Франц Валявський: «Радію життю, хай яким воно не є»

Франц Валявський: «Радію життю, хай яким воно не є»
Франц Валявський любить писати вірші і спостерігати за людьми і природою
  • Довгожитель. Франц Валявський з села Широка Гребля в свої 95 років сам господарює, пише вірші, робить вино, і  по-дитячому радіє кожному гостю

Біленька хатина обабіч ставка. На подвір’ї росте калина, а біля калини колодязь. 

– Сам викопав, глибина у колодязя 18 метрів, вода смачна. Я все життя її споживаю, – 

хвалиться Франц Антонович.

Відео дня

«Їжте те, що вам захочеться»

Довгожитель господарює сам. Подекуди дивується цій глибокій, довгій старості. Наступного року 16 січня йому виповниться 96 років. В свої поважні, обвиті сивиною роки, саджає город, сам збирає урожай, готує ягідне варення, готує виноградне вино.   

– Моя кохана Марія померла кілька років тому. Я сам саджаю, копаю город, горіхи збираю, лущу і продаю. Часто мене люди питають, що я їм?  Їм все, що є. Готую собі каші, супи, борщі, картоплю. Головне кожному кажу – їжте те, що вам захочеться. Хочеться вам м’яса – їжте, хоч вночі. Хочеться молока випити, теж, не обмежуйте себе в часі. Якщо їсти цукерки, шоколадки, солодощі – здоров’я не буде. Здоров’я для мене – це натуральна домашня їжа. М'ясо, молоко, своя городина. Що на городі росте – це я споживаю. Вранці снідаю дуже скромно. Ріжу дві скибки хліба і кладу на сковорідку, ллю олії, трохи підсмажую. Заварюю натуральний чай чи варення розводжу з кип’ятком. Оце з’їв і до другої години я ситий. У дві години я хочу вже їсти як вовк, аж руки тремтять. Борщ готую, каші готую, щоб там шматок м’яса був. На вечір нічого не їм. Ввечері іноді чай можу випити. Але іноді хочу їсти, проте переборов себе, адже вночі як тільки я поїм – серце стукотить і важкість, тиск піднімається. Загалом я гарно себе почуваю, проте з кожним днем мені важче ходити. Себе сам змушую: «потрібно рухатися». Ходжу на ринок щоп’ятниці, там з людьми поспілкуюсь, віршик який напишу і веселіше стає на душі, ніби молодію. Я завжди радий гостям, дуже люблю спілкуватися з людьми. Радію життю, хай яким воно не є.

Довгожитель має город площею 8 соток, і вже встиг його виорати

Робив броню у Сталінграді

– Мама моя походила з чеських переселенців, які заснували село Миколаївку, батько був нащадком збіднілої шляхти із села Пиковець. Після закінчення семи класів Миколаївської неповної середньої школи вчитися далі було неможливо. Розпочалася Вітчизняна війна. Згідно з постановою Раднаркому оборони Радянського Союзу вся молодь віком від 15-18 років повинна бути відправлена в глибокий тил країни, — розповідає Франц Валявський.

Разом зі своїми ровесниками він був направлений в Сталінград на металургійний завод. Там після закінчення короткотермінових курсів здобув фах зварювальника. Спершу зварював протитанкові загородження, так звані їжаки. Потім йому підвищили розряд і він був переведений в танковий цех, де випускали прославлені в боях Т-34. 

Ледь не розстріляли у полоні

Згадує, як потрапив у полон, і ледь не загинув.

– Поліцаї ходили по табору і виловлювали євреїв. Мене порахували за єврея, адже я мав гарне кучеряве волосся. На другий день усіх полонених колоною виводили на розстріл. Я помітив, що була контрольна будка керівника табору. Він говорив до поліцаїв з чеським акцентом. В мене тьохнуло серце, я крикнув: «Пане комендант, я сем чех!» Він глянув. Каже: “Стій! Пацан, іди сюди». Я розповів, що я з чеського села Миколаївка. Мене відпустили. Я ішов пішки додому. Де була можливість, чіплявся на поїзди, де підвода яка відвезе. В копицях сіна ночував, до людей заходив просив їсти, так і вижив.

Майстерний зварювальник

За своє життя довгожитель не цурався жодної роботи, але найбільше він прославився як майстерний зварювальник. Працював на Донбасі на Коксохімічному заводі. Повернувся через деякий час на батьківщину доглядати  матір. Далі працював на Юзефо-Миколаївському заводі. 

– Бачили мої здібності і мене забрали у завод слюсарем. Потім в пакувальний цех на посаду керівника. Я зробив музей заводу і написав історію заводу. На пенсії теж не сидів без роботи. Мене запросили працювати помічником комбайнера, пішов і туди, – розповідає старожил. – Тоді мене запросили працювати завідувачем їдальні, теж пішов працювати. Тоді запросили ревізором в Михайлин. Після цього я вже вирішив завершити трудову діяльність і бути вдома.

Творчість не покидає

Тішиться довгожитель своїми внуками і правнуками. Він з дружиною виховав двох дочок. Має трьох онуків. Кожним пишається. Старший онук – працює лікарем в Америці. Мріє дідусь Франц побачити правнучку Соню. 

– Діти щоранку мені телефонують. Старша дочка – професор, викладає в Одеському інституті, а менша – аптекар. До мене щотижня приходить соціальний працівник. Я видав збірку віршів і хочу з читачами редакції RIA поділитися своєю творчістю.
Портрет
На стіні портрет дружини
З ним лягаю, з ним встаю.
З ним вітаюсь щохвилини
Долю бачу там свою.
Два літа пройшли в тривозі
Очі гаснуть в тій журбі
Чи я в хаті, чи в дорозі
Всі думки тільки тобі.
Це ж рідненька половина
Півстоліття з нею жив.
Відлетіла, як хмарина
За село, серед ланів.
Там її довічна хата,
Вічний сон в сирій землі
Залишилася кімната
І портрет в ній на стіні.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
12:00 У Білопіллі горів житловий будинок 11:06 Посеред березня Козятин припорошило снігом. Фото дня photo_camera 10:20 Ліжка, матраци, подушки: у Козятині переселенці отримали повністю облаштоване спальне місце 10:12 Під Немиринським лісом трава горить, аж у Сестринівці димно Від читача 11:45 Кіберполіція запрошує долучитись до соціального проєкту BRAMA 09:30 На Вінниччині виявили небезпечний «врожай Шахедів» 08:26 «Міс україночка ліцею №1-2024»: опублікували фото учасників та результати голосування photo_camera 19:00 У Пиковецький сільський ставок випустили понад 200 кілограм коропа photo_camera 18:16 Загинув в районі Богданівки: минає рік, як ми втратили Героя Володимира Грубіка 15:55 Поки ремонтують КТ, козятинчани зможуть пройти його безкоштовно у Бердичеві 14:07 Цієї ночі на Вінниччині сили ППО знову збивали «шахеди» 13:26 В Козятині п’яний водій хотів відкупитись від патрульних за двадцять тисяч гривень
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up