Як в Козятині Старий Новий рік святкували

Вячеслав Гончарук

Ілля Назар Богдан та Влад

На Старий Новий рік за традицією предків прийнято щедрувати та посівати. В ці дні 13-го та 14-го січня щедрівники і посівальники не тільки всіх вітають з святами, а й висловлюють привітання в пісенній віршованій формі. Як відомо з Вікіпедії, свята перед Новим роком є “Щедрий вечір”. Тому пісенні твори назвали щедрівками. В старину щедрівників ще називали “Маланкарями”. Справа в тому, що 13-го січня “Щедрий вечір” збігається в часі з святом Маланки. Тому в давнину щедрівників називали маланкарями. І тими маланкарями були тільки дівчатка і дівчата. Тепер щедрують і хлопці і дівчата.
Старий Новий рік, що припадає на 14-го січня, збігається в часі з днем пам’яті покровителя землі Святителя Василя Великого. Тому в старину, щоб задобрити покровителя землі, посівальники зерном засівали оселі людей. Традиції, що засівають тільки хлопці, збереглися й до наших днів. А як щедрували та засівали на окраїнах Козятина — наша розповідь.

Перші щедрівники були помічені на вулицях нашого краю о 15 годині. Раніше їх можна було помітити при перших сумерках. Ще не так давно на щедрівку ходили перебранці, так по іншому “Маланку” звали.

Зараз, скоріше через бідність переважної частини домогосподарств, “Маланкою” ходять одиниці. Як вже йдуть, то тільки до хороших знайомих. І, мабуть, не так з “Маланкою” йдуть, як йдуть в гості до близьких людей. І ходять тепер, як кажуть в народі, не з пустими руками. Є й думка людей, які раніше “Маланкою”, якщо українці в найближчий час не стануть заможнішими, то свято Маланки може залишиться тільки у згадках.

Щедрівники і посівальники, слава Богу, ще ходять. І співають щедрівки та засівають оселі господарів зерном.

Відео дня

Щедрівників поменшало порівняно з минулими роками, але вони радують різноманітністю віршованих творів. І господарі були приємно здивовані, що чули нові святкові величаві пісні.

Найкращі щедрівки, на наш розсуд, проспівали Вікторія, Ангеліна, Юля, Діма, Даша та Таня.

Серед засівальників найкращий писенний твір був у Арсенія і Марчика. Гарно посівали Коля і Артем

От тільки прикро, що посівальників на другий Новий рік було так мало. В деяких оселях посівальників взагалі не було.

І можна зрозуміти бабцю Галю, що на “Білій казармі”.

— Я приготувалася, цукерок купила, — каже сердешна. — Трошки грошей для посівальників запасла. Тільки з посівальників у мене нікого не було. Хоч іди на вулицю і самій хлопчиків до хати зазивай.