Три погляди на трагедію з школяркою в Козятині

Цікаво. Народження дитини ніколи не може бути трагедією, коли вона здорова і є всі умови. Те, що у нас спричинило трагедію, у народності ромів вважається щастям... Чому так. у наших наступних публікаціях 

Три погляди на трагедію з школяркою в Козятині

Після виходу публікацій про трагедію. коли 14-літня школярка народила дитину, а потім її звинуватили, що викинула немовля з 5 поверху, колектив школи прислав лист. Публікуємо без змін:

 

Відкритий лист-звернення педагогічного колективу школи  № 2 до читачів газети «RIA-Козятин»

 

Усе місто та й вся країна стали свідками трагедії, яка трапилася в родині учениці нашої школи.

Учителі та учні були шоковані новиною, яка облетіла Інтернет у суботу зранку: 14-річна школярка м.Козятина народила дитину й викинула  її з 5-го поверху. Ніхто з нас навіть уявити не міг, що це учениця нашої школи, адже серед старшокласниць не було випадків тривалого пропуску занять без поважних причин.

Коли ж ми дізналися, що цією 14-річною дівчиною є учениця 9 класу нашої школи, яка до останнього дня, 27 січня, відвідувала школу й не пропускала занять, крім того зовні візуальних ознак вагітності не було, то  були шоковані.

Спочатку в нас виникло почуття жалю, смутку, розпачу: як ми могли не помітити вагітності, чому про це ніхто з усього колективу не знав. Але як можна помітити те, що вдало приховувалось.

Ми не знімаємо з себе відповідальності за виховання учнів, вболіваємо за їхні помилки та подальше життя, але не хочемо, щоб нас звинувачували в бездіяльності.

Написати цей відкритий лист нас примусили дві статті в п’ятому номері газети «RІА-Козятин» від 2 лютого 2017 року в колонці редактора Лозінської Тетяни «Ми дезорієнтоване суспільство, скалічене бездуховністю» та статті Вероніки Любич «Новонароджену дитину викинули з п’ятого поверху».

Пані редактор Лозінська Т. називає слова директора школи та класного керівника брехнею, пише, що вони імітували необізнаність, а самі про все знали, що учні школи насміхалися з «цікавого стану» школярки. «Техпрацівник знала, а вчителі не знали? Ну хто в це повірить?» -  пишеться в статті, при цьому жоден з журналістів газети «RIA Козятин» в школі не був.

Педагогам було б цікаво дізнатися прізвище техпрацівника та пасажира маршрутки, на яких посилається газета, тих учнів, які сміялися.

Директора школи звинуватили у тому, що вона знімає з себе відповідальність, посилаючись на те, що «цікавого стану» учениці не помітив терапевт, який приходив на виклик.

Журналіст Вероніка Любич запитує: «Цікаво, чи бачила директриса того терапевта і хто це був?»

Відповідаємо: директор посилалася на довідку від лікаря, видану дівчині 27 грудня 2016 року, про те, що та хворіла в період з 15.12 по 27.12.2016 р. І це послужило підставою для коментарів.

У статтях огульно звинувачуються в байдужості, непрофесіоналізмі педагоги нашої школи. Тетяна Лозінська заявляє, що на лаві підсудних «мають бути всі – від матері до директора школи» і вірить у справедливість Феміди.

Нам би хотілось нагадати пані Лозінській, що Феміда має бути справедливою до всіх, в тому числі й до нечестивих журналістів, які хочуть взяти собі право судити, при цьому цитуючи Біблію «Не судіть, та не судимі будете».

Ми звертаємось до читачів газети із власними коментарями, щоб захистити свою честь, гідність та ділову репутацію. Нагадати редактору про презумпцію невинуватості і  принаймні прочитати Положення Комітету Міністрів Ради Європи №13 за 2003 рік «Про надання інформації щодо кримінального судочинства через засоби масової інформації».

Редактор далека від народних мудростей: не спіши карати, спіши вислухати. А фантазії, нічим не підкреплені, припущення, завдають ще більшого болю тим, хто цього аж ніяк не заслуговує.

Гесь Л.В.

Міськова Н.В.

Рябоконь С.С  

Кобилянський О.В.

Царук О.О.

Кобилянська О.Б.    

Бєлова Н.В.  

Загоруйко О.П.

Баландна І.М.

Фалєєва Л.В.

Дучак Н.О.

Крилов О.В.

Гончар С.В.

Радківська О.Ю.

Чеканівська С.М.       

Мельничук Г.О.                                        

Свінціцька Г.Р.

Федорук О.В.

Ільчук І.Л.

Ружицька Н.О.

Шмагель І.В.

Юхимець Л.П.

Темляєва Л.В.

Вечера Н.В.    

Загоруй О.І

Сулима Ю.М.

Демченко О.М.

Новак В.А.

Панасюк О.П.

Кенчошвілі О.З.

Вітюк Ю.В.

Гончарук Л.М.

 

Думка громадських діячів з приводу трагедії

 

Педколектив школи має бути розформований!

Влад ЛІСОВИЙ

Траге́дія — драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості. Твір, перш за все, це роздум на тему, як залишитись людиною.

