Ветерани Валентин Драмарецький та його бойові товариші

Ветерани  Валентин Драмарецький  та його бойові товариші

11 та 12 лютого ветерани-афганці провели колективні зустрічі з учнями Козятинської школи №2 та в центральній міськрайонній бібліотеці. Завдяки вчителям та бібліотекарям, до розмови на тему війни долучились більше 120 учнів. Як підсумок зустрічі, передані учнями квіти ветерани війни поклали до стел загиблих краян в Афганістані ,а таких у Козятині шестеро

 

Відео дня
v class="embed-responsive embed-responsive-16by9">

Валентин Драмарецький, його дружина Тетяна, Микола Жирний діляться спогадами про Афганістан в колі учнів

 

 

Зустріч в редакції Нашими співрозмовниками стали кадрові військові ветерани війни Валентин Драмарецький, Микола Жирний та вільнонайомана пані Тетяна Драмарецька

 

. — Ось ще одна дата 15 лютого виведення військ, що змінилось? — запитали ветеранів-афганців. — Життя не відміниш, не зміниш, не включиш на повтор, — каже Валентин Драмарецький. Війна страшна всім, бо це війна. А там смерть, страх вижити, повернутись не покаліченим. Комуністичний патріотизм виявляється, це навіяна думка, за яку я міг і готовий був загинути. Тепер скорботно згадую тих, хто загинув. Розумію, що нас обдурили. Кинули в гирло жорстоких протистоянь з іншою нацією, віросповіданням, культурою, місцевістю, чужою мовою. Прийшов на війну, як патріот, але дуже скоро зрозумів, що воюю і огризаюсь, окопуюсь, маскуюсь, повзаю на пузі з однією думкою вижити. І вижив. Тисячі полягли, а перед смертю кликали маму або дружину.

— Я його дружина, — каже Таня Драмарецька. — Була разом з ним. Пізніше я поїхала додому, він ще два роки воював разом з побратимами. Якби так сталось і він мене прикликав, то я прийшла б, була поряд. На жаль, в інших не було такої можливості. Тепер світ докорінно змінивсь, змінились і мої погляди. Тим не менше у нас з Валіком діти. А тепер іще й онук. Ми пережили трагедію, яка трансформувалась в сімейні родинні стосунки довжиною 35 років.

— Я взагалі режисер, вчитель історії за фахом, — розповів Микола Жирний. — На війні в Афганістані опинився як інженерно-технічний спеціаліст з обслуговування вертольотів. У горах вертоліт, це все одно, що ішак для душманів. Він стріляв. Висаджував десант. Вивозив поранених. Раз на тиждень звозив 200-тих для відправки в Союз. Листи з дому або до дому — це знов вертоліт. Про продукти, воду я взагалі мовчу. Складно навіть уявити, щоб будь-який солдат СРСР в Афгані не переплівся долею з вертольотом. Солдат, вертоліт і звичайний тюльпан — це символи Афганської війни.  


Посилання на джерело: https://koziatyn.info/Podii/svit-minyaetsya-zminilis-i-svitobachennya-veteraniv-viyni-v-afganistan-10803598.html

Просвіта ОУН Козятин Влад Лісовий

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
12:00 Постраждали всі блоки на Ладижинській ТЕС: повідомили наслідки ракетної атаки 22 березня 11:10 Сьогодні в області через сильний вітер підвищений рівень небезпеки. Буде сухо та сонячно 10:15 Не вистачає кілька тисяч гривень на комплекти одягу-трансформера для поранених photo_camera 09:08 Глуховецький ліс повертають у власність Вінницької обласної Ради Від читача 18:11 Щодо зборів ГО "Джерело" 08:37 «Тарифи в дію ще не ввели. Та розрахунок поданий на затвердження в ЖКГ» 19:04 Поділилися фото, як на території Козятинського ліцею №7 наводили лад photo_camera 18:19 Запідозрив гостя у крадіжці свійської тварини і штрикнув йому ножем в плече та груди 17:26 Вибухонебезпечно: у Панасівці знайшли артилерійський снаряд 15:14 Вибираємо кросівки для щоденного носіння: на що треба зважати (Новини компаній) 13:03 Лелеки повернулися, а їхньої домівка немає — зруйнували
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up