Розбазарювання наших грошей

Усім відомий вислів: менше знаєш, міцніше спиш. Навряд чи інформація, про яку йтиметься нижче, позначиться на якості сну мешканців Козятина. Однак зацікавити вона має, особливо тих, кому не байдуже до масштабного розбазарювання командою Пузиря бюджетних коштів.

Нещодавно на інформаційному сміттєзвалищі – сайті міської ради – з’явився  затверджений виконкомом звіт про відзначення 144-ї річниці Козятина. Дві сторінки словесної діареї на тему «Хвали мене, моя губонько!» цікаві лише з точки зору суми, в яку обійшлося святкування  Дня міста – 341 тисяча гривень. Якщо додати 245 тисяч гривень, витрачених у 2017-му, то вийде, що за два роки ми прогуляли півмільйона. Колосальні кошти для невеликого міста, що потребує вирішення нагальних соціальних і господарських питань.

Відразу хочеться заспокоїти прихильників святкування: мова не піде про його непотрібність. День міста – чудова подія. Продуманий і творчий підхід до його організації дозволяє презентувати оригінальні ідеї, причепурити місто, об’єднати городян низкою яскравих заходів, порадувати виступом якоїсь естрадної зірки. І все це, зрозуміло, небезкоштовно. То за що ж тоді  критикувати Пузиря, спитаєте ви? А за фантастичну дурість відмовитися від традиції, яка б зекономила місту півмільйона гривень, не зашкодивши гарному святкуванню.

Українській владі будь-якого рівня вигідно формувати стереотип «При попередниках було гірше». О. Пузир в цьому плані не виняток. Однак об’єктивна реальність, підтверджена документально, свідчить про незрівнянно раціональніший підхід до фінансування святкових заходів колишнього міського голови.

Відзначення Дня міста започатковане колишнім міським головою Гвелесіані. Ним же запропонована і щорічно використовувалася практика фінансування цих заходів за рахунок благодійних надходжень. Підприємства і підприємці перераховували кошти на спеціальний рахунок. Хтось долучався до благодійності в «натуральній» формі. Наприклад, надавав призи чи солодощі. Це нормальна цивілізована практика, коли успішні люди роблять внесок у спільну справу – організацію Дня міста. Проаналізувавши, маємо задокументовану статистику: в 2015 році  на святкування було зібрано 46 тисяч гривень, витрачено – 45 тисяч. У 2013 році при зібраних 67 тисячах гривень витратили 46 тисяч.

З міського бюджету не брали жодної копійки, хоча з 2011 по 2015 рік гарний настрій містянам дарували недешеві титуловані зірки української (і не тільки) естради: Амадор Лопес і колектив «RUMBERO’S» (2015 рік), Тіна Кароль і легендарні «Сябри» (2013 рік), Володимир Бистряков і гурт «Гетьман» (2012 рік). Їхні виступи оплачувалися народними депутатами, дипломатичні стосунки з якими підтримував колишній міський голова.

При нинішній владі в загальному форматі свята практично нічого не змінилося. Крім такої «дрібниці», як джерела фінансування. У 2016 році О. Пузир ще скористався напрацьованою практикою, а вже наступного року вирішив, що економити міські кошти – нижче його достоїнства? Крім того, за нашою інформацією, через самовпевнену гординю мера зіпсовані стосунки з нардепом П. Юрчишиним, тому зірок естради два роки поспіль оплачують козятинські платники податків, тобто ми з вами. Арсен Мірзоян  полегшив міську скарбницю на 80 тис. грн, гурт «Chica Band» - на 44 тис. грн. «Пара нормальних» у цьому році заробила на марнотратстві ненормальних 130 тисяч гривень, «Лісапетний батальйон» наспівав на 66 тисяч гривень.

До речі, відгуки про ці виступи можна почути різні. Невибаглива публіка на ура сприйняла «Лісапетний батальйон». Люди з більш вимогливим смаком висловлювалися про недоречність примітивного, хоч і запального  фольклору в перемішку з непристойними жартами на загальноміському святі такого рівня. Так чи інакше, про смаки не сперечаються, тим більше, що усім все одно не вгодиш. Але одна справа, коли тобі привозять «дарованого коня», інша – коли на це йдуть наші податки.

Справедливості заради треба відмітити, що від благодійних надходжень Пузир відмовився не повністю. 11 юридичних осіб цього року пожертвували 57,5 тисячі гривень. Однак серед них з незрозумілих причин... хоча, кого ми дуримо? – з цілком зрозумілих причин немає тих, хто годується з міського бюджету під “кришою” самого міського голови, отримуючи мільйонні доходи. Ні теплопостачальної фірми, ні депутата – власника фірми «Сто послуг». Та й дружина мера, яка, судячи з е-декларації, торік несподівано стала успішною бізнес-вумен, заробивши майже півмільйона гривень, не порахували за потрібне зробити посильний внесок у фінансування Дня міста. Кому-кому, а цим людям сам Бог велів розкошелитися й віддячити платників податків. Чи вони дякують безпосередньо міському голові?

Дивує також вроджена «скромність» міського очільника. Два роки поспіль він не помічає банального облизування своєї персони автором тексту рішення виконкому. А як інакше розцінити формулювання «безкоштовні атракціони для дітей від міського голови О. Пузиря»? Так і підмиває розчулено змахнути сльозу й вигукнути: «Спасибі дяді Саші за наше щасливе дитинство!» Безкоштовні атракціони – це чудово, але в чому його особиста заслуга? Він їх оплатив? Тоді чому не вказав суму своєї благодійної допомоги? Домовився з власниками? Тоді не треба бла-бла-бла про те, що це атракціони від міського голови. Минулого року з міського бюджету за оренду атракціонів заплатили 16 тисяч гривень. Так що це подарунок дітям від платників податків, а не від мера. Соромно!

Це невеличке розслідування – лише верхівка величезного айсберга злочинного розбазарювання коштів міської громади. Далі буде...

Інокентій Гук

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.