Почали ми свою прогулянку, коли на годиннику було 3.20. Від вулиці Пилипа Орлика нічого особливого, одинокий гавкіт доносився десь з району альтанки. Коли наблизились до парку вулицею Склярова, то звіти через паркан на дорогу вистрибнули п’ятеро невеликих та на рідкість агресивних песиків. Журналіст зіскочив з велосипеда. Собаки також зупинилися та продовжували гавкати, реагуючи на будь-який рух. Та, на щастя, в парку пролунали голоси молодих людей. Почувши мову тих, кого, скоріш за все, вони охороняли, чотирилапі неквапливим канікросом подалися до них.
Після такої зустрічі з, на вигляд милими тваринами, вирішили, що нічної прогулянки для нас досить і продовжили її ранком того ж дня.
Зранку багато собак вмостилися біля торговельних точок відпочивати. Коли ж проїжджала автівка чи велосипедист, собаки зривалися і бігли за колесами
На ринку на ПРБ
Малиш, Рудик та Шайтан дрімають біля Фори
Побували ми на ПРБ і на «Хитрому базарчику». Скрізь собаки поводилися миролюбиво і перед камерою ніби позували. Навіть не вірилося, що деякі з них були такими агресивними вночі.
Поспілкувалися з мешканцями міста, яких зустріли в цей день на вулиці Василя Земляка, Антоновича та Січових Стрільців.
Позиції людей розділилися. Одні розуміють, що безпритульні тварини з’являються на вулиці через те, що люди їх туди викинули, та підгодовують у міру можливості. Інші кажуть – собак жалко, але не тоді, коли вони кусають людей. Для бездомних тварин потрібно мати тваринні притулки і навіть зляться на тих, хто собак підгодовує.
Ще у нас була скарга на собак з селища Залізничне. В повідомленні йшлося, що через агресивність собак листоноша не може рознести кореспонденцію. Залишає її в магазині, а вже з торгової точки газети та листи люди забирають додому..
Першими в поле нашого зору у Залізничному потрапили ніби Бім та Мухтар. Вони агресії не проявляли. Коли дістали фотоапарат, то Бім підійшов близько, мабуть сподівався, що ми хочемо його чимось почастувати.
За метрів 50 на травичці лежав, доживаючи свого віку, песик на кличку Кутузов. Він нічого не має спільного з вояком-полководцем. Таку кличку йому дали тому, що пес без ока. В метрах 30 від Кутузова на стежині розляглася Чернуха. Біля самої її голови проходять мешканці Залізничного. Запитуємо пана Геннадія, який порався на земельній ділянці, де нам знайти тих агресивних собак, що з листоношею не дружать? Пан Геннадій дав координати і додав, що нам він не радить туди йти.
– Як помітять чужу людину, варто одному почати гавкати, як з усіх сторін збігаються всі, – пояснив він.
Ми все-таки ризикнули. Дорогою зустріли трьох чоловіків.
– Зараз собаки біля тої чорної машини. Якщо хочете без коліс лишитися – то ідіть, – попередили вони.
Найагресивнішою виявився пес на кличку Дружок. Троє інших собак на нашу появу не реагували. Можливо, якби це було вночі – була б інша історія.
Чорнуха на бойовому посту
На елеваторі додаткова охорона
Можна кинути камінчик в город тих, хто собак підгодовує. Але з іншого боку на Залізничному є багато хлівів та хлівчиків, в яких домогосподарники тримають птицю чи домашню скотину. Тож люди кажуть, що собака там є найнадійнішим замком від злодіїв. Значить, даром він хліб не їсть, стверджують вони.
Тільки так не повинно бути. Люди не мають ходити з острахом, що їх можуть вкусити.
Хто шукає, той знаходить
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 13 від 28 березня 2024
Читати номер
Варвара Орловская
Тетяна Костюк-Канєвська
Її інкстинт ніхто не відміняв. Відповідно ситуації вона буде і гавкати, і кусати, захищати і нападати❗
От тому то і потрібно, щоб у кожної собаки був хазяїн і житло.
А бродячим -- притулок.Це вирішило б левову частину ,, собачих" проблем.
Маючи невеликий дохід, моя сім'я , регулярно, щомісяця, перераховувала б кошти на утримання собачого притулку в нашому місті, як би його створили.Думаю, що мене підтримало б чимало простих мешканців нашої громади,можливо, б і організацій. І волонтери знайшлися б, вони і зараз є, і активно діють в цьому напрямку, на постійній основі❗
Слово за владою міста.💯
Администратор Группы Все обо всём