П’ять цікавих фактів про вулицю Незалежності

П’ять цікавих фактів про вулицю Незалежності
  • А ви знали, що вулиця Незалежності — найстаріша у Козятині?

  • А що саме тут відкрили перший козятинський універмаг?

  • Ми розкажемо вам, як змінювалася вулиця від початку свого існування до сьогодення і покажемо, який вона мала вигляд у різні часи

Вулиця Незалежності — одна з головних у центральній частині міста. Вона бере свій початок від залізничних колій в бік Бердичева і плавно перетікає у Центральну вулицю села Козятина. Нею проходить автодорога, що з’єднує Білопілля і Вівсяники, тож тут завжди жвавий потік транспорту. А історія цієї вулиці бере свій початок задовго до того, як з’явилося місто залізничників. І пов’язана вона з селом Козятином.

Із чого все почалося

Ви точно чули про те, що село Козятин набагато старіше за місто. Містечко при залізничній станції затвердили у 1874 році, тобто у другій половині ХІХ століття. Натомість село Козятин існувало за цілих два століття до того, втім, на той час воно називалося Гуйва, як і річка, що протікає через обидва наших Козятини, більш відома у народі як Водокачка.

У пізніших джерелах, у тому числі і на картах, село вже згадується під назвою Козятин. Одна з таких мап — військово-топографічна карта Шуберта 1860-их років. На ній позначені залізничні гілки в бік Києва і Бердичева та село Козятин.

Від південно-західної околиці села веде дорога, яка спускається до колій Бердичівського напрямку. І ця дорога — не що інше, як сучасна вулиця Незалежності.

У місці, де дорога перетинається із залізницею, є позначка «Буд». Це — скорочення від «залізнична будка». Таким терміном у ті часи називали залізничні пости. Цій позначці відповідає сучасний пост № 7, який розташований якраз поруч із тим місцем, де починається вулиця Незалежності. І це в той час, коли на решті території сучасного Козятина було ще болото, не враховуючи двох хуторів у південно-західній частині міста і декількох залізничних будівель.

Втім на той момент ця вулиця не була вулицею у сучасному розумінні. Там не було будинків. Це був шлях, що сполучав село Козятин із Кордишівкою, а також деякими дорогами на інші села. Найімовірніше, цим шляхом користувалися до того, як проклали залізницю. Вже пізніше, коли навколо станції Козятин стали заселятися люди, на сучасній вулиці Незалежності з’явилися перші будинки і вона стала вулицею у прямому розумінні цього слова.

Перша лікарня Бердичівщини

Від самого початку свого існування вулиця Незалежності слугувала своєрідним кордоном, який розмежовував землі села Козятина і пристанційного містечка. Про це свідчать дані, які знайшла в архівах історик Зоя Вільчинська. У 1874 році розробили перший план Козятина і початком цього плану стала саме вулиця Незалежності.

На той момент вулиця носила назву Козятинська. Перші споруди тут з’явилися не на початку вулиці, а в кінці, про що свідчить інша карта нашого міста, датована кінцем ХІХ століття.

►Вулиця Незалежності сто років тому і сьогодні

Одна з найстаріших будівель на Незалежності — це приміщення станції швидкої допомоги.

Вулиця Незалежності була медичним осередком нашого міста ще на початку ХХ століття. На той момент у Козятині було дві лікарні — залізнична, яка проіснувала до 2016 року, і земська, яка працює донині, але вже з іншою назвою, бо сьогодні це — Центральна районна лікарня.

І залізнична, і земська лікарні з’явилися ще у 1899 році. Залізнична спочатку була на вулиці Винниченка, у двоповерховому приміщенні колишньої аптеки № 7. Де саме була спочатку земська — достеменно невідомо. У документах, які знайшла в архівах дослідниця історії Зоя Вільчинська, вказано лиш те, що лікарня була найстарішою у Бердичівському повіті, куди колись входив Козятин, розташовувалася у низовинній болотистій місцевості і її будівля станом на 1907 рік вже була аварійною. Тому для земської лікарні вирішили побудувати нове приміщення.

Місцевий поміщик Мар’ян Лехно-Васютинський виділив під земську лікарню власні землі неподалік Базарної площі. Це — територія, яка охоплювала сучасні парк і площу Героїв Майдану. Так на сучасній вулиці Незалежності з’явилася лікарня. Спершу вона називалася просто Козятинська, пізніше стала районною.

