Пузир проти громади: раунд 2

Пузир проти громади: раунд 2

Нашкодили – визнайте і сидіть тихо, як миші під віником

Трохи отямившись від нокдауну, в який громада відправила міську владу у поєдинку за якісне теплопостачання, Пузир вирішив подати голос на всіх наявних офіційних сторінках міськради у вигляді допису «Обережно – популізм або як не треба шукати «крайніх». Краще б він цього не робив! Уже й так усім зрозуміло, що інтелект – не найсильніша сторона Пузиря і його оточення, то навіщо зайвий раз виставляти напоказ власну професійну недоумкуватість, ще й напрошуватися на чергові порції критики?  Нашкодили – визнайте і сидіть тихо, як миші під віником. Так ні ж, вирішили провести роз’яснювальну роботу! Ну що ж, хочете знати оцінку громади своїм жалюгідним поясненням? Будь ласка!

50 чоловік — то не майдан?

Автор публікації з перших слів намагається нав’язати читачам думку про те, що городян, невдоволених козятинським крематорієм, не більше 50: саме така кількість активістів наприкінці жовтня намагалася зустрітися з мером. Та й ті, на думку інкогніто замовної журналістики, підпали під вплив колишніх претендентів на посаду міського голови, які нібито роздули проблему, якої насправді не існує. Скидається на те, що для автора допису важливо було заспокоїти мера, в якого все частіше проявляються клінічні ознаки панічного страху перед гнівом виборців. Мовляв, спокійно, Саня, це ще не майдан, прорвемося! Ну що таке півсотні невдоволених?!

Однак, сам факт маніпулювання кількістю активістів є показовим. Виявляється,  критичність проблеми наша міська влада оцінює числом готових відкрито захистити свої права! За їхньою логікою, якщо прийшло 50 людей, то решта городян готова покірно дихати димом. Більше того, є надія, що після ознайомлення з «переконливими» поясненнями, викладеними у дописі, свідомі городяни організують акцію в підтримку позиції Пузиря: «Добробут мера і його оточення – обов’язок громади».

Обдурюванням громади теплопостачальниками

Наступний «залізний» аргумент – три роки назад теж диміло. І таки да, диміло. Але якби диміло так, як зараз, Пузир, тоді ще депутат, поставив би білі палатки з червоними серцями біля кожної котельні, а потім демонстрував би всім шар сажі на них. На сесії він би приносив пакет з соняшниковим лушпинням. А з яким запалом він захищав би тоді і діточок у садочках, і стареньких у терцентрі! Треба терміново Пузиря до депутата підвищити, а ще краще до безробітного. У тому статусі він громаду реально захищав. Питання: як тепер громаду від нього захистити?

Кілька слів про горезвісну трубу котельні №9 (лікарня). Якщо ви ще не читали допис міськради і маєте сентиментальну натуру, запасіться носовичками і заспокійливим. Десь на п’ятому абзаці вони вам знадобляться. Виявляється, Пузир ще минулого року запропонував фірмі-теплопостачальнику наростити трубу. Звичайно, фірма могла відмовити, бо це «дуже значні витрати». Як зворушливо, що ці благородні ділки, можна сказати, робінгуди теплопостачального бізнесу погодилися на пропозицію такої поважної персони, як Пузир!

Хоча людина спостережлива, проаналізувавши ситуацію, допустить вірогідність того, що спроба саботажу виконання побажань мера з одночасним обдурюванням громади зі сторони теплопостачальної фірми таки була.

Справа в тому, що для будь-якого бариги найгірше – невідновні втрати. Власники діючої теплопостачальної  бізнес-структури свідомі того, що вони в цьому місті рівно стільки, скільки при владі буде Пузир – тобто недовго. Тому і вкладати в інфраструктуру для них невигідно: трубу встановлять, а забрати не встигнуть. Але як виконати і не виконати обіцяне одночасно? Вихід є: імітація! Сценарій міг бути таким: про людське око трубу привезли, про що Лівшиць у дусі радянських передовиць прозвітував: «Що обіцяно – виконується». Далі вона спокійно собі лежить біля котельної: з-під лежачої труби гроші не витікають. Щоб пояснити лохам-виборцям, чому трубу не встановили, складається ціла легенда про надзвичайну складність процесу, непробивний графік роботи спецтехніки: одна вишка на весь регіон. Якщо довіритися таланту переконання міськрадівського писаки, злітати на Марс – легше. Та що там казати, будівництво єгипетських пірамід порівняно з нарощуванням труби в Козятині – дитяча забавка.

