Рік нової влади у Козятині минув, чого чекати далі?

Фото надане Відділом внутрішньої політики Козятинської міської ради

• У середу, 24 листопада буде рівно рік, відколи Тетяна Єрмолаєва приступила до виконання обов’язків міського голови.
• Чи роблять щось, щоб повернути «ковідне» відділення?
• Коли доведуть до ладу парк і площу?
• Про це та інше ми говорили на прес-конференції з очільницею громади.
• Відповіді на ваші і наші запитання читайте у публікації

— Кажуть, у лікарні мають звільнити близько 50 медсестер, стільки ж санітарок. Як це вкладається у ваші реформаторські рамки?

— Було прийнято депутатами рішення про те, що місто не в змозі утримувати три лікарні і ми Міську лікарню і стоматологічну поліклініку доєднали до Центральної районної лікарні. Були пакети послуг, які у двох лікарнях однакові: терапевтичний, неврологічний і реанімаційний пакет був і в Міській лікарні, і в ЦРЛ, стоматологія була і в Міській лікарні, і в стоматполіклініці. Лікарня не в змозі мати два терапевтичних відділення. Крім того, сьогодні держава не фінансує ліжкомісця, вона фінансує лише пакети. Для того, щоб мати пакети, нам потрібно мати спеціалістів, в першу чергу, а в другу чергу мати обладнання. Часто спеціалісти важливіші за обладнання. Тому ми не можемо зайти на деякі пакети, які є дуже для нас привабливі. Керівник лікарні рахує, скільки комунальне підприємство заробляє грошей і скільки він може утримувати персоналу. На ті кошти, які заробляє лікарня сьогодні, вони не можуть утримувати стільки персоналу. Скорочення стосується не тільки медичного персоналу, а й адміністративного. У нас не буде три головних лікаря, три головних бухгалтера, економіста, завгоспа, дві стерилізації, дві кухні, дві господарських частини. В загальному буде скорочено близько 150 осіб.

— А з фінансуванням не могли попрацювати з сусідніми територіальними громадами? Яка їх участь у фінансуванні лікарні?

— Органи місцевого самоврядування мають фінансувати лише комунальні платежі, вони не дають кошти на заробітну плату. На це лікарня заробляє в НСЗУ (Національній службі здоров’я України — авт.). Ми зверталися до всіх громад без виключення стосовно того, щоб нам допомогли з комунальними платежами. Ні одна громада за весь рік нам жодної копійки на комунальні платежі не дала. Останні листи були написані в листопаді. Ми вже отримали відповідь від Глухівецької громади, де вони пишуть, що лікарня розташована на вашій території, будь ласка, її утримуйте. Але на комунальні платежі міська громада виділила кошти. Крім того, сама програма підтримки медичної галузі цього року розрахована майже на 20 мільйонів. Туди входять і кошти на обладнання. На останній сесії ми виділили 1 мільйон 400 тисяч гривень на обладнання для того, щоб не втратити пологовий пакет і пакет по гінекології.

— Чи є у нас перспектива стати 22-ою ковідною лікарнею в області?

— Є. Для того, щоб мати ковідний пакет, нам треба було мати спеціалістів. Ми вже маємо спеціалістів, вони поїхали на курси. Далі почали займатися облаштуванням кисневих точок, у нас їх не вистачає. І на закупівлю кисневої станції оголошено вже другий тендер, перший не пройшов. До того ж, наявність кисневої станції не є основною умовою для отримання ковідного пакету. Лікарня працює над тим, щоб отримати цей пакет, тому що наше відділення було одне з передових в області і у працівників є величезний досвід.

— Коли планується переїзд поліклініки?

— Я думаю, що це більше питання до головного лікаря. Знаю, що це викликає багато негативу, але те приміщення, в якому зараз поліклініка, в жахливому стані. Я б дуже хотіла, щоб поліклініка переїхала у приміщення міської лікарні, тому що там обладнані надсучасні кабінети, всі облаштовані, там є інклюзія, ліфт. Так би ми могли законсервувати поліклінічне відділення колишньої залізничної лікарні, щоб мінімізувати витрати на опалення. Як на мене, це було б комфортно для людей — прийти в сімейну медицину і поруч поліклініка, де вузькі спеціалісти. У нас лише два лікаря працюють за сумісництвом і в поліклініці, і в стаціонарі. Решта працює лише в поліклініці. Якщо навіть їх викличуть на консультацію, нічого страшного, коли лікар може перейти.

Благоустрій

— Чи закупили вже дрова для наших котелень?

— Ми їх постійно закупляємо, щоденно привозимо. Ми маємо кілька джерел постачання деревини і кілька договорів. За одними договорами ми самі забираємо, за іншими нам привозять з доставкою і цей процес йде без зупину, тому що всі котельні на день беруть приблизно 40–60 кубів дров. Таку кількість не може забезпечити жодне комунальне підприємство.

— А як стосовно тих дерев які видалили? Чи будуть нові садити замість них?

