Ролик для музею: подробиці, які залишились за кадром

Ролик для музею: подробиці, які залишились за кадром
  • Місяць тому у Козятині знімали рекламне відео для Музею історії міста.

  • Днями готовий ролик виклали у мережу.

  • «Це титанічна штука була», — каже про процес автор проекту і режисер Ілля Мхеідзе.

  • Які були казуси на знімальному майданчику, чим «зачепила» головна героїня і як воно було — витримати добу без сну.

Гасова лампа, колиска, старовинний фотоапарат — це далеко неповний перелік експонатів, які можна побачити у рекламному ролику для Музею історії міста. Відео починається з того, що камера опускається з космосу на Козятин, де перехрестям біжить група підлітків. Вони чимдуж мчать до Музею історії міста, де на них вже чекає Каріна Шняга. Дівчина проводить глядачів кімнатами музею, після чого натовп підлітків, який вже зібрався під дверима, вривається в приміщення.

Аби відзняти це коротке відео тривалістю 2 хвилини і 7 секунд, режисеру і його команді довелося добряче попітніти в прямому сенсі цього слова. Перш за все тому, що того дня на вулиці стояла неймовірна спека. До того ж, знімальний процес — штука довготривала. Для того, аби вийшов двохвилинний ролик, довелося фільмувати величезну кількість кадрів протягом десяти годин у режимі нон-стоп, роблячи лише короткі перерви. Та й казуси ніхто не відміняв.

— Навісний монітор не працював, я про це дізнався на майданчику, — розповідає Ілля Мхеідзе, автор проекту і режисер. — Я взяв його з собою спеціально, щоб бачити відео, бо на ньому картинка більша. А так довелося на самому фотоапараті дивитися. Мікрофонні петлички не працювали. Я думав, чому вони не працюють, і зрозумів, що там, напевно, частота збита. І благо Артем Павленко справжній монстр, налаштував їх мені, хоча він не розбирається в радіочастотних сигналах.

Знімальна команда складалася з трьох людей. Знімав і керував процесом сам режисер, Ілля Мхеідзе. Артем Павленко був гафером — людиною, яка відповідає за світло. Допомагав Артему Давід Мхеідзе. У головній ролі — Каріна Шняга, вихованка танцювальної студії «Зорянка-Арт».

— Мені в Каріни сподобався її типаж і очі, — продовжує Ілля. — Вони дають потрібний відблиск, якщо туди правильно впаде світло. Маленький світлячок, який на рогівці бігає, дає глибину персонажу в кадрі, коли крупні плани, а в нас достатньо крупних планів було.

Каріну обрали на кастингу з-поміж чотирьох учасниць. Вона найкраще впоралася із поставленим завданням — треба було розіграти сцену з фільму Квентіна Тарантіно «Джанґо вільний».

— Там є момент, де чорношкірі йдуть по ранчо, це ще старі часи Міссісіпі, коли було рабовласництво, — розповідає режисер. — Завдання, яке стояло перед нею — поки білі люди спілкуються всередині, розповідати гостю про ранчо. Вона настільки суперово зрозуміла, як це треба інтонувати. Дівчата теж все зробили класно, якби вони не губилися очима. Мені зразок треба було на телефон зняти. Я почав знімати і бачу, що в них очі гуляють.

Ілля каже, що Каріна дуже терпелива і навіть якщо чогось не розуміє, не впадає в паніку, зберігає спокій і починає логічно розмірковувати, що до чого. Як людина, яка була присутня на зйомках, можу вас запевнити, що у цієї дівчини витримки стільки, що позаздрять навіть дорослі. Протягом усього часу вона була напрочуд виваженою і виконувала усі поставлені завдання беззаперечно.

Більшість сцен ролика знімали у приміщенні музею, причому, не лише вдень, а й вночі. Ще декілька — вдень на вулиці, а для останньої сцени знадобилося бомбосховище. Таке місце знайшлося на вулиці Винниченка. Сюди знімальна група поїхала пізно вночі.

— Коли я опів на другу ночі потрапив додому, мені допомогли занести всю техніку. Фінальний акорд — це було просто дивитися на шкалу завантаження файлів на комп’ютер. Це процес для військових. Супер-витримку треба мати психологічну, щоб кляма не впала, коли ти розумієш, що це комп’ютер, що все може статися. Або що це Козятин і просто світло може зникнути. Для всіх зйомки закінчилися, а для мене вони тільки почалися, — сміється Ілля Мхеідзе.

Сто гігабайтів відео завантажилося на комп’ютер за 18 хвилин. Після цього треба було авральними темпами мчати на вокзал і сідати на поїзд до Києва, щоб віддати апаратуру.

