Вишукані французькі сири виготовляє наш земляк

Козина ферма Віталія Жуковського розташована неподалік від Сестринівки, біля станції Планове. Тут є ліс, поле, чисте повітря  – сама природа сприяє тому, аби рогаті мали достатньо корисної поживи. В кожної кози за вухом вчіплений дзвоник. Вони вільно ходять. Віталій проходить лісом не один кілометр, аби випасти тварин. 

– Це важка і дуже затратна праця – утримання козиної ферми. Сіно подорожчало, пальне також, і знайти робітників влітку на заготівлю кормів теж не просто, люди не звикли важко працювати, – зітхаючи, каже Віталій. – Проте залишити їх не можу, і вважаю слід прививати культуру споживання натуральних продуктів. Того самого козиного молока і козячих сирів.

Від смакування молоком – до власної справи

Віталій Жуковський вперше спробував козине молоко в столиці. Придбав його на одному з ринків. 

 – Приніс його додому, наповнив стакан, а пити не можу, таке смердюче, таке несмачне, я в рот, а воно з рота. Випив пів стакана і задумався, хто буде пити таке несмачне молоко? – розповідає чоловік. –  Став цікавитися і читати в Інтернеті, де пишуть, що козяче молоко має пломбірний смак. Я віднайшов козину ферму неподалік від Києва, напросився до них в гості. Подивився їхніх кіз. Вони були гарні, білі, зааненської породи і, звісно, попросив у них молока. Коли мене пригостили молоком, я спробував, а воно пломбірне, без запаху, незвичайне. Ніколи не пив парного молока, а тут зрозумів – ось яке справжнє козине молоко. Я напросився на стажування і став два рази на тиждень їздити до них. 

Навчання тривало пів року, а потім чоловік вирішив завести своє господарство. Неподалік Сестринівки купив сарай і придбав кіз елітної породи - зааненської, альпійської і нубійської.

Пан Віталій розповідає, що ці породи кіз коштують недешево. Нубійська місячна коза може коштувати 4–5 тисяч гривень, зааненська – 1000-1500 гривень, альпійська порода теж десь тисячу-півтори тисячі гривень. Ціна дійної кози цих порід може коливатися від 8000 до 10 000 гривень.  

– На сьогодні моє поголів’я кіз складає  50–70, серед них дійних 15–20 голів. Вони дають молоко 8-9 місяців, потім запускаються на 2–3 місяці, – каже фермер. – Щоб кози гарно доїлася, їх треба добре годувати. Тому я щодня біля них, сам доглядаю, сам готую сири.

Сири – ніби із самої Франції

Віталій Жуковський самостійно навчився виготовляти сири, переглядав відео уроки в Інтернеті, вичитував різні рецепти. 

– Всі мої сири особливі. Адже сир, який виготовляється не з пастеризованого молока, — живий. Зі свіжого молока виготовляють сири лише у Німеччині та Франції, а в інших країнах заборонено виготовляти сир з не пастеризованого молока. Тому все молоко пастеризують.  

Є такий відомий французький сир камамбер – він робиться тільки у Франції в селі Камамбер. Там є свої особливі трави, і рослини, які їдять кози. Сир витримується в скелях, де заходить гаряче повітря, виходить холодне повітря, дотримуються необхідні норми зберігання сиру.  В мене кози їдять траву нашої місцевості, – ці сири неповторні, козятинський «камамбер». Склад молока залежить від того, що їдять кози. Я пасу їх в лісі в екологічних місцях, де є лікарські трави. 

Щоб виготовити кілограм сиру, потрібно 10 літрів козиного молока. Віталій Жуковський робить бринзу, сири з різними начинками, з італійськими травами, з перцем, з кавою. Всі вони тверді, мають о особливий смак. 

– Якось на ринку до мене підійшла жінка, яка жила довгий час у Франції, скуштувала мої сири і каже: «Справжні французькі, майже нічим не відрізняються», – розповідає чоловік. – Я чув, німецький дієтолог казав, щоб довго жити, потрібно їсти козячий сир, пити натуральне вино і їсти йогурт з козиного сиру. Тому триматиму кіз поки є сили, хоча допомоги від держави мені ой як бракує.

Цілюща сила козиного молока

Сировар Віталій Жуковський переконався на собі, що козине молоко – справді цілюще. 

– Я 15 років страждав болями в нирках, через каміння та пісок. В мене були сильні напади, лежав під крапельницею, випробував різні ліки  – не допомагало. Якось  продавав на ринку козине молоко і жінка мені порадила – пити козячу сироватку. Вона колись теж нею вигнала солі та каміння. Я став пити козячу сироватку, системно зранку та ввечері. Через два тижні мене стало лихоманити, боліти, пішли солі, стало краще. Потім  взагалі став «літати», тіло стало гнучким, міцним. Я був вражений. За схемою слід пити сироватку 2 місяці. Я вживав її  пів року. В лютому минулого року, у вільний час, я пішов обстежитися на УЗД, в якому стані в мене нирки. Коли пройшов обстежитися, лікарі здивовано запитали: «Де ваші камінці, де пісок? Чим ви лікувались, порадьте!» Я відповів - пив одну козячу сироватку. Це природне лікування, – каже Віталій.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.