Володимир Гройсман: «Ми маємо відродити українське фермерство, дати фермеру доступ до фінансових ресурсів» (Політична реклама)

Про те, що Україна з її плодючими чорноземами та сприятливим для розвитку сільського господарства кліматом здатна в потенціалі прогодувати не лише себе, але й практично всю планету, нам відомо чи не зі шкільних підручників. На жаль, у них нічого не пишуть про те, що заважає українському аграрному сектору витісняти конкурентів із світових ринків виробництва продуктів харчування.

Уряд Володимира Гройсмана бачить розв’язання ситуації в аграрному секторі і його розвиток у запровадженні новітніх методів господарювання та технологій ХХІ століття, розвитку інфраструктури українського села, підтримці творчої ініціативи, а також завершенні процесів децентралізації.

— У нас подеколи сприймають, що село — це посіяли, зібрали, вивезли й продали, — відзначив очільник уряду на зустрічі з асоціаціями фермерів України. — Ні в якому разі! У нас є економічне життя в селі, але найголовніше — ми маємо розвинути сільські території. Тому фінансова децентралізація фактично дала можливість спроможним громадам акумулювати нові фінансові ресурси в поєднанні з сільськогосподарськими підприємствами і кооперативами.

Чому саме тепер важливо активно інвестувати у сільське господарство, йшла мова на нещодавній зустрічі у Вінниці представників обласних агроструктур та промисловців з президентом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алексом Ліссітсою. Він багато років навчався та працював у Німеччині та Австралії і добре розуміється на сучасних тенденціях розвитку сільського господарства. Гість розповів чимало цікавих речей. Приміром, щодо так званого Farming’u (Агробізнесу) 4.0, теми, яка є надзвичайно популярною у світовому аграрному співтоваристві. Її суть можна сформулювати так: неминучим процесом є оцифрування сільського господарства, тобто масове запровадження кіберфізичних систем, які обслуговують всі потреби людини. Революція у технологіях за рахунок якісного насіння, диверсифікація використання комплексних добрив, технічне переобладнання — все це здатне повністю змінити звичну уяву про сільське господарство. Пан Ліссітса назвав найбільш перспективні, на його думку, сегменти українського агровиробництва. Наприклад, вирощування кукурудзи, яке здатне у найближчому майбутньому вийти на показники 35–40 млн тонн на рік, тобто перевищити існуючі показники на третину. Більше того, 100 млн тонн зернових та зернобобових для України — цілком «підйомна вага».

Важливою обставиною є те, що під всі ці процеси урядом Володимира Гройсмана вже закладено міцний фундамент і не треба починати «з чистого аркуша» — варто просто продовжити започатковані напрацювання. Саме ця обставина спонукала Алекса Ліссітсу йти на парламентські вибори в команді «Української стратегії Гройсмана».

Тим часом у 2019 році уряд запланував на програми підтримки і розвитку фермерства 5,9 мільярда гривень. У цих програмах закладені цілком конкретні цифри компенсації: по 30% вартості будівництва ферм та об’єктів зберігання зерна, 80% вартості посадкового матеріалу для молодих садів та виноградників, 25% вартості української сільгосптехніки. До українського сільськогосподарського машинобудування в контексті відродження галузі в уряді особлива увага:

— Наше завдання полягає в тому, щоб спільно створити комплексну систему підтримки — не черговий документ, який хтось напише, а реальну програму. Наприклад, таку, яку створили для підтримки сільськогосподарського машинобудування. Ми визначили сьогодні 500 млн грн, програма почала працювати, в ній беруть участь 40 виробників сільгосптехніки. Щось подібне ми маємо зробити для відновлення українського фермерства, тваринництва, рослинництва, для створення робочих місць і національного продукту, — зазначає Володимир Гройсман.

Результати вже є. Українська агропромислова продукція присутня у 190 країнах світу, компанії з України досить впевнено почувають себе на європейському ринку, а на азіатському, зокрема китайському, навіть починають поступово витісняти конкурентів. Однак потенціал в українських виробників набагато більший — свідченням тому є факт, що переробка продукції становить лише 4% і цю ситуацію треба змінювати.

У перспективі не за горами має запрацювати ринок землі. Проте цей процес є непростим, в ньому присутні чимало зацікавлених сторін. На думку прем’єр-міністра, процес має йти еволюційно і бути проговореним з громадянами. Купувати землю мають фермери, а не холдинги.

— Створення малих та середніх фермерських господарств — це пріоритет. Я б дуже хотів, щоб у нашій країні було не десятки тисяч, а сотні тисяч малих та середніх фермерів. Для цього наш уряд розширює підтримку агросектору, — ці слова Володимира Гройсмана є уособленням програмних засад його політичної сили — «Української стратегії» — і свідчать про розуміння шляхів вирішення проблем, які існують в агропромисловій галузі України.
 

Нагадаємо:

Команда Гройсмана підвищує пенсії, а не пенсійний вік (Політична реклама)
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.