У Верболозах проводи заборонили, тільки не через невивезене з цвинтаря сміття

Ми побували на сільських кладовищах Козятина та Іванковець. Звичної картини, коли на проводи під кладовище з’їжджається умовний автопарк цього разу ми не помітили. В селі Козятині стояло більше десятка автівок. В селі Іванківці і того менше. Це могло бути пов’язано з тим, що перенесені проводи на червень в громадах не вважали за офіційну дату. Люди знають, що проводи через тиждень після Великодня. Коли їх перенесли, то для більшості українців поминальними днями стали дні які були з 26 квітня до початку червня. 

 Всіх, хто прийшов на гроби 6 червня, порахувати було неможливо приблизно це — п’ята частина від звичних проводів. В цей день до могил рідних ті, які хотіли пом'янути своїх рідних заупокійною панахидою через служителя церкви (батюшку)  і ті що провідують своїх близьких майже кожен день.

Одиничними були випадки, коли велика родина на могилі предків влаштовували застілля. 

На обох кладовищах добре попрацювали працівники цвинтарів. Їм в підмогу виділили дві одиниці техніки, камаз яким вивозили сміття та екскаватор в ролі завантажувача. 

Представник духовенства на проводах 2020 не ходив по рядах померлих як зазвичай, а відспівував померлих біля меморіалу, що біля  центральних воріт. 

Коли ми поверталися на місце роботи, на гарячу лінію газети «RIA-Козятин» зателефонували з Верболіз. В повідомленні йшлося, що влада села заборонила поминальний захід на кладовищі. Селяни таке явище пов’язують з тим, що з під кладовища не було вивезено сміття. 

В Верболозах наші журналісти були 8 червня. По дорозі ми поспілкувалися з вернигородчанами. Пані Марія каже:

—  Біля воріт кладовища у Вернигородку висіла тільки об’ява батюшки. Там було написано, що як хто хоче за померлими  провести поминальну панахиду то щоб залишили свій номер телефона. Я була 6 червня з чоловіком, крім нас було ще душ з п’ятнадцять.

— Офіційної заборони не приходити на кладовище я не бачила, — каже пані Альона. — Шостого числа я поїхала велосипедом в Ружинський район. Як було у Вернигородку на провідному дні мені важко сказати. 

У Верболозах на кладовищі були тільки Валентина та Наталія.

—Те що поминальні дні перенесли ми вважаємо правильною дією, — кажуть дівчата. — Кожен день люди приходять і провідують рідних. Яка різниця пом’янути шостого чи восьмого, все одно це дата перенесена. За сміття нічого не можу сказати каже пані Наталія.

А ось що розповіла пані Марія, яку ми зустріли:

— Чого на кладовище йти коли там священника немає? Я чула від людей, що сільський голова не хоче щоб на проводи їхали гості села з інших населених пунктів. За своїх селян він впевнений, за приїжджих побоюється. Казав, що чуть що його ж і обвинуватять. За сміття нічого не можу сказати. Кожен рік вивозили. В цьому році щось не склалось. Головне, щоб в нашому селі були люди здорові

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.