Рената Гуменюк стала першою Міні-Міс-2018

Рената Гуменюк стала першою Міні-Міс-2018

Вона перемогла у конкурсі “Маленька красуня Козятинського краю”

16 грудня Ренаті буде два рочки. І вона посіла почесне перше місце у фотоконкурсі від газети “RIA-Козятин”. Дівчинка набрала майже 4 тисячі голосів.

— Це наша перша довгоочікувана дитина, — розповів газеті батько переможниці Руслан Гуменюк. — І все, що відбувається в моєму житті і в житті моєї родини, це все завдяки церкві і Богу. Я не можу відділяти цих два поняття. Церква, це люди, зібрання людей. І це чудо. Почнемо з того, що чудо, що я живу. І це, як я аналізую своє нове життя, і все, що є, це все завдяки Богу. І дружина, яка мене знайшла, я й мріяти про це не міг. Я живу абсолютно щасливим життям, повноцінним.

Абсолютно всім задоволений. У мене ще є син. Це зверхдовгоочікуване, що я чекав. Син Ілля. Він молодший і це окрема історія, тому що в Бога я просив сина. І просив дуже банально, по-дитячому. І казав, що я достатньо дорослий… Це було до того, як з’явилася моя дружина Даша. Я просто просив благословити родиною, сином і щоб в мене ще вистачило часу пограти з ним у футбол. І перша з’явилася дочка. Ми були несказанно раді, а потім з’явився і син.

— Ви працюєте як тренер. Розкажіть про це.

— Усе почалось ще в далекому 2008 році. Коли ми організовували турніри, присвячені боротьбі з ВІЧ. Діти мене самі знайшли. Вони спостерігали за нашою діяльністю. Підійшли і сказали, що ми б хотіли, щоб ви нас тренували. Я відповів досить скептично: “Ну, давайте, спробуймо. Їх було чоловік 10. Ми займались протягом 7-8 місяців. З двома командами поїхали у Вінницю на турнір “Майбутнє України”. Виграли золото і бронзу. Потім Бог мене звів з потрібними людьми, які працюють у федерації футболу. Мені допомогли з навчанням. Я отримав від УЄФА тренерську ліцензію.

— Ваша команда якось зв’язана з церквою?

— Це при підтримці церкви “Назаряне”. Зараз беремо участь в чемпіонаті Київської області

— Ви були керівником реабілітаційного центру. Це так і є на сьогодні?

— Ні, сьогодні я голова ГО “Поклик серцю”.

— Але при вашій церкві він є.

— Так, він існує досі. Там є інші люди.

Мама красуні нашої — Дарина. Вона медик. Зараз довчається в медичному університеті на останньому курсі. Працювала медсестрою. У період заміжжя і вагітності була в академвідпустці.

Розкажіть щось про нашу переможницю.

— Вона наша кохана донечка. Ми її дуже любимо, дуже чекали. Вона весела, занадто весела, активна. Ми зараз думаємо, куди цю активність спрямувати. Чи в спорт, чи в творчість. Тому що її занадто багато. Вона тільки починає говорити, пізнавати світ, дуже любить гратися з дітьми, йде перша на контакт. Дуже любить свого братика. У них лише рік різниці, тому вони в одній категорії. Ми ще на порозі відкриттів і досягнень.

— Чи для вас стало несподіванкою, що вона перемогла?

— Ні. Тому що я активно просила наших друзів підтримати Ренату. Друзів у нас багато. На соціальній сторінці у нашого тата їх близько 5 тисяч. У мене теж є, але менше — близько 300. У Руслана багато зв’язків по всій Україні. Ми всіх просили підтримати Ренату.

— Чи бере участь ваш синочок  у конкурсі Міні-містер?

— Так, зараз він на 5 місці. Близкь 140 голосів. Але я ще не починала цю компанію по підтримці (сміється).

— Ваші побажання діткам і батькам, які не опинилися на 1 місці.

— Я скажу так, що це змагання не між дівчатками, а між їх батьками, друзями. Тому ставити якісь акценти, що “моя найкраща”, це абсурд. Усі дівчатка заслуговують на перемогу, вони всі улюблені, всі кращі. Я бажаю їм перемог, мирного неба. Нам всім бажаю достатку, духовного в сім’ї і всього найкращого. Ми всі цього варті!

Коментарі (2)
  • Анжеліка Бондарчук

    Телефон фотографа можна?
  • Саша Шевчик

    С почином.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up