Спецтема: карантин

СМЕРТЬ СОЛДАТА ДИВІТЬСЯ, ДИВІТЬСЯ УВАЖНО І ДУМАЙТЕ, В ЯКОМУ МИ СВІТІ ЖИВЕМО

СМЕРТЬ СОЛДАТА
ДИВІТЬСЯ, ДИВІТЬСЯ УВАЖНО І ДУМАЙТЕ, В ЯКОМУ МИ СВІТІ ЖИВЕМО

Харків´янин Андрій Бутильський , позивний «Щелкун», воюював на російсько-українській війні майже з перших днів. Він снайпер, багато разів був поранений, контужений. Мало хто має таку «честь», бути особистим ворогом російських десантників, захисників всраного «русського мира», бо кошмарив їх Андрюха добряче. Якось, в одній із відпусток до рідного міста, на «Щелкуна» був підлий напад, - підкравшись із за спини вдарили металевою арматурою по голові. Та падаючи, Андрій встиг вдарити нападника ножем, при цьому зловчився зателефонувати своїм побратимам. Одим словом, піднялись айдарівці, і пригрозились, що розберуть поліцейський відділок на цеглини, відбили Андрія…

А сьогодні , мого доброго товариша, вже немає на цьому світі, вчора ми поховали нашого снайпера…

 

Коментарі (2)
  • Анонім

    Слава Героям! Нажаль ще знайдуться недоумки аби поговорити про "братський народ".
  • Влад Лісовий

    Вечірній дзвін, вечірній дзвін!

    Багато дум наводе він.

    Про рідний край, де я розцвів,

    І щастя знав, і де любив,

    Як я прощавшись з ним один

    В останній раз там слухав дзвін!



    Як марево, весна моя,

    Пройшла; її не бачу я!

    І скільки вже нема в живих

    Тоді веселих, молодих!

    Вони спочили, як один;

    Не чутен їм вечірній дзвін!



    Засну і я в землі сирій!

    І по долині не моїй

    За вітром пісні прогусти:

    Там іншій лірник буде йти,

    І вже не я, а стане він

    Співати там вечірній дзвін!
Найчастіше Найчастіше
keyboard_arrow_up