Йде пішки з Києва на Говерлу, щоб зібрати на авто для ЗСУ

Йде пішки з Києва на Говерлу, щоб зібрати на авто для ЗСУ
  • Влад вирішив допомогти нашим захисникам і придбати для них два автомобіля.
  • Аби зібрати необхідну суму, хлопець долає дистанцію у більш ніж 700 кілометрів на своїх двох, не користуючись жодним видом транспорту.
  • Шлях Влада пролягав через Козятин, куди він дістався на п’ятий день своєї подорожі. Що побачив і які пригоди трапилися дорогою — розпитали ми в мандрівника

Вже тиждень Влад у дорозі. Хлопець йде зі столиці на найвищу точку України і збирає кошти, аби підтримати нашу армію. Ідея пройти маршрут від Києва до Говерли виникла у нього давно. Років п’ять чи шість тому Влад вже ходив у Карпати разом із друзями, але з Вінниці. Хлопці тоді збиралися рушити зі столиці, втім не вписувалися в часові межі.

— Це сиділо в голові як незакінчена ціль, — розповідає мандрівник. — І зараз випала нагода поєднати і пригоду, і добру справу. Я ще влітку хотів йти, але потім дивлюся — один хлопець пішов з Києва, здається, до Одеси. Думаю, піду зараз, буде так, наче я за ним повторюю. Планував на початок вересня, але треба був стартовий капітал, щоб закупити певне спорядження, продукти та інші речі.

Назбиравши необхідну суму, киянин вирішив рушити в дорогу 20 вересня, втім довелося стартувати на тиждень пізніше, тому що отруївся і чотири дні пролежав із температурою. У вівторок, 27 вересня Влад вийшов із Києва і дійшов до смт Калинівка, що на Київщині, подолавши приблизно 30 кілометрів. Це була його найкоротша дистанція за перший тиждень походу. На п’ятий день своєї подорожі хлопець дістався до Козятина.

— Я в інстаграм закидав пост, чи є серед моїх підписників люди в Козятині, які можуть прихистити на ніч, — розповідає Влад. — Відгукнувся Богдан. Він мене прихистив, нагодували мене, дали помитися, поспати і ще бутербродів з собою в дорогу. Дуже добрий хлопець.Трішки мені про Козятин розповів. Показав ваш вокзал, ми якраз через нього проходили. Розповідав, що це більше місто залізничників. Розповів мені мінімально історію міста.

Ночував на футбольному полі

Втім на таких хороших людей щастить не завжди. Перед тим, як потрапити в Козятин, Влад дійшов до Чорнорудки. Підійшов до чоловіка, який сидів на зупинці. Запитав, де можна заночувати. «Йди на вокзал», — почув хлопець у відповідь. Влад зайшов у магазин, розповів продавчині, що йде пішки є Києва на Говерлу і збирає гроші на ЗСУ, запитав, чи є хтось, у кого можна зупинитися. «А я не знаю, я не місцева», — відповіла продавчиня.

— Сиділи там чоловіки, випивали, — продовжує Влад. — Насправді не найкращий варіант ночувати в таких людей, але краще, ніж на вулиці. Я підходжу, розповідаю їм свою історію, свою ціль, і вони мені теж починають: «Ми не місцеві, тут ти нічого не знайдеш». Потім один з тих чоловіків каже: «То давай в мене переночуєш». А інший його починає сварити. Я пішов собі чекати і він через хвилин п’ять підходить, каже: «Вибачай, я не можу тебе взяти, ми самі тут в гостях. Йди за школу ночуй».

Хлопець пішов у бік школи. Вже сутеніло. Повз проїжджали дівчата на велосипеді. Влад запитав у них, де можна заночувати. Дівчата відповіли, що не знають, і поїхали собі геть. Не залишалося нічого іншого, як поставити палатку на футбольному полі і ночувати просто неба.

