Спецтема: карантин

Скільки училищ було у Козятині? Освіта до революції, частина 2

Скільки училищ було у Козятині? Освіта до революції, частина 2
Школа №9 у селі Козятині. Джерело https://bit.ly/2MGo8pH
  • Давні історичні джерела кінця ХІХ-початку ХХ століття свідчать про те, що у нашому місті було кілька навчальних закладів.
  • Серед них народні училища.
  • Розповідаємо, скільки їх було та чим вони відрізнялися від нинішніх навчальних закладів такого типу.
     

Містечко Козятин згадується у книзі «Список населених пунктів Київської губернії» 1900-го року. Там вказано, що на території міста функціонувала однокласна народна міністерська школа та залізничне двокласне технічне училище. Розповімо детальніше про ці навчальні заклади.

Основним джерелом інформації про освіту на наших землях є Пам’ятні книжки навчальних округів. Вони видавалися з 1889 до 1917-го року. Нас цікавить Київський навчальний округ, до якого входило наше місто.

Виділяли 4360 рублів

У одній з таких книг, датованій 1899-им роком, міститься інформація про два навчальних заклади у Козятині. Один з них — Козятинське двокласне сільське народне училище. Засноване у 1878-му році як однокласне, а 1896-го перепрофільоване у двокласне.

Розташовувалося училище при залізничній станції й утримувалося за рахунок Південно-західної залізниці. Щороку на фінансування закладу виділяли 4360 рублів на рік.

Станом на 1899-ий рік там навчалося 220 хлопчиків і 149 дівчат.

Завідував училищем Григорій Василевський. Він мав квартиру та річний заробіток у розмірі 720 рублів.

Законовчителем був священник Павло Завадинський. Він за свою роботу отримував 240 рублів на рік.

В училищі викладало десять вчителів. Половина з них мала службові квартири.

Серед предметів, які вивчалися — гімнастика, рукоділля, музика.

«Співи викладає завідувач училища; влаштовано хор; викладається також і музика. Учениць навчають рукоділлю», — йдеться у тексті історичного джерела.

Попередниця другої школи

Наступний навчальний заклад, який ми знайшли у книзі — сільське однокласне початкове народне училище. У “Пам’ятній книжці” вказано, що воно розташоване у зйомному приміщенні у селі Козятині. Засноване 1884 року. На утримання навчального закладу виділяли 557 рублів, в тому числі 226 з казни.

У 1899 році там навчалося 86 хлопчиків і всього 6 дівчат. Вчителем працював Михайло Соловйов. За свою працю він отримував 330 рублів на рік.

Законовчителем був священник Павло Завадинський. Той самий, який працював у Козятинському двокласному сільському училищі. Тут він отримував 90 рублів на рік. Співам навчав псаломник Захарій Сташевський. Тут також було створено хор.

Оскільки «Пам’ятна книжка Київського учбового округу» вийшла за рік до «Списку населених пунктів Київської губернії», який ми згадували вище, можна припустити, що двокласне сільське народне училище та однокласне початкове народне училище — це і є залізничне двокласне училище та народна міністерська школа. Відповідно, міністерська школа — однокласне початкове училище, а залізничне училище — це двокласне народне училище.

Який з цих двох навчальних закладів був попередником сучасної школи № 2 — судити важко. За логікою, міністерська школа, тобто однокласне початкове училище, мала б дати початок школі № 2. Проте приміщення сучасної другої школи зведене 1896 року. Цього ж року, як вказано у «Пам’ятній книзі», було перепрофільоване Козятинське двокласне сільське народне училище.

Працювало 27 вчителів

Ці два навчальні заклади згадуються і в іншому, більш пізнішому джерелі — «Пам’ятній книжці народних училищ та інших навчальних закладів Київської дирекції на 1914–1915 навчальний рік».

Вказано, що Козятинське двокласне сільське народне училище розташовувалося у двох приміщеннях — власному та зйомному. Рік заснування співпадає із попереднім джерелом — 1878 рік, проте рік перепрофілювання інший — 1895. Очевидно, десь була допущена помилка.

На утримання навчального закладу управління Південно-західної залізниці виділяло 16124 рублі на рік.

На той момент було укомплектовано 16 груп. В училищі навчалося 470 хлопчиків та 294 дівчинки.

«При училищі є гуртожиток для тих, хто живе на лінії, показовий садок з оранжереєю та парниками, змішаний оркестр, дитячий хор і теслярська майстерня, введена військова гімнастика для хлопчиків, шведська гімнастика для дівчат та ліплення з глини. Училище володіє обширними навчальними посібниками», — вказано і історичному джерелі. Як бачимо, за 15 років училище неабияк розвинулося, та й фінансування збільшилося у 4 рази.

