Поки що московська. Що про назву своєї вулиці кажуть люди, що на ній мешкають

Поки що московська. Що про назву своєї вулиці кажуть люди, що на ній мешкають
Біля одного з будинків ми помітили, що господар помешкання табличку з написом вулиці заклеїв папером.
  • Вулиця московська для багатьох мешканців нашого міста після повномасштабного російського вторгнення, як більмо на оці. Звірства Московії винудили мільйони українців залишити власні домівки та йти шукати прихистку на територіях, де немає чобота агресора.

Чотири роки тому ми цікавились позицією мешканців вулиці Московської, щодо назви вулиці. В тому опитуванні з позицією багатьох її мешканців можна було погодитись — що це вулиця їхньої молодості. Інші говорили, що звикли до назви вулиці.

Тепер весь світ знає про розстріляних в потилицю цивільних, закатованих та зґвалтованих жінок, звірства над дітьми вояків окупанта. 

Нещодавно ми отримали повідомлення  соцмережі від мешканки нашого міста, яка знайшла прихисток за кордоном: «Привіт Славік! Якщо виникне потреба не дай бог тримати оборону нашого міста, як Маріуполя, то буде ганьбою вмерти при обороні парку пушкіна і вулиці московської, а російський танк обов'язково заїде зі сторони парка пушкіна, щоб проїхатися по обеліску загинувших солдат, як це відбувається на окупованих територіях»

З цим ми й поїхали на вулицю Московську, щоб запитати людей, які на ній живуть, як вони ставляться до цієї назви. Першою нашою співрозмовницею була пані Людмила. 

– Давно була пора, – відповіла 40-річна жінка і розплакалася,  а потім додала: — Ці прокляті московити мого племінника вбили. 

Біля одного з будинків ми помітили, що господар помешкання табличку з написом вулиці заклеїв папером. Хотіли з ним поспілкуватися, але скоріш за все його на ту пору не було вдома.

Пані Наталія, яка крім основної роботи любить займатися квітником, за перейменування вулиці, як вона каже «обома руками».

— Тільки ми цього не вирішуємо, — каже вона. 

— А хто, як не ви маєте вирішувати? — запитали її. — Зберіться громадою вулиці і вирішіть це питання. Вам же не байдуже, що назва вашої вулиці вже пишеться з малої букви.

— Ми «за», тільки самі ми не вирішуємо, — стояла на своїй думці пані Наталія.

А от для мешканців вулиці, які не хотіли назвати свої імена, перейменування вулиці зараз не на часі.

— Прийде час змінимо назву, а зараз є інші справи, — сказав, мабуть, голова сімейства. 

— Саме на часі, — заперечили ми. – Влада міста вирішить це питання, а ви громадою повинні зібратися, щоб запропонувати чиє ім’я має носити ваша вулиця. 

Нічого нам не відповіли ще не зовсім літні люди. Переглянулись між собою та й пішли до хати.

Останній з ким ми поспілкувалися був пенсіонер Віталій. Дискутували ми з ним приблизно півгодини. Ключова його фраза на початку розмови: «Яка різниця, як називається вулиця» змінилася на відповідь: «На нашій вулиці живе переважна більшість пенсіонерів, якщо влада міста бере на себе всі витрати по заміні нової документації, то ми не проти, хоча знаю скільки доведеться посидіти в черзі у нотаріуса».

Вже коли були на вулиці Сєдова, ми прокрутили в пам’яті героїчні мітинги жителів окупованих Херсона, Мелітополя, Бердянська, Конотопа, Енергодара. А ми так змогли б?    

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (13)
  • Сергей Шередеко

    Но деньги то уже списаны...
  • Черній-Сокальська Оксана

    Вісім років війни,а збагнули назву через 50днів
  • Дария Мельник

    Воно так ,але це зараз не головне ,якось жили раніше ,війна взагалі то 8 років і 50 днів(
  • Володимир Канарський

    Всі назви вулиць які нагадують нам про кацапів повинні бути перераховані.

keyboard_arrow_up