— Мене Діма Дахно проводжав на поїзд, — продовжує режисер. — Я дев’ять одиниць техніки не міг фізично донести до поїзда. Він, не знаючи, просто інтуїтивно подзвонив ще раз вночі. Запитав, коли в мене поїзд. Як по Києву я з цим всі розбирався — це просто жесть! Кошти є в кишені, але як пронести це все або викликати носильника? Всі розбіглися, як мухи, а мені дуже терміново треба було бігти. Все з голови повилітало. Я почекав, поки всі зійдуть з поїзда, зніс на перон апаратуру і по метрів 30 переносив, щоб бачити позаду себе, чи не вкрадуть.

Та на цьому шалена ніч не закінчилася. Коли таксі доправило Іллю разом з апаратурою до місця призначення, виявилося, що на дорогій камері немає гумової заглушки. Та все обійшлося — наступного дня з’ясувалося, що заглушку загубив не Ілля, а працівники студії, де він орендував техніку.

— Це титанічна штука була, наступного разу я не буду такого робити, — додає режисер. — Я буду робити з розрахунками на два дні. Я ж не спав добу. Я їхав зранку автостопом до Козятина через Бердичів, бо мені зранку в п’ятницю треба було йти в міську раду, а потягів не було.

Слова подяки

Подібні проекти — командна робота, бо втілити задумане в життя самотужки просто нереально, необхідна допомога та підтримка великої кількості людей. Ілля Мхеідзе дякує усім, хто долучився до зйомок ролика.

— Дякую Лілії Макаревич і Наталці Баштовій. Це чудо-працівники Музею історії міста. Лілія Макаревич занурила мене в історію, провела екскурсію для однієї людини як для натовпу. Хочу подякувати відділу культури за те, що вони порадили мені звернутися до керівників танцювальної студії «Зорянка-Арт» Антона і Аліси Машевських. І міській раді за те, що допомогли владнати питання з держслужбовцями і поліцією. Артему Павленко за те, що він такий же монтр, як і я. Він витримав абсолютно все до 4 ранку і впорався з такими завданнями, які вперше стояли перед ним. Дмитру Дахно за те, що він і води встигав піднести, і під кінець морозива нам приніс і ми позмащували свої шлунки в самому кінці вночі, коли в нас вже мізки майже непритомні були. Сергію Нечаю, який підвіз нас до бомбосховища і пізніше розвіз всіх додому. Окрема подяка Георгію Липовецькому за те, що допоміг знайти локацію для зйомки фінальної сцени. Антону Машевському, за те, що він був зі своїми прекрасними дітками, які працювали під палючим сонцем, яке смажило в потилицю. Каріні Шнязі і її мамі Світлані. Вона допомогла довершити образ Каріни, пошматувавши чону майку повністю, і це була бомба. Нашому гримеру Оксані Куліковій, яка зробила мейкап, також просто бомба. Костянтину Гончару за те, що дав дим-машину. І Богдану Ільчуку, він дав вентилятор маленький, щоб розвіювалося волосся в кадрі. Практичні спецефекти, — підсумував Мхеідзе.

 

Щоб подивитися сам ролик, переходьте за посиланням:

Таким ви його ще не бачили: випустили рекламний ролик нашого музею

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (2)
  • Лика Семчук

    Дійсно.В. музеї такого ще не було..Фільми знімали, новини, а ролікі рекламні ще ні..Ну просто Космос.Спасибі тобі Ілля і за ідею, і за бажання, і за можливість втілення ідей в реальний відеоролік, який ти планував до 1 хвилини, а вийшов  понад 2. і 7 секунд...Ви вразили не лише нас, а і всю інтернет мережу..

    Artur Edu reply Лика Семчук

    Прям всю ... Жіночко не перебільшуйте, це тільки реклама та самопіар для розвитку Іллі. А Ви прям оргазмуєте в коментарях

20:56 Міністр оборони України Резніков Олексій розповів про нові спроможності завдяки «народному супутнику» 18:35 Міжнародна серпнева педагогічна конференція: в училищі відбулося засідання по питанням профосвіти photo_camera 16:16 Готують роутери та модеми: про безкоштовне встановлення Wi-Fi в укриттях навчальних закладів 15:01 У Козятині, як загалом і в області, діють зміни у системі оповіщення Від читача 00:09 Прогулянка у міському парку, або квест - як не попасти собаці на зуб та не принести гілляку на голові. 14:11 Користувачам порталу «Дія» став доступний новий документ — довідка про доходи 13:00 Захоплюється шахами і мріє стати програмістом: про Володимира Воронюка, який набрав 200 балів на НМТ 11:03 У Білопільському музею хліба провели свято «Народу вічний оберіг» онлайн play_circle_filled 10:29 Громада Козятина попрощалася з Героєм Сергієм Бондаревським photo_camera 09:06 Преображення Господнє та Яблучний Спас: традиції, прикмети та заборони у цей день 08:32 Готуються до 1 вересня: у школах Козятинської громади перевіряли, у якому стані знаходяться укриття play_circle_filled photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up