В Сестринівці і Махаринцях рубали ліс, згідно лісорубного квитка

В Сестринівці і Махаринцях рубали ліс, згідно лісорубного квитка
Серед колод, які віджили своє,продовжує рости ясен. Його і липу лісники не пилятимуть
  • Минулого тижня активісти захисту природи повідомили редакцію газети «RIA-Козятин», що в лісі пиляють дерева. Вже декілька днів на лісову ділянку кв 14 заїжджають камази, а з лісу автівки повертаються наповнені дровами.
  • В урочищі «Сестринівська дача» спилений березняк сортують шестиметровими колодами

Багато любитів природи можуть не погодитись з тим, що буде написано нижче. Але в наших лісах майже те саме, що в державі в цілому. Наших земляків, які опікуються лісом, зрозуміти можна. Не можна зрозуміти чиновників найвищого рангу, які свою безгосподарність подають як стратегію розвитку держави. Хтось з чиновників високого рангу, мабуть, не рахував, що на державному рівні дешевше — ціна ділянки лісу чи кубометри газу? Хтось думав, що буде з лісом коли запровадять непомірні тарифи на енергоносії для населення? Хтось думав, чим обернеться для лісів приславута стратегія розвитку.?

Те, що ліси чи лісосмуги безбожно вирубуються, ні для кого не є секретом. І відповідь чому так відбувається не в Козятині. Частково відповідь можуть дати лісопатологи. Тільки за їхнім рецептом лісова ділянка вражена шкідником повністю випилюється. Випилювати хворі ділянки лісу в випадках коли їх не виходить лікувати потрібно, але не забувати про нові лісові насадження. З першим питанням у нас виходить все класно. З насадженнями лісу у нас проблема. В лісових господарствах штат працівників так пітчистили, що є тільки кому пиляти. Щоб посадити ліс треба залучати громадськість. Ліс тепер саджають тільки за участі спеціаліста. Можливо тому, враховуючи кліматичну складову, у нас при посадці нового лісу багато саджанців не приживаються.

Ще одна із причин чому наші ліси перетворюються в рідколісся є позиція деяких чиновників лісового господарства, які навіть у сні бачать, що ліс росте для того, щоб його пиляти.

Третьою причиною вирубки лісів є люцький фактор. Саме обидві рубки, про які повідомили не байдужі до природи люди, наше журналістське розслідування.

Ділянка лісу квадрату № 14, що за «Заводським» ставком села Махаринець дійсно пиляється. На момент нашого візиту там працювала бригада лісників Козятинського Райагролісу. Маючи лісорубний квиток на складні мішані насадження Дз, (дуб звичайний) Яз (ясен звичайний) та інші породи дерев уражені кореневою і стовбуровою гнилью. Працівники лісу трактором з середини лісового масиву стягували повалені вітром уражені хворобою дерева. На всякий випадок ми запитали працюючих в лісі.

— А звідки взялися гілки з ще не зовсім засохлим листям?

— Коли ясени падали, повалили дерева самосії. Це те гілля, яке ми винесли з ясенового гаю з поламаних деревцят, — так нам пояснили працівники лісового господарства.

— А які породи дерев самі вразливі до кореневої гнилі?

— Ясен і хвоя, — відповіли вони.

Від інших наших співрозмовників ми дізналися, що лісова ділянка № 14 років шість тому була пошкоджена вогнем. Ліс ніхто не підпалював. Підпалили очерет в долині, а вогонь добрався й до лісу. Багато дерев опинилися в вогняній пастці.

— Можливо ті, що саме більше тоді постраждали тепер падають. — підсумували наші співрозмовники.

Про березняк в урочищі “Сестринівська дача”

В березняку «Сестринівська дача» чи ще як його називають березняк кооперативу «Черемушки», ситуація зовсім інша.  Вона також в деякій мірі пов’язана з люцьким фактором. Берези, які на вид не такі ще старі судячи з деревини, свій ресурс відпрацювали. Як пояснив лісничий угіддя «Сестринівська дача» Василь Сауляк, дерево потрібно пиляти тому, що через рік два з цих беріз навіть дров не буде. Сьогодні є представник, який цю березу забере, як промислове дерево. Не всю забере. Є вже тут такі дерева, що вже не всі на дрова годяться.

— Яка площа ділянки у вас зазначена в лісорубному квитку?

— 2,7 га, — відповів лісничий.

— Яку ділянку випиляєте?

— 2,7 га мінус два дерева — один ясен який ви бачите в середині лісової ділянки, та одна липа, яку ми також залишили. Вона ще може довго рост, — відповів головний лісник.

— Що буде з земельною ділянкою, де росли берези?

— Дерева тут не були уражені хворобою, вони просто віджили своє. Підготуємо ділянку для посадки, а весною посадимо саджанці. Запросимо і ЗМІ, — сказав він.

 

Людський фактор в житті дерев

Ми поспілкувалися з мешканцями дачного товариства «Черемуха» Надією Миколаївною, Олександром Петровичем і паном Олексієм. Вони розповіли, що цей березовий гай був знахідкою для грибників і любителів березового соку. Берези так доїли, що сік на замовлення на ринку «Хлібодар» продавали. От вам і люцький фактор. В одного серце кров’ю обливається, коли бачить, як валяться берези з зеленим листям. В другого, інший підхід — вважає, що ліс народний, а він народ. Впевнений, що на його вік берізок вистачить.

І ми хочемо щоб якийсь чиновник з Києва зберігав нам наші ліси? Ліс буде лісом, коли  до нього дбайливо буде ставитися вся громада. Громада однодумців —велика сила. Це довели громади Збаража і Махаринець. Там живі дерева безкарно не спиляють.  

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up