Соя та лушпиння: чим досі палять у козятинських котельнях?















В той же день ми перевірили п’ять котелень, розташованих в центрі міста. Почали з котельні, що в дворі будинків вулиці Володимира Великого. Біля котельні стояв самоскид, який за декілька хвилин до нашого приїзду висипав на землю відходи сої. Привезене «паливо» було теплим, що й свідчило завезли його декілька хвилин тому. Працівників котельні на дворі не було, тож ми поїхали до чергового об’єкта.

В котельні, що в дворі Центральної районної лікарні, двоє її працівників саме закидали в топку котла чергову порцію рослинного походження. Коли обоє топильників вийшли з приміщення кочегарки, ми поспілкувалися з ними. З їхніх слів стало відомо, що єдина особа кого вони часто бачать в котельні це — керівник комунального підприємства «Добробут» Ігор Лівшиць. Тему зміни палива він не піднімає. Цікавиться тільки температурою на котлі.

— І що цим з виду органічним добривом можна температуру в котлі мати? — запитали ми у працівників котельні.

— Можна, якщо від котла не відходити, — кажуть вони. —  Ще як закидати відходи сої, то вони хоч довше горять, а лушпиння соняшника згорає моментально.

Нашу розмову перебила жінка-реалізатор кустарного виробництва Тетяна. Запропонувала купити у неї дешеве золото. Зрозумівши, що її продукція не справляє враження на чоловіків, вінницька гостя пішла задурювати інших козятинчан. Тільки повертатися до теми палива після дешевого «Італійського золота», хлопцям не хотілося. Один згадав за свою дружину. Мовляв, були б гроші купив би для неї ланцюжок із пробою, а підробки за такі гроші не захотів.

Котельщики пішли до роботи, а ми поїхали до коптильні, що біля магазину «Грош». Побачивши нас працівник сказав: «Таке паливо — це не сама велика біда». І показав на побиті в кочегарці вікна. 

— Скажіть, можна в таких умовах працювати, — звернувся до нас працівник котельні. —  Ці вікна діряві в цій кочегарці не перший рік. Може нова влада почує наші проблеми. З паливом ми змирились, а вікна бажано засклити.

В котельні, що біля відділку поліції, суцільна тиша. З паливом така сама картина, як у трьох попередніх. Те, що всередині котельні є працівники, свідчив тліючий попіл. Не стали ми тревожити працівників і навідались до самого проблемного в Козятині об’єкту — котельні, яка обігріває міську лікарню. В опалювальний сезон в усьому цьому районі жах від кіптяви. За зміну палева кочегари тут не чули, а соняшникове лушпиння сюди привозять кожен день.

З побаченим ми звернулися до міського голови Тетяни Єрмолаєвої.

— З першого грудня починає працювати на своїй посаді начальник ЖКГ, — каже очільниця міста. —  Ми підпишемо на паливо нові договори. З якими організаціями ми їх підпишемо, сьогодні не можу сказати. Поки я знаю тільки одне — козятинська сажа мені також набридла.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.