому це було «цілком таємно»? Не зовсім зрозуміло. Нібито збиралися великі партії цього алмазу і їх випускали на ринку, щоб отримати гроші. Вперше відкрито про це написали в 90-х роках минулого століття, — каже Євген Гуров.

Зникли посилання в інтернеті

Дивиною цієї метеоритної історії є ще й те, що наразі більшість посилань з інтернету на сестринівський кратер зникли. Натомість структура стала найменуватися як білилівська. 

— Це мене трохи розсердило, — зауважує Сергій. — Ці землі знаходяться повністю на території Вінницької області, а саме сестринівської громади і до Білилівки жодним чином не відноситься. Я все, що зміг, у Вікіпедії позмінював з коригуванням. І саме тому, для закріплення пріоритету саме за Козятинщиною вирішив звернутися до вас для розголошення даного питання. 

Туристичний маршрут

До сестринівського кратеру є два шляхи під’їзду — від села Сестринівка можна розпочинати пішохідний або вело-туристичний маршрут від музею ім. Грушевського, рухаючись до ставка, що має назву «Польовий». Або йти від траси «Біла Церква-Тростянець. Проїхавши дорогою, що веде до селища Вишневе, з’їхати ліворуч і ще 300 метрів грунтовою дорогою. У суху погоду це можна зробити і на машині, а вже восени — тільки пішки чи велосипедом.

— Це місце доцільніше позиціонувати, як піший, вело-туристичний маршрут, чи маршрут «зеленого туризму», — каже Сергій Сиваківський. — Пройтися тут є де, подивитися є на що. Можна влаштувати пікнік, шашлик, місця для фотосесій. Можливо доцільно надавати платні послуги зі спортивної риболовлі, водного відпочинку. 

Фактично поряд з центром кратера є чудові не дослідженні джерела і ймовірність того, що вони мають якісь особливі якості, досить висока. Погодьтесь, побути поміж гарної природи, помилуватися чудовими краєвидами та провести гарно час на метеоритному кратері та щей на покладах алмазів можна далеко не всюди. І ми повинні це рекламувати, розвивати, пишатись і використовувати для розвитку громад.

Тож чому цим не скористатись та не перетворити Козятинщину на привабливу туристичну, хоча б в регіональному чи українському масштабі, тим більше, що це ще зовсім не повний перелік цікавих туристичних місць району.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.