У сім’ї 13 дітей і всі свої: життя великої родини

Вся родина Буренків на випускному балу

Тут живе любов. У селі Сошанське Тетяна та Леонід Буренки виховують 13 дітей. Думок про переривання вагітності в цій родині навіть не допускали. Тепер усі тішаться - у батьків виростають справжні помічники та помічниці. Ми вирішили також завітати до родини Буренків і подивитися, як живе справжня футбольна команда  

Одне, двоє дітей – ось  така тенденція сучасних молодих родин. Рідко хто зважується на більше. Мовляв, це важко і дорого.  Щоправда, у Козятинському районі чимало багатодітних родин. І ми вирішили подивитись на побут і життя родини, де 13 дітей і всі свої, ріднесенькі.
Мешкає родина у селі Сошанське. Це за 29 кілометрів від Козятина. Коли журналіст приїхала у село і запитала, де живуть Буренки, місцеві сказали: “Ваш орієнтир білий будинок і став”.

► Будинок багатодітнї родини Буренків один з кращих в селі

Про родину і дітей

Родинне гніздечко Буренків має досить гарний вигляд.  Всередині теж затишно.

► Пані Тетяна з ранку до обіду готує їсти своїй великій родині

Простора кухня, де поміщаються всі 15 членів родини. Окремі кімнати. Хлопців у родині п’ятеро: Андрій, Павло, Михайло, Леонід, Дмитро. Дівчат восьмеро: Роксолана, Юліана, Оля, Маша, Ілона, Дарина, Діна, Аліна. У кожного члена родини є свої обов’язки, і всі дружно допомагають батькам.

► Дівчата родини за чаєм спілкуються поки чоловіки працюють 

У будинку охайно, сучасний ремонт. Опалюють дім газом, але субсидії їм не надали. Лише мають пільги, цим і раді. На майбутнє замовили твердопаливний котел. Але коштів на його встановлення немає. Ще Буренки мріють завершити облаштування великої кімнати. Нині родина там складує різні речі. Тримають господарі пасіку, городи та велике господарство.
– Ми тримали і по 20 свиней і курей багато, зараз трішки менше. Нещодавно корова впала, то тепер чекаємо, поки теличка підросте. Довгий час ми жили в маленькому будинку моєї свекрухи, у двох кімнатах виросли всі 12 дітей. Новий будинок ми будували самостійно. Взяли кредит безвідсотковий, так як ми багатодітна родина. Деяку допомогу нам пообіцяв президент. Проте довго поневірялися по чиновницьких кабінетах, аби нам виплатили бодай щось з того, що пообіцяли. Так ми отримали додатково від держави 50 тис. грн.  Разом з тим, кредит віддавали 10 років. Ще в 2004-2005 роках до нас часто приїздили з адміністрації, дарували подарунки, не обділяли увагою, дітям на свята завжди солодощі, зараз ніхто з представників влади не приїздить, - розповідає мама-героїня.
Сама пані Тетяна за освітою медсестра, зараз досі вважається у декреті. У місцевому ФАПі персонал скоротили, а виїжджати за межі села та покидати дітей жінка не може. Каже, й уявити не могла, що колись стане багатодітною матір’ю. Сама вона родом із Чернігова.
– Познайомилась із Льонею в Сошанському. Тут моя подруга вийшла заміж, а я до неї в гості приїздила, і так знайшла свого чоловіка. Він забрав мене до себе в село. Я спершу не могла звикнути. Нині рада, що так все склалося, бо зараз можу себе вважати найщасливішою. Маю велику і гарну родину. Діти всі дружні – це найголовніше.

► Хлопці Буренки декілька років тому

Представників чоловічої статі ми вдома не застали. Більшість з них вже дорослі. Батько родини теж був на роботі.
Пані Тетяна показує світлини братів-близнюків. Зовні схожі один на одного, проте їх відразу можна відрізнити.
–  Змалечку я називала їх винахідникам, бо вони кругом встигали наробити бешкету. Бували різні історії: то в піску курку закопали, бо м’яса хотіли, пробували і пісок, і глину на смак, навіть грудки землі. Ще всі завжди хотіли бути сильними, як батько і рівнялися на нього. Ходили разом із батьком на полювання в ліс, на рибалку. Хлопці в мене все вміють: рибалять, тараньку сушать, куховарять і прибирають, ще люблять теніс грати, – захоплено розповідає пані Тетяна.

► Сестри Буренки збираються на стадіон 

Захоплення та мрії

Дівчата теж тяжіють до спорту за прикладом старших братів. З початком весни щодня на стадіоні.
– І на футбол ходимо, волейбол, і легкою атлетикою займаємося, бігаємо, на змагання їздимо, навіть займали призові місця в області, - підхоплює Дарина.

► Такий плакат дівчата  подарують в день народження брата

Особливо шанують у родині релігійні свята. На Великдень жінка сама випікає паски. Зазвичай пече їх щонайменше 20, а то й 30 пасок. Ще дітвора полюбляє найбільше березень. Авжеж цього місяця в багатодітній родині найбільше днів народжень. Брати та сестри за традицією малюють плакати та дарують шоколадки. Печуть курку, випікають торт. Особливо полюбляють готувати піцу і чебуреки. Живе родина скромно. Менші сестрички мріють про мобільні телефони, а старші дівчата бодай колись звозити маму на море.  

► Юліана теж захоплюється малюванням 

Найменша Оля, якій лише 5 років, така ніжна, як квіточка, любить мамині пестощі. Навіть вранці не прокидається, поки мама не обніме та не поцілує. Роксолана веде свій блог у інстаграмі і вже має понад 2000 підписників. Дуже комунікабельна та весела, навіть зовні не скажеш, що в дівчинки «білий порок» серця. Родина нині збирає кошти на операцію. То ж давайте допоможемо родині!

Збирають гроші на операцію

– Вроджену ваду серця у Роксолани виявили випадково два роки тому – під час проходження комісії перед першим класом. Проте я нічого не помічала, лише шум у серці чули і все. Те, що сердечко дитини працює не так як слід, помітила сімейний лікар, яка направила на консультацію до обласних фахівців. Останні встановили, що в дитини – відкрита артеріальна протока, яка зазвичай закривається на третій день після народження. Лікарі порекомендували зачекати два роки, оскільки траплялися випадки, коли вона закривалася самостійно. Але дива, на жаль, не сталося. При останньому огляді лікарі встановили, що протока збільшилася удвічі.
Фахівці столичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії, куди дівчинку було направлено на консультацію, як єдиний порятунок життя дитини порадили проведення ендоваскулярної операції із застосуванням оклюдера. Операція безкоштовна, а ось оклюдер, вартість якого близько 100 тис. грн, батьки мають придбати власним коштом, або ж чекати в черзі безкоштовного, а це втрачених щонайменше 2 роки.
На прохання багатодітної родини відразу відгукнулися односельчани, не стали байдужими у районній адміністрації, чималу суму коштів вже вдалося зібрати, проте сума ще не вся.
– Мене це дуже шкребе по серцю, що доводиться в людей просити грошей. Але для нас це справді непосильна сума, – додає Тетяна Буренко.

То ж давайте їм допоможемо. Реквізити, за якими можна перераховувати допомогу: картковий рахунок у ПриватБанку: 5168 7573 9690 3827 на ім’я Буренко Тетяна Гаврилівна.

Леся Кесарчук

Читайте ще:

• Проводжали в армію: 24 козятинчанина приєднаються до захисту Батьківщини
• Чому діда з села з Великого, що на Козятинщині, охрестили маніяком
   

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.