• Козятинчани помітили біля стадіона лебедя.
• Птах нікуди не летів, тому спершу подумали, що у нього зламане крило.
• Днями до Козятина приїздила столична команда порятунку тварин, аби виловити пернатого.
• Тепер наш лебідь живе у резиденції Віктора Януковича в Межигір’ї

Сірий лебідь жив на Водокачці впродовж кількох тижнів. Люди постійно підгодовували його і навіть ім’я дали — всі називали його Васько. Втім птах чомусь не злітав. Та й у компанії інших лебедів його ніколи не бачили.

Увагу до пернатого, який самотньо плаває біля стадіона, привернув козятинчанин Сергій. В одній із груп у Фейсбук він виклав фото лебедя і написав, що птах поранений. На допис відреагували козятинські волонтери.

— Я побачила цього лебедя, зробила окремий пост, що шукаємо людей, які можуть допомогти, бо ж руками ніхто не зловить, — розповідає Анна. — Я подзвонила в Вінницю в МНС на 101. Це вихідні були. Вони сказали, що навряд чи допоможуть, мене не зв’язали з Козятином. Потім ми знайшли вихід на заступника місцевого МНС, дзвонимо йому безпосередньо. Вони кажуть: «У нас немає човнів».

І що тут такого, що лебідь з Водокачки нікуди не летить — могли подумати ви. Але на календарі вже кінець жовтня, зовсім скоро температура опуститься нижче нуля і Водокачка почне замерзати. Лебеді — птахи перелітні. Вони покидають водойму, коли вона починає вкриватися кригою. Втім якщо лебідь фізично летіти не може, він так і залишиться на річці чи ставку і може замерзнути. Саме тому волонтери забили на сполох.

— Це поки все добре, а буде зима, ніхто ж не розуміє, — продовжує Анна. — Минулого року видовбували лебедів за Козятином. Це ж гірше. І він один. Я вже сина відправляла, кажу, йди погодуй. Вони ходили з другом годували.

Анна продовжила пошуки людей, які б могли допомогти виловити пернатого з Водокачки. В мережі жінка знайшла київську організацію, яка займається порятунком тварин і зателефонувала туди.

— Я їм заявку лишила в суботу, мені сказали: «Ви розумієте, ви дуже далеко, ми в Києві. А у нас в день буває до 300 викликів. То коза в криницю впала, то собака в трубі», — розповідає жінка. — У них в команді альпіністи, водолази. Я кажу: «Не втрачаємо надії». Я їм заявку залишила, фотографії надіслала, описала, де лебідь розташований і все — на цьому крапка була. І в п’ятницю я зранку гуляю з собакою, мені хтось дзвонить. Кажуть мені: «А ми через дві години у вас будемо». Я не можу зрозуміти, хто. Вони кажуть: «Це Kyiv Animal Rescue Group». І вони як і сказали, рівно через дві години, об 11-ій були на стадіоні.

Порятунок пернатого тривав не більше 10 хвилин. Анна каже, що й сама не очікувала того, що у птаха буде така спокійна реакція. Здавалося, ніби він тільки й чекав того, щоб його дістали з води.

— Він навіть не намагався крила розправити і злетіти, — продовжує козятинчанка. — Я думала, що тут таке буде, що ми всі в пір’ї будемо стояти і в воді. Я вперше була присутня при такому. Там же змах крила який! Це дуже великий платх. Але ні, його взяли на руки, ще й гладили.

Тепер козятинський лебідь мешкає у Межигір’ї. Там на території резиденції екс-президента України Віктора Януковича створили притулок для лебедів. Нашого пернатого доправили туди разом із товаришем із Попільні, у якого було вивихнуте крило.

Як з’ясувалося згодом, у нашого лебедя із крилами все добре. Літати він не міг з іншої причини — пернатого надто інтенсивно годували і не тими продуктами, які йому можна було їсти.

— Він настільки був контактний до людей, що його загодували, — каже Анна. — А чим у нас годують? Хлобом. А йому ж не можна. Спеціальний корм для лебедів є, а йому батони. От він набрав вагу і навіть не міг злетіти. Його як несли, то сказали, що він важить, як дорослий лебідь.

Лебеді як правило не самітники, вони живуть сім’ями. Від нашого ж, швидше за все, відмовилися батьки. Саме тому він і плавав на самоті.

— У лебедів так — якщо птаха слабка, або він не парний, тобто, п’ятий, сьомий, третій його виганяють, — додає Анна. — Це закон. Або закльовують насмерть, коли маленький. Мають лише сильні виживати. Він був вже дорослий і видно зміг відплисти. Тому що дорослих лебедів бачили маму і тата біля четвертої школи, а він ніколи з ними не був. Взагалі по природі він має бути з ними, годуватися, спати в комишах, летіти на зиму вони всі разом мають. А він сам по собі, весь час саменький.