Від Крут до Донбасу

Жертовний приклад героїв минулої доби став плідним ґрунтом, на котрому відроджується дух борців за Свободу в наші дні. Як говорив великий Кобзар, “Не вмирає душа наша, не вмирає Воля!”

Від Крут до Донбасу

І, дивлячись на могутню хвилю відродження свободолюбивого українського духу від Карпат до Донбасу, на думку спадають слова гетьмана Хмельницького “Ще не вмерла козацькая мати”.

І цілком природно, що організований фронтовою капеланією “Шлях Єднання” духовний проект “Вартість життя — Вартість свободи”, захід зі вшанування полеглих героїв, від Крут до Донбасу завершився на бойових позиціях у межах Мар’янки.

Під стрекотання кулеметів та зловісне хлюпання мін, бійці ОТР УДА “Волинь” вшанували молитвою “Вервиця Перемоги” загиблих героїв українського народу. Молитву очолив фронтовий капелан о. Микола Мединський (Залізняк), клірик Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, спільно з капеланом о. Петром Буряком  УГКЦ та капеланами протестантської церкви .

Опісля отець Микола провів капеланську годину, де у спільній  розмові висвітлили святість та вагомість жертви воїнів під Крутами, Небесної Сотні на Майдані, а також побратимів на східному фронті. Для перемоги треба витривалості й постійних зусиль у боротьбі. Триває жвава розмова про побратимів, про боротьбу сьогодення і про безліч розмов у суспільстві та на владному рівні…

І вже ніби самі собою, як відповідь, напрошуються слова гетьмана Богдана Хмельницького “Нащо говорити там, де треба діяти”.

Тож важливо пам’ятати 22 пункт 44-ох правил життя Українського націоналіста:

“Знай, що в боротьбі перемагає, хто не зломлюється, але має відвагу піднятися з упадку і завзято прямує до цілі”.

Приклад наших предків надихає, даючи нам силу продовжувати боротьбу і врешті-решт достойно її завершити.

Як говорив Великий каменяр Іван Франко, “Не ридать, а добувать, хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі”.

— З нами Бог, з нами правда, за нами Україна, — завершив коротке спілкування капелан з воїнами.

— Героям слава! — розлого із козацьких грудей вирвалося відлунням, відбиваючись від ближніх териконів.

Іванна-Калина Костюк, інфо-капеланія



 

Коментарі

Наш співрозмовник — пані Марія Хітрова. Їй 27 років. Із них дитинство (10 років) провела в Козятині.

У середу, 11 квітня, на вулиці Куликівського працівники Козятинської дирекції залізничних перевезень копали лунки під саджанці.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up