«Сто відсотків підпал, вогнище розходилось з багатьох місць»

У четвер, 11 листопада було вітряно і відчутно дуло з півдня. Будучи поблизу «Циганського хутора» помітили, що в районі Махаринецької залізничної станції сильне задимлення. Вирішили перевірити, що сталось

Коли ми добралися до місця підпалу, а те, що це підпал пізніше підтвердив майстер лісового господарства обходу № 2 Микола Лук’янюк, зателефонували керівництву урочища «Сестринівська». Нам повідомили, що лісник обходу з своїми помічниками вже їдуть туди. А за якусь мить ми вже з ними віталися.

Майстер обходу № 2 Микола Лук’янюк, Віктор Літвінчук та Іван Похальчук приїхали гасити вогнище за повідомленням небайдужих до природи громадян. Приїхали вчасно, вогнище тільки добиралося до перших дерев. Саме звідти працівники лісу почали збивати язики полум’я хлопушками. Хлопушка це пристрій, який змайстрували в Козятинському лісництві. В руках спеціаліста вона дуже ефективна, якщо язики полум’я не настільки великі і людина має можливість наблизитись до вогню. Працівників лісу приїхало троє, а взяли з собою 5 хлопушок. Як пояснив майстер лісового господарства вони завжди беруть хлопушки з запасом, тому що завжди знаходять підтримку серед людей. Спробували й ми полум’я збивати хлопушкою та зрозуміли, що кожен є майстром у своїй справі. Щоб потренуватись може й у нас виходило б так, як у представників лісу. А з першого разу у нас вийшло так, як у Віктора Ющенка в Чернігівському лісі в період його президентства. Правда з тією відмінністю, що тодішній президент заважав гасінню пожежі. Ми нікому не заважали і не фотографувалися для картинки.

За 20 хвилин роботи вогнище таки приборкали, тільки лісник Микола Лук’янюк зателефонував МНСникам сказав:

— Те що впорались так швидко і вогнище не встигло розгулятися в лісі, допомогла безвітряна година. На диво вітер стих. Якби на цей час було вітряно біди не уникнути і добре, що ми вогонь загасили в полі, а не в лісі. Гасити лісову пожежу надто складно, то ціла лісова пірологія.

За хвилини 15 приїхали вогнеборці. В цей день чергували бійці Першого наряду козятинської частини МНС.

МНСники з працівниками лісу знайомі й близькі наче брати. Обидві групи чоловіків жартують, кажуть можна й брататися, коли двічі за сезон на цьому полі приборкуємо вогнище.

Рятівники запитали у Миколи Лук’янюка це підпал чи самозаймання. 

— Сто відсотків підпал, вогнище розходилось з багатьох місць, — переконаний майстер лісу. 

Тоді керівник наряду сказав:

— Ми коли з дороги на поле заїжджали метрів 100 від вас бачили чоловіка в лісі. Якби проїжджали біля нього, то запитали б кого він чекає у лісі в темноті. Коли на гарячому не впіймав, то довести його вину в навмисному підпалі не реально. Чому цю земельну ділянку не віддати тим, хто на ній буде засівати якісь сільськогосподарські культури?

— А чия це земельна ділянка? — запитали ми

— Це додатки до земельних ділянок працівникам колишнього тубдиспансера, — каже пан Микола

За півгодини вогнеборці всі можливі загоряння облили водою. Тричі поливали водою деревину, яка під лісом лежала на землі. Вона то гасла від струї води, то знов іскрилася. Рятівник, який проходив поруч сказав, що вони через чиїсь пустощі в полі під лісом, а в цей час може бути виклик, що у когось будинок горить. Та звернувся до нас.

— В кожному номері пишіть, чим можуть завершитись чиїсь пустощі і за наслідки підпалів напишіть. 

Вогнеборці, обливши водою всі можливі місця займання, стали збиратися в зворотню дорогу. Лісовики зібравши хлопушки також пішли з почуттям виконаного обов’язку до своєї автівки. Поїхали з лісу й ми.

З пожежею у Глухівцях боролись дві бригади рятувальників. Що горіло?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.