Завідувачем училища працював Микола Хітьков. Він мав службову квартиру й отримував за рік 900 рублів.

Працювало чотири законовчителі, серед яких ксьондз Микола Куратовський. У штатному розписі було 27 учителів. В училищі викладали німецьку та французьку мову. Був при навчальному закладі і свій лікар, Микола Ільїн. Вказано, що він за свою працю зарплатні не отримував.

Є згадка і про Козятинське однокласне сільське народне училище. Вказано, що воно було двокомплектне і розташовувалося у містечку Козятин. У попередньому джерелі було написано, що це саме училище в селі Козятині. Очевидно, була допущена помилка.

Вказано, що відкрили цей навчальний заклад 18 жовтня 1884 року. Тобто, рік заснування співпадає із попереднім джерелом, що дає підстави стверджувати, що цей самий навчальний заклад описано і в «Пам’ятній книзі Київського навчального округу» за 1899 рік.

На утримання училища щороку виділяли 1261 рубль, в тому числі 780 з державної казни.

Навчалося станом на той навчальний рік 66 хлопчиків та 26 дівчаток.

«Є 437,5 кв. саж. землі, на якій розведений садок та город», — вказано у книзі.

Завідував навчальним закладом Михайло Мордашко. Він отримував 420 рублів та ще додатково 30 рублів за викладання співів та 20 рублів за викладання гімнастики. Мав службову квартиру.

В Училищі працював один законовчитель та вчителька.

Про школу № 9

У цьому історичному джерелі згадується ще й третій навчальний заклад — Козятинське однокласне початкове народне училище, земське, чотирьохкомплектне. Відкрите 15 листопада 1913 року. Розташовувалося у двоповерховій кам’яній будівлі. При закладі була одна десятина землі, на якій розвели садок та город.

Завідував училищем Велислав Солган. Він отримував 740 рублів на рік і мав службову квартиру. У навчальному закладі працював один законовчитель та три вчителі.

Імовірно, цей навчальний заклад — школа № 9, що розташована у селі Козятині.

На сайті школи №9 у розділі “Історія школи” вказано, що приміщення навчального закладу було збудоване у 1913 році. “Тоді це було Козятинське земське початкове народне чотирьохкомплектне училище”, - йдеться на сайті.

Як навчальний заклад міг потрапити до списку, якщо він у селі Козятині? Справа в тому, що в дореволюційних історичних джерелах Козятин згадується просто як містечко. Тобто, про те, що окремо є село Козятин, а окремо місто не вказувалося. До прикладу, у «Списку населених пунктів Київської губернії» 1900-го року згадується лише містечко Козятин, у якому було 506 дворів. Хоча точно відомо, що місто на той час вже існувало, адже офіційна дата заснування — 1874 рік. Окремо вказується лише село Іванківці, яке тоді носило назву Янківці.

На карті Шуберта 1863 року теж позначено Козятин, проте село, в яке входило кілька вулиці сучасного міста. На території нинішнього Козятина позначений лише хутір, який був за газконторою в районі провулку Кондрацького, а також вокзал станції Козятин. Не сучасний, а той, який функціонував до побудови нового, тобто товарна станція на вулиці Винниченка. Сьогодні це приміщення пенсійного фонду та міського архіву.

Училища — не зовсім училища

Тепер докладніше про ці навчальні заклади. Колишні училища — це зовсім не ті навчальні заклади, які ми сьогодні називаємо училищами. Адже сучасне училище — це заклад вищої освіти першого, найнижчого рівня акредитації.

А однокласні та двокласні народні училища — це звичайні земські школи. Просто на той час вони називалися народними училищами відомства Міністерства народної просвіти.

Відповідно, Козятинське сільське однокласне початкове народне училище 1884 року — це початкова школа. Згідно із сайтом Вікіпедії, навчання у таких закладах тривало протягом чотирьох років. В таких училищах було два класи.

Козятинське однокласне початкове народне училище 1913 року — це теж початкова школа.

Інша справа — Козятинське двокласне сільське народне училище 1878 року. Враховуючи кількість учителів, це не був заклад початкової освіти. Адже у початкових школах викладачів було значно менше.

Читайте також:

Що Наполеон робив у Білопіллі?

Вчили французьку, а одна місцева школа переїхала в Крим. Освіта до революції

Як жив Козятин під час Другої світової війни

«Золотом платили, коли робили фундамент». Історія Уманського будинку

Авторизуйтесь, щоб читати повну статтю
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up