Прогулянка Козятинщиною: ревучі корови, хаос у лісосмузі та темпи будівельників

Почалася наша прогулянка від сміттєвих баків вулиці Героїв Майдану. Там працівники «Чистого Міста» в ковш зелененького міні-тракторця накидали викинуту людьми городину. 

 — Біля контейнерів, куди зносять сміття з приватного сектора, щоденно прибираємо. І щоразу тут кидають купу городини, яку люди можуть прикопати на своїй земельній ділянці, – кажуть хлопці з лопатами. – До людей у нас претензій нема. Вони заплатили за сміття, то й кидають його. От до голів ОСББ, які не дають заявку на вивіз того, що люди на купи накидають, є питання. Сміттєві баки – то одне, а купи сміття – то вже інше. Така ж ситуація біля контейнерів на вулиці Мічуріна, й біля школи № 5 на ПРБ. 

У міському сквері опале листя двірники згрібають на купи, готуючи його для вивозу. Любителям природи видніше, тільки автор мандрівки залишив би листя під кожним деревом. То нам листя під ногами наче сміття, для дерева – то природна органіка. З тротуарів варто змести, а під деревом – нехай перегниває.

Побували в лісосмузі між селом Козятин та Іванківцями. Там енергетики, доглядаючи за своїм господарством, дерева та гілки під дротами обрізають. Товстіші колоди на дрова забрали, а гілля згорнули під інші дерева в лісосмузі. Такий безлад громада околиці Козятина сприйняла за місце, куди можна зносити домашній непотріб, а звідси – ще одне стихійне сміттєзвалище. 

На вулиці Данила Нечая під воротами приватного будинку господарі постелили щось ніби ковдри. Ми подумали, це для того, щоб горіхи на землю не падали. Виявилось, що горіхи там ні до чого, то домовласники зробили заслін від води. Після проїзду автівок вони таким чином від потопу на подвір’ї рятуються.

Далі поїхали на вулицю Джерельну, там нічого особливого. Тільки пригадалося, що на місці теперішніх хащаків і смітника колись стояла червона хатинка, в середині якої була криничка з цілющою водою. Люди більш старшого віку казали, що цілющою вода була до тих пір, поки на тій воді хитрі люди не стали заробляти.

Мостобудівельники за тиждень майже весь міст розібрали. Позавчора, 13 жовтня, коли з перекриття мосту була знята остання металева балка, з заводу привезли нові металеві конструкції. Будівельники пожартували, що завершать роботи за 4 місяці. А потім додали: «Це залежить від примх погоди. Будуть сприятливі погодні умови, значить і справи швидко підуть, – казали вони. – Контракт на 8 місяців підписаний. Коли й далі все добре піде, то впораємось за місяці 4. Не від нас усе залежить, а від погоди і «вікон» на залізниці. 

На об’їзній, недалеко від вулиці Білоцерківської водій легковушки збив песика. Не знала бідна тварина, що не вона головна на дорозі. 

Ще на об’їзній газова магістраль давно в занедбаному стані. Фарбували її останній раз мабуть тоді, коли навколо неї паркан будували. Тепер і паркан кудись подівсь, і сліди попередніх марафетів ледь видніються.

Дорогу на об’їзній зробили хорошу, але на переїзді дві фури не вміщаються. Чергові по переїзду стали виконувати роль регулювальників. Не допускають, щоб фури на переїзді зустрілися.

Поверталися додому, коли смеркати почало. З поля близько вулиці Ярослава Мудрого донеслося ревіння корови. Подумалось, що за господар тримає скотину на пасовиську так допізна? Коли ми приїхали на місце, виявилось, що корова на пасовиську була не одна. Їх там було близько десятка. Одна з місцевих жителів сказала, що тримає ті корови одна людина. Шкода, що господар не встиг вчасно забрати череду з поля і корови від безвиході кричали. Але на другий день, коли ми були на пасовиську, корови вже не ревли, а спокійно скубли травичку. І не дивно, чого їм ревти, коли нічого не турбує?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.