Рік коронавірусу у Козятині: що нам довелося пережити

П’ятниця, 6 березня 2020 року. Міський будинок культури заповнений вщент — у глядацькому залі, як то кажуть, ніде яблуку впасти. Батьки, друзі та однокласники прийшли підтримати конкурсанток і подивитися фінал конкурсу «Міс старшокласниця-2020». Ніхто з присутніх ще не знав, що це — останній масовий захід у Козятині перед оголошенням карантину. Адже довгих пів року у місті не буде ані концертів, ані виставок, ані конкурсів.

Спершу козятинчани до коронавірусу ставилися спокійно. Чули у новинах про Ухань, про автобус, який ледь не рознесли люди під Новими Санжарами, але сприймали це все без особливих емоцій. Бо ж ніхто не думав, що зараза може добратися до нас. Так тривало до 12 березня. Поки коронавірус не зачепив Козятин. Саме того дня, мов грім серед ясного неба, прогриміла страшна для козятинчан новина — до районної лікарні госпіталізували чоловіка, який приїхав із Німеччини, і у нього підозра на коронавірус. Тоді перелякалися всі, бо на той момент COVID-19 вже гуляв Європою.

Пізніше головний лікар ЦРЛ Олександр Кравчук написав у Фейсбук, що коронавірус у чоловіка не підтвердився. Усі видихнули з полегшенням, але паніка своє зробила — козятинчани стали скуповувати не лише гречку, а й маски з антисептиками.

►Попервах регулярно дезинфікували територію навколо районної лікарні

«Дистанційка»

Одними з перших життя по-новому в умовах пандемії випробували на собі школярі. Учнів шкіл району того ж таки 12 березня відправили на карантин. Спершу планували, що діти не будуть ходити до школи лише пів місяця. Але сталося інакше. Трохи пізніше до них приєдналися й учні міських шкіл.

Так почалося дистанційне навчання, яке стало справжнім викликом для всіх: вчителів, дітей та їх батьків. Батькам довелося в певній мірі замінити вчителів, вчителям — навчитися вести урок на камеру смартфона чи ноутбука, а діти опинилися ізольованими одне від одного. Адже заборонили не лише ходити на уроки, а й відвідувати гуртки.

►Початок квітня 2020 року. Гойдалки у парку перев'язали стрічками, щоб обмежити до них доступ

За парти у 2019–2020 навчальному році діти так і не повернулися. До 31 травня учні усіх шкіл Козятинщини навчалися онлайн. Традиційні уроки почалися аж 1 вересня 2020 року. Аби мінімізувати ризик зараження, для учнів та вчителів ввели нові правила — пересуватися коридорами дозволили лише у захисних масках, а деякі школи взагалі розділили класи навпіл і повернулися до навчання у дві зміни.

Проте нинішній навчальний рік мало чим відрізняється від попереднього, адже учні то виходять на уроки, то через черговий спалах коронавірусу знову повертаються до дистанційного навчання. І навіть зараз школярі Козятинської громади вчаться у режимі онлайн.

Зачинено

Середа, 18 березня 2020 року. Життя в умовах пандемії відчуло на собі все доросле населення Козятина, адже того дня по всій країні запровадили жорсткий карантин. Заборонили працювати розважальним закладам, торговельним центрам, кафе і ресторанам. Дозволили лише роботу продуктових магазинів, аптек та автозаправних станцій.

Того дня наші журналісти пішли перевіряти, чи дотримуються цих норм у Козятині. Пройшлися по ринку «Хлібодар» і обійшли декілька магазинів і кафе у центрі. На ринку тієї середи працювало все — і точки з продажу продуктів, і ятки з одягом, канцелярією та посудом.

►18 березня 2020 року. Перший день жорсткого карантину у Козятині. На Маленькому базарчику все було відкрите

Так само працювали точки з продажу кави з собою. А от кафе та магазини побутової техніки до карантинних обмежень поставилися більш серйозно, бо того ж дня припинили роботу.

Чимало магазинів перейшли працювати у режим «онлайн» чи на виніс — вивішували номери телефонів на дверях і по одному запускали покупців чи виносили необхідний товар, а деякі стали продавати свій крам через соціальні мережі. Пізніше карантинні обмеження то послаблювали, то посилювали. Був період, коли не працював Маленький базарчик.

Завдяки коронавірусу у нашому словниковому запасі з’явилося нове слово — локдаун, що, власне, і означає «жорсткий карантин». За цей рік ми пережили кілька видів карантину — жорсткий, вихідного дня, адаптивний.

Обмеження роботи закладів стало справжнім викликом і для підприємців, і для працівників. Адже одні залишилися без прибутку, а інші — без заробітку. Через це підприємці мітингували і під стінами міської ради, і під парламентом.

Нема чим їхати

Із введенням жорсткого карантину зупинили не лише роботу розважальних закладів, торговельних центрів і кафе. Припинили також транспортне сполучення. Залізниця скасувала усі поїзди. Уперше за 150 років свого існування на станції Козятин гуляв вітер, а вокзал пустував.

Згодом скасували міжміське автобусне сполучення та автобуси по селах. У місті спершу громадський транспорт ходив, щоправда, кількість рейсів зменшили. А згодом взагалі скасували «одиницю», «двійку» та «четвірку».

