Нашими співрозмовниками виявились Голова рибальського товариства «Джерело» Петро Веремчук та його заступник Микола Бернатович. Ще один заступник, Юрій Стьопін, в цей день поїхав по рибальських справах товариства.

Запитуємо голову товариства, чи не бояться вони на тонкому льоду рибалити.

— Ні, — каже пан Петро. — На багатьох ставках криги майже немає. На цьому водоймі крига шість місцями вісім сантиметрів.

— А ставок на якому ви рибалите як називається? — запитали ми пана Петра

—«Воїнський», — каже він.

— А той де влітку люди купаються?

—Того скільки пам’ятаю люди «штанами» нарекли, — каже пан Петро.

— Так він на штани зовсім не схожий —  заперечили ми голові товариства.

І пан Петро розповів історію ставка, який був звичайною калюжею, а зовні нагадував штани.

— Гуртом з такими ж однодумцями ми насипали дамбу та греблю підняли. Створили рибальське товариство в якому трохи більше трьохсот рибалок. Тепер на цьому ставку добротний пляж з грибками для відпочинку і лежанками для загару, — підсумував Петро Веремчук

— На вашому пляжі недавно лежанки поламали хто це зробив знайшли? 

— Знайшли, — каже Микола Бернатович. — Петро догнав розбишак біля паркана, що межує з  вулицею Богдана Хмельницького та провів з ними виховну роботу.

З іншого джерела інформації журналістам газети відомо, що це були підлітки 12–14 років. З підлітків з гарячими головами як з гуся вода, а їхні батьки по весні відремонтують тапчани.

— А як ваші дружини, на зимову риболовлю вас відпускають?

— Так риболовля у нас не головне, — каже вже інший Микола. — Це вроді ми сидимо рибу ловимо, а насправді більше за порядком слідкуємо, хто на лід пляшку кине чи ще щось небудь, коли побачимо то те, що кинув з льоду дістає.

— А як на тонкій кризі той хтось у крижану воду провалиться? — запитуємо.

— Дітям пробачаємо, а дорослі таки достають один навіть без черевиків заходив.

— Скоро весна настане, почнеться масова риболовля на водоймах. На ставках товариства «Джерела» рибалки, які не є членами товариства, можуть ловити рибу на одну вудку та на один гачок?

— Так, — каже Петро Веремчук. — Постанову уряду Азарова ми виконуємо. Але як кажуть є одне «але». Коли ми маємо акт зариблення, то рибалка-любитель не може брати той вид риби, який значиться в акті. Коли у відрі рибалки плітка, пічкур, канадський сомик, нехай собі ловить на здоров’я. Коли серед трофеїв рибалки карась, короп, чи ще якийсь вид риби, що є в акті, такого просимо змотати вудку.

— Які плани в товариства «Джерело»на весняно-літній період?

— Бажань є багато, тільки потрібно виходити з можливостей товариства. У нас з платоспроможних залишилось тільки 110 чоловік. З грошей, що збираємо проводимо зариблення. Восени купили тону триста малька. Все робимо своїми силами. Вчора провели обрізку дерев. Навели лад біля туалетів. Зійде крига виберемо день для прибирання території сказав пан Петро.

— Бобри не заважають?

— Трохи заважають, але вони наші, як кажуть, свої. Де бобри раніше були і робили загати, там з ставків воду повипускали от вони перекочували сюди. У нас з ними дружба, вони нам водойм від мулу очищають, а ми їх любимо за це, — висловив свою думку голова