— У нас ще є близько 500 дерев на видалення, але одиничні видалення зараз комунальне підприємство собі дозволити не може. Зараз перед «Чистим містом» стоять зовсім інші завдання — треба прибрати місто. Скрізь купи листя і сміття, люди виносять з подвір’їв, з багатоповерхівок. Взяли за звичку це все витягувати на дорогу, а «Чисте місто» повинне прибрати. Через це одиночні видалення будуть проводитися, вже коли буде холодно. Те, що ми розглядаємо, наприклад, як проект по кладовищу, то на дорозі, яка буде йти з Махнівки на Ружин, будуть повністю всі видалені дерева. Далі, як на мене, це місце, де кладовище, ми вже спілкувалися з лісниками про те, що там треба висадити в шаховому порядку ялинки. Вони швидко ростуть і від дороги будуть мати гарний вигляд. Крім того, у нас закінчилася земля на кладовищі і ми оформляємо документи, забираємо собі ще один пай, щоб розширити кладовище. Не знаю, як сприймуть люди, але я би хотіла ще прийняти рішення виконкому, за яким буде єдиний стандарт пам’ятників на кладовищі. Якби було таке рішення, кладовище мало би охайний вигляд.

— Коли проведуть благоустрій парку і площі?

— По площі ми чекаємо проекту, він має бути до кінця місяця. Нам треба мати проект, щоб розуміти, що ми закладаємо в бюджет. Бюджет буде прийнятий 24 грудня і площа однозначно потрапляє, її будуть робити. Звичайно, хотілося б зробити за рік, але я думаю, у гіршому випадку за два роки можливо встигнемо. Парк — це зовсім інший об’єкт. Із ним є питання з аварійними деревами, постійно падають гілки. Потрібно прийняти компромісне рішення — чи ми дерева рівно обрізаємо і вони починають відростати, чи формуємо інші алеї. Покласти алеї, мабуть, не вистачило фізично часу для того, щоб ми знайшли ресурс. Але ще не холод, один підприємець виявив бажання покласти алею. Найгірша ситуація на алеї від податкової до центру. Болото тільки там, решта сухі.

— Міська рада не думала над тим, щоб такі зелені острівці зробити, як біля танку Мудра робить?

— За стратегією у нас є сквер імені Пушкіна, парк на Катукова і парк на стадіоні. Ліва частина стадіону за мостом — це парк. Там можна зробити глядацький зал і зверху поставити нетранспортабельну сцену. Приїжджали ландшафтні дизайнери з Житомира, вони сказали, що вони в захваті від нашого стадіону і зробили б там алеї. Дерева великі треба підчистити. І там би можна було садити дерева, наприклад, коли народилася дитина, чи просто хтось хоче посадити іменне дерево. Я розглядаю стадіон як місце, куди можна прийти з сім’єю і загубитися на цілий день. Далі парк на Катукова. Там немає жодного хорошо майданчика. Приблизно напрацювання є, щоб зробити там хороший спортивний і дитячий майданчик і невеликий парк, щоб туди могли ходити гуляти мами. Ще у нас в проекті є площа для відпочинку на другому Козятині. Там круг, його треба просто облагородити, в центрі ялинку посадити і там можуть бути лавочки. Парк на вокзалі теж болить. Зараз він недоглянутий. Біля третьої школи немає зони відпочинку, за виключенням місця, де військова частина. Приходили з ідеями молоді люди, щоб щось там облаштувати. На посьолку зону відпочинку вже облаштували мешканці, у нас є спортивний майданчик, ми хочемо їм віддати і ще там є можливість поставити футбольне поле. На ПРБ ми шукали місце, коли приїхали на котельню за школою № 5, то виявилося, що за котельнею побудована нова котельня. Це готовий спортзал. За школою така територія, що там можна було б облаштувати разом зі спортзалом дитячий майданчик і локації, де можна було б відпочивати дорослим і дітям.

Дороги і транспорт

— Чи буде у нас в громаді муніципальний транспорт? Бо люди скаржаться, що приватні перевізники, які їздять по місту, працюють лише до 7 вечора, а автобус № 4 — до 4 вечора.

— Кажемо як є — тарифи на перевезення не піднімалися вже два роки. За цей час бензин і солярка виросли в ціні. Хтось має за це платити. Приватний перевізник — це приватний бізнес. Якщо йому не вигідно, він не буде працювати. Ми розуміємо, що нічого немає кращого за муніципальний транспорт, але купити сьогодні автобус — це навіть не 2 мільйони. І треба бути готовим до того, що автобуси ніколи не будуть окупні. Тобто, ми повинні прийняти рішення — або ми свідомо йдемо на те, що маємо збитковий комунальний транспорт і на його утримання йдуть кошти, або ми налагоджуємо відносини з перевізниками. Із перевізниками не просто, тому що вони всі рахують свої кошти, у них іншого виходу немає. Хоча я думаю, що пройде кілька років, може 5–7, я всім наводжу в приклад Вінницю. Нікуди вони не пішли і прийшли лише в муніципальний транспорт. Тоді стоїть питання про те, яким чином ми обліковуємо наших пасажирів. Тому що ми сьогодні маємо пільги на першому маршруті по місту, але одночасно чим відрізняються люди з Сокільця, Кордишівки чи Махаринець? Нам треба мати перевізника, який буде хоча б раз на тиждень робити пільговий безкоштовний маршрут в село і ми повинні це оплачувати. Ми над цим зараз думаємо і просто шукаємо механізм, яким чином облікувати пасажирів.

— Зараз дорогу роблять на Куликівського, це початок чи це вже все з дорогами в цьому році?

— У нас є проекти. Осінь — сезон проектів. По дорогам проекти від 8-ої Гвардійської, далі пішло на Довженка. Далі пішла вулиця Незалежності, бо це обласна дорога. Ми можемо піти в обласну програму і взяти у службі місцевих автомобільних доріг фінансування 50 на 50. Це дорога, по якій їздить дуже багато транспорту, їздять автобуси. Дороги всі діляться на категорії — від першої до четвертої. Спочатку ми робимо дороги першої категорії, по яких їздить автобус, потім — решту.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.