На трасі у Махнівці та на перехресті Білоцерківської й 8-ої Гвардійської у Козятині облаштували блокпости. На них патрулювали поліцейські спільно з нацгвардійцями. Правоохоронці перевіряли кількість пасажирів у громадському транспорті, чи носять вони маски, а також вибірково зупиняли автівки, міряли температуру водіям і пасажирам і проводили дезінфекцію транспортного засобу. І це все ще до першого підтвердженого випадку у Козятині.

►Блокпост у Махнівці

Масок у продажу немає

Одразу ж з першими новинами про коронавірус медичні маски та антисептики стали товарами номер один. На них виник шалений попит і щойно у магазині чи аптеці з’являвся санітайзер, його того ж дня змітали з полиць. Це призвело до того, що засоби індивідуального захисту та антисептики спершу подорожчали у кілька разів, а потім взагалі зникли з продажу. Деякі аптеки міста вішали на дверях таблички «Масок у продажу немає», щоб покупці не заходили з одним і тим самим питанням: «У вас маски є?»

►За цей рік захисні маски стали для нас звичною річчю

Попри це козятинчани не розгубилися і стали шити маски самі. Одна з таких — Тетяна Якимова. Вечорами жінка приходила з роботи, сідала за машинку, шила тканинні маски з бавовни і безкоштовно віддавала людям. Депутат попереднього скликання Віктор Малишевський організував безкоштовний пошив масок для пенсіонерів. Члени громадських організацій та волонтери роздавали тканинні маски просто на вулицях у центрі міста.

Перший пішов

У Вінниці перший випадок коронавірусу зареєстрували 25 березня. Захворіла жінка. Натомість у нас перший хворий на COVID-19 з’явився на два тижні пізніше. У неділю, 8 квітня 2020 року, діагноз коронавірус підтвердився у 60-річного козятинчанина. Його поклали до районної лікарні із пневмонією. Коли зробили ПЛР-тест, аналіз показав, що у чоловіка ковід. За два дні, 10 квітня 2020 року, COVID-19 підтвердився у його дружини.

Хворих на коронавірус щотижня ставало все більше і більше. А 21 квітня 2021 року на Козятинщині була перша смерть від цієї недуги. Не змогла подолати хворобу 52-річна мешканка села Збараж. Спершу вона лікувалася у нашій районній лікарні, та коли її стан погіршвся, жінку перевели до Вінниці. На жаль, і вінницькі медики не змогли врятувати пацієнтку.

►Початок квітня 2020 року. Пункт скринінгового медичного сортування, який розгорнули біля районної лікарні

Ковідна амуніція

Наприкінці березня 2020 року Козятинську центральну районну лікарню внесли до переліку медичних закладів, куди будуть привозити хворих на COVID-19 і пацієнтів з підозрою.

Безумовно, найбільше пандемія зачепила саме медиків, які опинилися на передовій війни з коронавірусом. Спершу була проблема із засобами індивідуального захисту. Видавали халати-павутинки, які починали рватися на наступний день, масок було недостатньо. Тепер же наші медпрацівники, які працюють із коронавірусом, мають усе необхідне.

►Так вдягаються наші медики, які працюють із хворими на коронавірус

Спершу повну амуніцію вдягали лише тоді, коли привозили хворого з підозрою. Нині медики, які заступають на зміну у «ковідній» половині лікарні, вдягаються у захисний одяг і не знімають його до кінця зміни. Захисна шапочка, окуляри чи щиток, рукавички й бахіли, захисний комбінезон поверх медичного костюма, маска чи респіратор — усе це мусять носити наші медики, які працюють із коронавірусом. У повному обмундируванні вони і в спеку, і в холод. Та важко їм не лише фізично, через те, що парко у захисному комбінезоні, від маски пітніє скло у захисних окулярах, щиток падає і доводиться постійно бігати, бо багато роботи. Важко морально, адже кожен боїться, хоч би не принести коронавірус з роботи додому, бо кожного вдома чекають сім’ї.

Водночас пандемія згуртувала козятинчан. Адже підприємці, аграрії, волонтери, кандидати на майбутніх виборах стали допомагати лікарні — закуповували необхідне обладнання і речі, засоби захисту для медичних працівників. Швейні фабрики шили тканинні маски і передавали ЦРЛ.

Свята онлайн

Пандемія вплинула навіть на наші свята. У 2020 році через поширення коронавірусу козятинчани були змушені Великдень святкувати по-новому. Зазвичай чимало людей йдуть до храмів на всеночне богослужіння, багато хто приходить до церкви під ранок, аби освятити пасхальні кошики. Так було, поки у наше життя не увірвався коронавірус.

У 2020 році Великдень припав на 19 квітня. Святити кошики людей пускали, але з обмеженнями. Деякі церкви проводили освячення і в суботу, і в неділю, щоб не було великого скупчення людей. А греко-католицька церква взагалі на Великдень була зачинена для вірян. Поминальну неділю, яка зазвичай відбувається за тиждень після Великодня, перенесли.

►Великдень у 2020 році

День міста, який ми зазвичай гучно святкуємо протягом кількох днів, у 2020-му не проводили. Концерт був онлайн. Так само, як і на День Незалежності. Єдиний концерт, який за цей рік відбувся у місті — День захисника України, що ми відзначали 14 жовтня. Незважаючи на карантин, людей у масках прийшло так мало, що вистачило б однієї руки, аби їх полічити.

Читайте також:

Б'є всі рекорди: на Вінниччині кількість нових інфікованих сягнула близько тисячі. Скільки в Україні?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.