У Вернигородку святкували одразу два свята

У Вернигородку святкували одразу два свята

Святиня. На березі річки Гуйва розкинулось славне село Вернигородок. Наприкінці вересня тут традиційно святкують День села й престольне свято. Ми завітали в день Різдва Пресвятої Богородиці, яке в народі більшість називають другою Пречистою 

У храм Різдва Пресвятої Богородиці завітали почесні гості, які не жаліли компліментів  на адресу вернигородоцьких парафіян і всієї сільської громади.

Святкову літургію проводив настоятель храму отець Роман разом з отцем Валерієм, настоятелем храму Миколи Чудотворця Непедівського благочиння і отцем Іваном церкви Покрови пресвятої Богородиці Сестринівської церкви в супроводі церковного хору.

На свято у Вернигородок отець Роман запросив співаків з церкви святого Іллі. Від злиття двох співочих колективів у багатьох присутніх склалося враження, ніби вони слухають цей спів в одному зі столичних соборів.

В службі Божій святі отці просили у Бога миру в Україні і щоб Всевишній був милосердними до тих, хто забезпечує наш спокій.

Після завершення служби отець Валерій у своїй промові сказав, що він побував у багатьох храмах, храм у Вернигородку просто унікальний та подякував основному меценату будівництва церкви.

Віктор Кучер подарував Володимиру Шубовичу книгу власного авторства «Сонячна долина», а дівчатка школярки з Вернигородоцького ЗНВК прочитали вірші про Богородицю.

Отець Роман нагадав, що новозбудована церква Різдва Пресвятої Богородиці була збудована за участі директора ТОВ Вернигородоцьке Володимира Шубовича, жителів сіл Вернигородка, Велике і Верболози та відкрили її 10 жовтня 2015 року. Першу службу у храмі провів голова Української Православної церкви Київського патріархату Філарет. 

Запашними короваями привітали тих, хто вніс найбільший вклад у будівництво церкви, серед яких був на ту пору сільський голова, а нині староста громади Володимир Гупяк. Ми й звернулися до нього, щоб він розповів, звідки взялася ідея збудувати нову церкву

— Це було на Вербну неділю, – каже староста громади. – Прийшли до церкви, а вона горить. Спробували загасити, але згоріла так, що відбудувати її було неможливо. Спеціалісти робили припущення, що займання сталося від замикання електродротів. Стали думати, як і за що будувати нову церкву. Що ми і люди не робили, навіть продавали паї, та не могли зібрати потрібної суми для будівництва храму. Звернулися з пропозицією до Володимира Шубовича. Він погодився за однієї умови,  що це буде церква Київського патріархату. Пішли запитали думку людей, більшість підписалися за українську церкву. Тоді директор ТОВ Вернигородоцьке Володимир Шубович підключився до будівництва храму.

Поділився спогадами і Володимир Шубович.

— Це було мабуть років 15 тому. Храм був дерев’яний і було йому десь порядка 150 років. Тоді й з’явилася така ідея відбудувати. Ми виділили гроші, частково люди зібрали. Усі підтримали мою пропозицію, аби храм був Київського патріархату. Проти висловилися лише двоє людей. Саме з того момента я почав його будувати. Будівництво велося близько 2-х років. Коли йшло будівництво, у мене була ідея, щоб кожен мешканець Вернигородка, Верболіз, Великого по можливости здав гроші для того, щоб хто заходив сюди, відчував, що тут є його частка. Все будівництво коштувало 7 мільйонів 200 тисяч, а люди зібрали близько 280-ти. Про, що свідчить табличка на храмі, – розповів Володимир Шубович.

Меценат розповів, що вдалося зберегти від старої церкви, а що зроблено нове. 

– Скільки не захожу в храм, у мене немає відчуття, що там щось зроблено не так, – каже він. Наостанок розповів про туї. Виявляється, вирував вогонь, а туї тільки присмалило. Вони відродилися і їм рівно 36 років.
 

 

Коментарі

keyboard_arrow_up