Події в школі №2 міста Козятина відносяться до трагедії з історично змістовною деталізацією, що носить в собі всі ознаки криміналу. Загинула новонароджена дитина. Скалічена доля неповнолітньої. Мами, яка не відбулась, втратила вільно чи по неволі християнський заповіт “завжди залишатися людиною” з десяти заповідей.

Саме такі почуття “залишитись людьми” не перед собою, а перед громадою, стали основою подальшої поведінки педколективу школи.

Якби такий мотиватор, як бути людиною, був завжди у цих педагогів, то трагедії не відбулося б ніколи і нізащо. А тепер — виразно спостерігається докір сумління. Впевнений, сумління є у багатьох родинах, вчителів, учнів, батьків, чиновників, що очолюють відділ освіти, сім’ї.

Надане звернення педогагічного колективу школи №2 до читачів газети “RIA-Козятин” свідчить про одне: педколектив школи сам підтвердив цим листом, що втратив основи буття “завжди залишатись людьми”.

Намагання оправдатись — це лише позов докору сумління особистої причетності до трагедії прямо, чи побічно. Навіть бути причетним до вказаного колективу, вже сприймається, як антихристиянська поведінка, як ганьба.

Що такого «людського» є в нас і чому ми маємо пам’ятати про це? Зазвичай, людяністю ми називаємо такі якості, як доброта, вміння зрозуміти й поспівчувати, справедливість. Та хіба ті, хто опосередковано причетний до трагедії, керувалися цими якостями?

Педколектив, напевне, не доклав всіх зусиль для того, щоб виховати у дітей основу для життя “Завжди залишатись людиною”?

Особистий життєвий досвід дає мені всі підстави рекомендувати відділу освіти розформувати педколектив школи, ввівши в штат вчителів з інших учбових закладів.

Далі буде.

 

Ганьбу і гріх творять дорослі

В’ячеслав ГОНЧАРУК

Про те, що сталося з 14 річною школяркою, написано багато. Нагадаю, що наприкінці січня Козятин жахнувся від трагедії, яка сталася в районі залізничного училища. Дівчина народила вдома немовля. Потім його знайшли під балконом викинутим з 5 поверху. Породілля з кровотечею була доставлена в супроводі матері у лікарню каретою швидкої. Звісно, не хочеться лізти в душу тим, у кого в тій душі не солодко.

Тільки мусимо констатувати, що ще не всі визнали і свою причетність до трагедії. Судячи з недавнішнього візиту двох вчителів школи, в якій вчилася молода породілля, в редакцію, навчальний заклад впевнений у своїй невинуватості і скріпив листа 32-ма підписами вчителів (ліворуч), які не бачили вагітності дитини.

Давайте розберемося. Дев’ятикласниця потрапила в біду. Вона не перша і не остання. Я маю на увазі стать, а не вік дівчини. За час вагітності, маючи поруч рідних батьків, сусідів, шкільний колектив — скоріше за все, зосталася самотньою. Не знайшла вона серед великої кількості людей, які її оточували, того, хто дав би їй мудру пораду.

Я не можу ствержувати, але в більшості випадків близькі люди не керуються здоровим глуздом, а думають: “Що ж люди скажуть?” Але поява дитини не може бути ганьбою. Ганьбу і гріх творять дорослі.

Можна допустити, що в школі дійсно нічого не бачили, хоча бачити повинні були. Якщо так сталось, що стану школярки не помічала навіть класний керівник, то це повинен був помітити шкільний психолог та соціальний працівник. Такі спеціалісти у школі повинні бути товаришами учням. А школярі мають відкривати їм усі свої таємниці. Та психолог та соцпрацівник можуть бути, як фаховими спеціалістами — майстрами своєї справи, так і просто штатними одиницями.

А вина директора шкільного закладу лиш в одному, що вона керує колективом, в якому ніхто нічого не бачить. Підставили вчителі директора — пізно тепер бігати.

 

Від редакції: А фізрук також не помітив, яка учениця відвідує його уроки? Або, якщо не відвідує, то чому? І ще одне питання залишається відкритим: “Як школярі проходять медогляд перед 1 вересня?”. Як терапевт дає висновок, що в школу вже можна йти? Ставлять одне питання: “З мальчиком була?” Почувши “нєа”, ставиться підпис… А аналізи крові як робилися? Лікарі, досить робити медогляди тільки за гроші! Є над чим задуматися.

Надіємось, що міська рада (служба у справах дітей) дасть належну оцінку бездіяльності батьків, які не помітили стану неповнолітньої дівчини та візьме під опіку школярку (відділ соціальної роботи).

 

 

 

 

 

 

  

 

Коментарі

Природа пробуджується після зимової сплячки. Ми ослаблені і все через гіповітаміноз. Часто втомлюємось, хворіємо, неуважні,...

Увечері 27 квітня біля подвір’я школи №5 почали збиратися учні 8-А класу на чолі з класним керівником Ольгою Кульчицькою.

Після прикрої штучної поразки козятинців у чоловічому футболісерця любителів футболу порадували наші дівчата.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up