Рибу в Іванківцях отруїли з добрих намірів?

Цей екземплях при житті мав багу більше кг.

Через дві години після дзвінка ми були в селі Іванківці на згаданій водоймі.

►На каналі біля дамби дохлої риби немає

Перші рибалки, з якими нам випала честь поспілкуватися, не володіли інформацією, що рибу на «Каналі» отруїли. У них склалось враження, що представників преси неправильно інформували і рекомендували журналістам шукати дохлу рибу в іншій водоймі. Як виявилось пізніше, дохла риба була саме на цьому ставку. Якби «Канал» був річкою, то можна було б сказати, що дохла риба була на початку водойми в верху по течії. Також стало відомо, що злого умислу труїти рибу нівкого не було. Рибу отруїли через те, що хотіли їй зробити краще. Один з членів риболовного товариства «Риболовна спілка клуб рибалок», щоб підвищити низький рівень води в ставку, пустив до водойми воду з водного відстійника. Тепер про все по порядку.

Телефонувавший пан Василь назвав водойм «Каналом». Він в Іванківцях тільки один, тому вирішили поспілкува з іншими рибалками. Наші співрозмовники мали різні версії. Один казав, що то риба, яка задихнулася ще взимку. 

►Контур ока риби чіткий, значить загинула вона не більше трьох днів тому

— В яку зимку? Коли в п’ятницю, 1 травня я дивився зябра плітки, вони були ще малинові, — поправляв свого колегу по цеху любителів лову риби інший рибалка.

►Риба загинула — лебедям хоч би що

Була версія, що риба загинула від лову електровудкою. І ця версія розсипалась, тому що інші рибалки переконували журналіста, що електровудка дієва в відповідному радіусі, а не на всій водоймі.

Розповів подробиці від чого отруїлась риба нам тезка телефонувавшого чоловіка ще один пан Василь.

— Злого умислу труїти рибу не було, — сказав він. — Голова клубу рибалок Сергій Пилипюк майже кожного року поповнює воду в ставку, відкриваючи шлюз з відстійника очистних споруд. Він мав намір поповнити воду в ставку за такою ж схемою і в цьому році. По скільки в цьому році води в ставку є дуже мало, то брудна вода в чистому водоймі не стала якоюсь частиною як зазвичай, а стала більш брудною.

— По ті роки в ставку води було більше, — ще додає наш співрозмовник. — І для риби то не було надмірною шкодою. В цьому році води в ставку дуже мало і це обернулося для риби, я б сказав би, катастрофою. Від бруду та дезінфікуючих препаратів, які лиють для очистки води в очисні споруди, загинули щуки довжиною з метр. Загинула інша риба, таких видів, як карась, плотва, окунь. Місцеві жителі та рибалки два дні забирали з ставка дохлу рибу.

Маючи на озброєнні коментар пана Василя ми хотіли почути думку голови товариства клубу рибалок. Тільки з ким довелося нам в цей день зустрітися, мы не мали координат пана Сергія. Тож поспілкувалися з головою риболовного товариства в телефонному режимі. Він, на дану пору, знаходиться у відрядженні. Про те, що загинула риба знає від своєї дружини, з якою спілкується по телефону.

►Серед загиблої риби щука, плітка, окунь карась

Ми поспілкувалися в телефонному режимі з дружиною голови товариства рибалок пані Олександрою. За відсутності чоловіка саме вона опікується водоймою товариства.

— Мій чоловік вже майже місяць у відрядженні по роботі, — розповідає пані Олександра. — Коли рибалки клубу помітили що в ставку став гинути мальок риби, то побігли подивитися чи хто не відкрив шлюз відстійника і чи хто не розкопав траншею з водою. В Іванківцях багато в кого в криницях води немає і люди іноді самі пускають воду в ставок з каналу очистки води. Вода з очисних споруд на ту пору була перекрита, були тільки сліди від розкопки очисного канала. Коли в криницях немає води людям не до риби. Можливо, під час коли розкопок траншї, щоб воду в ставок пустити, частина води з дезінфікуючими хімікатами могла потрапити до водойми. До шлюза і канала очисних споруд вартового не поставиш.

А ще пані Олександра додала, що риби жалко, а ще більше жалко людей, які не мають води навіть прати білизну. 

— З водою в Іванківцях можливо було б все добре, якби пожежну автівку заправляли водою в якомусь іншому місці. Куди б ми не зверталися з цього приводу, скрізь отримуємо відмову, — підсумувала свою розповідь пані Олександра.

Поїхали ми до Іванковець вже по іншій справі наступного дня, в понеділок 4 травня. На вулиці Лісовій зустріли, мабуть байдужого, до живої природи чоловіка. 

— Риба трохи подохла тому, що її розвелося стільки багато, що мало не на берег вистрибує, — сказав той. — От тільки є одна проблема — вона на вудку ловитися не хоче.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.