Єврейська школа

Ще одна споруда, якій понад сто років, розташована біля лікарні. На початку ХХ століття тут навчали грамоти єврейських дітей.

До Другої світової війни у Козятині була велика єврейська община, тож не дивно, що до радянської епохи у нашому місті було декілька синагог, а також функціонувала єврейська школа. Якщо вірити стародрукам, її відкрили у 1901 році. Спершу вона розташовувалася в іншому приміщенні, згодом вирішили побудувати нове. У 1908 році єврейська школа переїхала до одноповерхового приміщення на сучасній вулиці Незалежності. На той час ця будівля була меншою і мала дещо інакший вигляд, ніж зараз. Спершу тут навчалися винятково хлопчики.

Вже на початку 20-их років єврейська Талмуд-Тора стала називатися трудовою школою № 4. Тут було всього 4 класи. І хоча більшу частину учнів складали хлопчики, навчалися тут і дівчата.

У 1997 році на базі старої єврейської школи створили ліцей. Через 16 років одну з найстаріших шкіл Козятина з’єднали з наймолодшою і ліцей переїхав на вулицю Володимира Великого (колишня Котовського). А в приміщенні, де колись була єврейська школа, відкрили Центр надання адміністративних послуг.

Зруйнована святиня

Вулиця Незалежності була не лише медичним та освітнім осередком дореволюційного Козятина, а й релігійним. Сто років тому на цій вулиці був костел. Його задумали спорудити ще у 1870-их роках, втім за будівництво взялися аж у 1911-му. Спершу святиню планували звести на території сучасного скверу, потім від цієї ідеї відмовилися. Протягом семи років велися будівельні роботи і у 1918 році костел відчинив свої двері для вірян.

►На цьому фото видніється верхівка костелу. Тут ми також бачимо, що вулиця Незалежності обривалася приблизно в районі перетину із сучасною вулицею Володимира Великого

Костел з червоної цегли був збудований у нео-готичному стилі. Втім дізнатися, який він мав вигляд, ми можемо лише з ілюстрацій, бо довго проіснувати йому не судилося. У другій половині 1930-их років більшовики підірвали костел вибухівкою, а матеріали, які від нього залишилися, використали під час будівництва школи № 1.

►Такий вигляд мав наш костел

Сьогодні на його місці — районний вузол зв’язку.

Трагічна доля спіткала і останнього ксьондза, який правив у нашому костелі — Олександра Самосенка. Він став жертвою сумнозвісних сталінських репресій. У 1933 році його взяли під арешт і відправили на Соловки. Згодом він опинився у концтаборі в Карелії.

Перші у Козятині

Більшість споруд на вулиці Незалежності належать до радянської епохи. Це — багатоквартирні житлові будинки, згадане нами вище приміщення пошти, музична школа. Всі вони зведені вже після Другої світової війни. А от одна із найстаріших будівель радянського періоду, яка з’явилася у нашому місті ще у довоєнні роки, розташована навпроти колишньої поліклініки районної лікарні. Це — козятинський хлібзавод. Він почав працювати ще у 1935 році. До слова, це — перший козятинський хлібзавод, бо так званий ОРСовський, що був на вулиці Винниченка, відкрили аж у 1977 році. Сьогодні він не функціонує. Натомість хлібзавод на Незалежності продовжує випікати вироби з тіста вже впродовж 86 років.

Вже після Другої світової війни на вулиці Незалежності відкрився і перший у Козятині універмаг. Двоповерхову будівлю здали в експлуатацію у 1956 році. Козятинчани нарекли його «старим універмагом», після того, як на вулиці Пилипа Орлика збудували «Ювілейний».

►Вулиця Незалежності 50 років тому і зараз. На місці п'ятиповерхівки за стоматцентром були приватні будинки

 

Читайте також:

Шість фактів про вулицю Винниченка, які ви не знали

Вулиця Пилипа Орлика понад 100 років тому

П’ять фактів про вулицю Грушевського

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (2)
  • Читач11

    Дякую за цікаву інформацію. Вразила споруда костелу.
  • Раиса Мельницкая

    Цікава історія

keyboard_arrow_up