— Я почав собі їсти варити, в палатку заліз, чую — там якісь люди ходять, — розповідає киянин. — А це хлопці з дівчатами прийшли на турніках позайматися. Вони кудись поїхали і через хвилин 20 до мене приїжджає машина, ледь не наїжджає на палатку, дальніми фарами світить, а я вже спав в цей час. Я питаю: «Що ви хочете від мене?» Вони кажуть: «Виходь, треба подивитися, хто ти». Я зрозумів, що це з ТРО приїхали. Я вийшов, розповів їм, хто я такий, що я роблю, показав їм інстаграм, свій збір. Вони вибачалися разів п’ять. Кажуть: «Ти ж розумієш, така ситуація в країні, а ти на вулиці ночуєш». Пропонували мені їжі, але я сказав: «Єдине, чим ви могли б допомогти, це якби раніше мене хтось пустив до себе переночувати».

Без дощовика ніяк не обійтися

Хлопець рухається виключно пішки. Каже, було зо п’ять чи шість водіїв, які зупинялися і пропонували підвезти. Коли чули, що Влад збирає кошти на авто для ЗСУ, хотіли навіть дати гроші. На плечах у мандрівника — наплічник, у якому необхідні речі та спорядження. Важить він чимало — близько 15–18 кілограмів, втім хлопець каже, цієї ваги вже зовсім не відчуває.

— Він мені в перший день дуже сильно боки понатирав, бо я в бавовняній футболці пішов і це дуже незручно було, — розповідає Влад. — У мене від одного боку до іншого червоні смуги стертої шкіри, то це трошечки відчувається, а так, в принципі, рюкзак — як обігрівач на спині, який трішечки підігріває.

Свій похід хлопець знімає на фото та робить відео і викладає це все на сторінці в Інстаграм у розділі «Йду для ЗСУ». А йти доводиться не у найлегших умовах. Погода ці дні жахлива — як не дощ пускається, то зривається вітер.

— Вчора був такий день — то дощ йшов, то його не було, — продовжує Влад. — У мене дощовик, він зараз навіть на мені одягнений, бо сьогодні теж я виходив і вже рази два дощ крапав. На рюкзаку у мене чохол, щоб рюкзак всередині не промокав, зверху на мені дощовик. Я його вже думаю не знімати, бо зараз знімлю і знову піде дощ. Ноги тільки промокають, але я до цього звик. Погода мене не лякає.

Допомагають навіть українці з-за кордону

Мета Влада — зібрати півмільйона гривень, щоб купити два автомобілі для Збройних сил України.

— Я планував їх передати хлопцям на Запорізькому напрямку, бо в мене там знайомий, — розповідає мандрівник. — Каже, що їм треба машина. Вони виконують серйозні завдання і в них машини не дуже довго живуть. Авто їм потрібне для транспортування поранених, як він мені пояснив. А друга машина або поїде до хлопців з «Азова», або на Харківський напрямок, або поїде на 102 Калуське ТРО. Хлопці також тримають оборону на Запорізькому напрямку і машини їм потрібні. Авто багато кому треба, але не всім, на жаль, можу їх дати.

За перший тиждень походу Владу вдалося зібрати трохи більше ста тисяч гривень. Збір коштів хлопець проводить на три рахунки — Монобанк, Приват і PayPal. Імена і нікнейми тих, хто надсилає 1000 гривень і більше, хлопець записує на жовто-блакитному прапорі, який взяв із собою в дорогу, аби закарбувати імена людей, які долучилися до доброї справи.

— Багато українців, навіть тих, які повиїжджали, намагаються підтримувати нас і вони теж часто донатять. На цей же PayPal близько 500 баксів наскидали і всі, хто скинув — це були українці. Іноземного донату не було, — підсумовує хлопець.

Якщо хочете долучитися до збору коштів, можете надіслати свій донат на один із рахунків

Картка ПриватБанк
4149 4393 1460 0390
PayPal
[email protected]
МоноБанк
5375411201090268, або переходьте за посиланням

 

Читайте також:

«Потреба є постійна». Передали 25 комплектів одягу для поранених в столичний Інститут травматології

За зібрані дітьми кошти на блок-посту у Козятині купили обігрівачі для військових

Військові дякують невтомним глухівчанам та махнівчанам за щедрі передачі

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (1)
  • Інна Мельник

    Дай Бог дійти до Говерли ще за гарної погоди. Трохи вже холодно для такої подорожі. Ангела Хранителя Вам у дорозі.

keyboard_arrow_up