На щастя симбіотичного утворення «пузир & бублик», навіть склади в Калинівці вчасно вибухнули: ось бачите, вишка мала їхати до нас, але тепер задіяна у сусідів. Ще пару тижнів - і  морози: не можна ж ризикувати й відключати опалення на час встановлення труби! Ось так і відморозилися б горе-інвестори від обіцяної модернізації: дуже хотіли, зробили все, що могли, приклали надзусилля, але...

На окремий коментар заслуговує плач Ярославни

Щодо «дуже значних витрат» по встановленню труби, які фірма зголосилася взяти на себе. Цікаво, з яких міркувань  міська рада так переймається прибутками і витратами приватного бізнесу? Звідки таке хвилювання? Врешті, якщо фірми (бо на папері їх три) працюють собі у збиток, Пузир міг би довести свою відданість громаді, відмовившись від своєї премії в рахунок оплати встановлення труби. Ага, самим смішно!

До якої тільки маячні не вдається автор, щоб переконати у шляхетних мотивах  відданості мера інтересам теплових ділків! Дописався до «містечкового сепаратизму». Це ж скільки треба хильнути або чим обкуритися, щоб народити такий «аргумент» у відповідь на пряму і просту, як труси матроса, вимогу громади не труїти нас димом від неякісного палива!

До речі, про «хильнути». Добре, що автор статті не підписався, бо після його закидів на адресу одного з громадських діячів, що «труїть козятинчан алкогольними напоями», склалося враження про неадекватність. А  радник міського голови пан М. є власником культового генделика «Табачок»! Чи, може, Пузир як моральний лідер нації зібрався запровадити в Козятині мораторій на продаж спиртного?

Медвежа послуга меру П

Кілька слів про маніпулювання темою тарифів на тепло у нас і у Вінниці. Якби на момент децентралізації опалення при владі в Козятині була безтолоч на кшталт Пузиря і К0, а не досвідчений господарник, і в нас були б захмарні тарифи. У Вінниці  збільшується число власників індивідуального опалення при діючій централізованій системі теплопостачання, що призводить до її розбалансування (в Козятині цього уникнули, грамотно провівши децентралізацію опалення). Витрати при незмінному технологічному процесі лягають на меншу кількість споживачів, що автоматично тягне за собою зростання тарифів. Але то проблеми Вінниці, і вони не повинні відволікати нас від вирішення власних проблем.

Скажемо більше. Відносно низький тариф у Козятині, може, й гріє якісь місця Пузирю, але точно не забезпечує теплом бюджетні установи відповідно до санітарних норм. Так що автор явно надав Пузирю ведмежу послугу, маніпулюючи порівнянням з високими вінницькими тарифами, бо вони не заважають обласному центру якісно ремонтувати дороги, проводити озеленення, створювати нові робочі місця. Та й температурний режим в медичних, культурних, освітніх закладах там набагато кращий. Цинічним виглядає і шантаж на темі низьких тарифів. Складається враження, що міська влада намагається зробити здоров’я громадян їх заручником: у нас тариф низький, так що дихайте смородом і не сікайтеся!

 

“Контрольний в голову”

Окрема тема – козиряння сертифікатами на паливо. У хом’ячків, може, й була б довіра до цих сертифікатів, але в нашій країні, якщо треба, і лайно сертифікують. Тому громада і виявляє найбільшу довіру до торфобрикету: і тепловіддача хороша, і смороду немає. Вкрай невдалим у автора статті вийшов і «контрольний в голову»: у декого, мовляв, опалювальний сезон досі не розпочався в повному обсязі. Даруйте, панове, але з поваги до громади порівнюйте не з гіршим, а з кращим. Наприклад, з тим, як наші дітлахи в садочках і школах у квітні мерзли, бо ви буцімто терміново почали готуватися до наступного опалювального сезону, а в Калинівці і Хмільнику з поверненням холодів відновили подачу тепла.                         

Одним словом, у питанні безпечної роботи котельних влада в особі мера пішла у затяжний клінч. Звинувативши опонентів у популізмі, вона вирішила вимотати громаду поясненнями не з тієї опери. Скільки б ми не товкли їм про Хому (задихаємося!), а вони про Ярему (радійте низьким тарифам і сертифікатам). А що тут  дивного? Автор статті такий «грамотєй», що навіть не потрудився з одиницями виміру розібратися. Вигадав якусь «гекакалорію» (насправді витрати теплової енергії на обігрів приміщення обчислюються в гігакалоріях).  Хоч би погуглив.  

P. S.

І все ж таки цікаво, хто автор цього недодопису? Для Лівшиця надто примітивно, для відділу внутрішньої політики надто безграмотно. Невже САМ писав?

Інокентій ГУК

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі (1)
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up