В серці Грушевського жила Україна — село з солом’яними стріхами і чепурними хатами

В серці Грушевського жила Україна — село з солом’яними стріхами і чепурними хатами

Наступної середи українці будуть відзначати 155-ту річницю з дня народження Михайла Грушевського. З цього приводу 25 вересня в селі Сестринівка, де жив вчений, історик та політик пройшли урочистості з дня його народження. Як то було у нашій розповіді.

У цю суботу, 26 вересня у музеї Михайла Грушевського, що в Сестринівці відзначали відразу два ювілеї. 155-ту річницю з дня народження Грушевського та 15-ту річницю з дня заснування «Музею Великого Українця Михайла Грушевського». Вінницький обласний краєзнавчий музей і Козятинська територіальна громада організували з цього приводу комплекс заходів під назвою «Михайло Грушевський життя для України» з дня заснування відокремленого підрозділу Вінницького музею Грушевського в Сестринівці. В фойє місцевої школи організатори провели круглий стіл за участі дослідників життя і багатогранної спадщини історика, вченого, політика Михайла Грушевського. На шкільному стадіоні стали з’являтися представництва громад. Першими Сокілецька, Пиковецька. За ними музей історії Козятина, Козятинське залізничне училище, Кордишівська, Флоріанівська, Махаринецька, Сестринівська територіальні громади та громадське об’єднання» Жива історія» Вінниця.

Громади свою продукцію на, що пішло тиждень кропіткої праці розклали за годину. Особливо хотілося б відзначити співачку від природи Антоніну Якобчук. Вона так вправно працює з сокирою наче в руці не чоловіче знаряддя, а звичний для неї мікрофон Майже дві години якою постаттю для України і її народу був Грушевський говорили дослідники.

Відео дня

Близько 13-ої на Сестринівські ювілеї завітали поважні гості, серед яких були Козятинський міський голова з майже усім активом і депутатами міської ради, депутати обласної ради та помічники народного депутата Петра Юрчишина, керівник Хмельницької районної ради Юрій Слабчук та народний депутат Софія Федина. Вони поклали квіти біля пам’ятника Великого Українця і в супроводі старшого научного співробітника відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею Людмили Левчук пішли до музею Грушевського.

По дорозі до музею екскурсовод зупинялася біля пам’ятних знаків пов’язаних з Грушевським. В цілому з сказаного Людмилою Левчук випливало, що Михайло Грушевський дав українському народу метрику і ми знали хто ми і що ми.

В праці «Спомини» Михайло Грушевський писав: «Я любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова — все це ввірвалося в мою душу, як якийсь інший, кращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися. Як кохався у сім селі, що назверх мало всі українські прикмети — біленькі чепурні хатки, солом’яні стріхи, садки, городи й перелази, зарослі вербами береги. Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх.»

Після екскурсії по музею високі гості провідали сільські громади. Селяни зустрічали гостей запальною піснею про українське село та пригощаючи їх смачними пиріжками, варениками та фруктами і овочами української городини та садків. Яке враження від побаченого ми запитали в гості з Львова — української співачки, телеведучої, політика, громадського діяча, члена Президії Світової федерації українських лемківських об’єднань, політолога-міжнародника, кандидата політичних наук, доцента кафедри міжнародних зв’язків і дипломатичної служби Львівського університету ім. Франка, народного депутата Софії Федини. 

— Маю велику приємність сюди завітати на запрошення Ірини Колесник на святкування 155 річниці Грушевського, — каже народний депутат. — На правду будемо чесні — Львів і Козятинщина дуже поєднанні з Михайлом Грушевським.В моєму рідному Львові є музей «Вілла Михайла Грушевського» де він жив, творив і я вчилася в тому самому університеті, що він у нас викладав. Насправді, я дуже тішуся перебуваючи в Сестринівці, що тут щирі люди, надзвичайно відкритим серцем, які шанують свою історію і які по великому рахунку творять історію сьогодні створюючи музеї, відновлюючи церкви, і доносячи до широкого загалу українців свою історію, і своє коріння.

Ще ми запитали у політика Софії її вражень від оформлення свята

 

— Я вам скажу дуже смачно. Кожна територіальна громада представляє свої набутки, свої вишивки, свої рукотвори і кожна громада представляє найсмачніше, що є. Хочу відмітити, що і огірки і короваї, і вареники і смаколики на найвищому рівні сказала вона.

А тим часом на стадіоні змайстрували велику сцену. Педагогічний колектив рознесли 200 стільців для гостей. І без того рівні їх рядки поправлялаще рівніше одна із співробітниць учбового закладу. 

Ми запитали її: « Ви, мабуть, вчитель геометрії коли любите такі чіткі лінії». Ми не вгадали, стільці наче під мотузку ставила шкільний психолог. Сцену гарненько причепурили і свято продовжили добротною концертною програмою.

Відкрила її Олена Пантєлєєва з танцювальним колективом «Зорянка Арт». Потім на сцену запросили міського голово Тетяну Єрмолаєву і всіх поважних гостей. Від імені міської ради і народного депутата Петра Юрчишина кращі співробітники музеїв та кращі представники територіальних громад отримали подарунки після чого продовжили концертну програму.

Родзинкою концертної програми був виступ нашого земляка Олександра Онофрійчука, який своїм неповторним вокалом організував біля сцени декілька танцювальних гуртів, а Зорянка Арт всі ті гурти об’єднала. Після виступу співака багато присутніх на святі робили з ним фотосесію. Відзначали тривалими аплодисментами артистів напів великої сцени. «Струни серця» «Берегиня» «Водограй» «Сестринівчанка» «Кришталь» з Махаринець, «Пиківчанка»і співочий колектив Кордишівки, Лілії Котовській, землячці сестринівчан Ірині Муравській, Антоніні Антонюк та колективу «Аркона Жива історія» за бої лицарів.

— До нових зустрічей, — сказали організатори. 

— Дякуємо, —  сказали сестринівчани і гості села.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (5)
  • Vitalij Donchak

    Чрезвычайно рад, что так тепло и достойно отмечен юбилей нашего патриарха Михайла Грушевского.Дело в том,что еще в детстве в начале 50-х Я слыхал от своего дедушки Дончак Назар Климович ,одногодки с Михайлом о дискусиях об образе и планах на будующую жизнь.(это было видимо во время приезда молодого Михайла к своей маме Глафире)  Мой дедедушка утверждал,что главное это иметь свое ремесло и у нас был своя ветряная мельница, а Михайло настаивал ,чтонадо идти в науку.Результат мы знаем.Вихри пронеслись над судьбами земляков Сестреновцев.Мой дежушка умер в 1957году и похоронен тамже. Горжусь ,что тоже имею какое то причастие к имени Грушевского.Когда бываю в Казатине ,то наезжаю в Сестреновку и наведываюсь в свое родовое гнездо (которое разорено) и в музей М Грушевского где оставил памятную запись в книге отзывов в 2003 году.Искренне Ваш Дончак Виталий Петрович 1943 гр, капитан дальнего плавания, Литва г.Клайпеда
  • Olga Timoshuk

    Черти что...
  • Володимир Загоруйко

    Гордитися треба за своїх земляків. слава Україні!
  • Читач71

    Грушевський алкаш,який нічого доброго не зробив,і ніякого відношення до сестринівки не має,абсолютно надумана бредова історія….

keyboard_arrow_up