Заблукав серед трьох законів

Активіст Володимир Цимбалюк відстоює права підприємців на сесії міської ради

Торгівля на вулиці В. Земляка (колишня Клари Цеткін) розпочалася в далекі 90-і роки з моменту відведення міською радою території під ринок “Хлібодар”. Підприємці, які здійснювали торгівлю на ринку “Колгоспний”, почали масово переходити на новий ринок у зв’язку з тим, що умови на “Хлібодарі” були кращими, а побори, якими обклали підприємців міста адміністрація “Колгоспного”, всіх просто дістали…

Досить швидко на “Хлібодарі” не залишилось вільних місць і підприємці переметнулися на вулиці Грушевського та В. Земляка. Для упорядкування торгівлі на вищевказаних вулицях, міська рада з тодішнім головою Гвелесіані приймають рішення про впорядкування торгівлі на цих вулицях та виносять відповідні рішення про надання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі. Останнє таке рішення було прийняте 31.10.2002 року за №307 “Про відведення місця торгівлі по вулиці Клари Цеткін” (теперішня В. Земляка).

З того часу пройшло довгих чотирнадцять років… Протягом всього часу на вулиці В. Земляка підприємцями, що були на спрощеній системі оподаткування, здійснювалась торгівля з лотків з додержанням всіх санітарно-епідеміологічних правил. Випадків, коли б хворіли люди, які споживали продукцію, куплену на вулиці В.Земляка, - не виявлено.

За останні декілька років у зв’язку з погіршенням економічного становища в країні та війни на сході України, відбувся непомірний стрибок цін на комунальні послуги, продукти харчування, одяг, ліки тощо. Громадяни, що вирощують сільськогосподарську продукцію, масово почали реалізовувати її на вулиці В. Земляка безпосередньо з землі. Дорога була майже повністю перекрита, що створювало певні незручності як для водіїв, так і для пішоходів.

Звичайно, відповідні служби повинні були навести порядок і перемістити цих людей у павільйони, провести з ними профілактичну бесіду на предмет заборони реалізації м’ясо-молочних продуктів з рук та надати можливість сплачувати за послуги ринку символічну плату.

Натомість, за ініціативи міського голови О. Д. Пузиря, ввечері 31 вересня 2017 року,  одномоментно були перекриті всі під’їзди до вулиці В. Земляка бетонними блоками без встановлення відповідних дорожніх знаків та попередження про причини та терміни блокування громаду міста. Ці дії підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 279 КК України, тобто - протизаконне блокування транспортних комунікацій. Відповідна заява про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою була направлена та  зареєстрована в Козятинському ВП.

О. Д. Пузир 1 жовтня зустрівся з підприємцями міста, чиї торгові місця були заблоковані. Як мала дитина, він був явно задоволений з того, що своїми діями відібрав кусок хліба у не одного десятка сімей підприємців і проголосив: “Ви тут торгувати не будете!!!” При цьому, як єдиний доказ законності своїх дій, надав копію рішення сесії Козятинської міської ради “за царя Гороха”, аж від 26.05.2006 року №83, яка є протизаконною, у зв’язку з тим, що органи  місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009).

За приписами ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), рішення Верховного Суду України (ВСУ) є обов'язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй практиці нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України (Постанова ВСУ, від 24 жовтня 2011 року, справа №21-309а11). У даному рішенні ВСУ посилається на рішення Конституційного суду України (КСУ) від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009, щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19 та ч.2 ст.144 Конституції України та ч.14 ст.46, ч.1,10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування”.

Основні положення ст.ст.19 та 144 Конституції нашої держави:

• Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

• Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняється у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Викликає щире здивування той факт, що міський голова  Пузир, маючи вищу юридичну освіту та цілий штат юристів та радників, заблукав серед трьох законів. Він пропонує підприємцям вирішувати питання організації торгівлі на вулиці В. Земляка не на законних засадах і не шляхом перемовин, а шляхом домовлень. Варто зазначити, що саме мав на увазі пан Пузир під словом “домовитись”, залишилось для підприємців загадкою, а поки що жодної письмової відповіді на три останніх звернення жодному із підприємців не надійшло.

Проігноровано мером міста і п. 4 Постанови Кабінету Міністрів, від 29 липня 2009 року №868 “Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків”,  в якому чітко рекомендовано органам місцевого самоврядування утворити в разі виявлення облаштованих торгових місць, на яких провадиться торговельна діяльність без відповідних документів, для забезпечення захисту прав споживачів і підприємців на період до трьох років, тимчасові комунальні ринки, протягом дії яких провести громадське обговорення генерального плану населеного пункту, з метою визначення місць для розташування ринків. Надати, у разі виявлення інших торговельних місць, на яких провадиться торговельна діяльність без відповідних документів, підприємцям та виробникам сільськогосподарської продукції торговельні місця для провадження торговельної діяльності на даних ринках.

Особиста зацікавленість?

У даному конкретному випадку виник конфлікт інтересів і поведінка пана мера говорить лише про одне - його особисту зацікавленість вирішення даного спору не на користь підприємців. Стихійна торгівля з рук, яка провадилась людьми, що приїздили переважно із сіл, була розташована вздовж вулиці В. Земляка, починаючи з боку пошти і до перехрестя з провулком Антоновича. Інша частина вулиці була зайнята підприємцями, що сплачують податок державі і готові сплачувати кошти в бюджет міста за оформлення довгострокових договорів  з міською радою за оренду земельних ділянок, на яких вони здійснюють торговельну діяльність.

Ми проти торгівлі з рук та з землі м’ясо-молочними продуктами с/г виробництва. Така продукція, безумовно, повинна продаватися в м’ясних та молочних павільйонах на ринках міста. Варто зауважити, що ринок “Колгоспний” не має на сьогодні відповідної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, відсутні водопостачання та водовідведення, у вкрай занедбаному стані знаходиться раритетний туалет, але саме туди спрямовує потік підприємців та виробників с/г продукції із сіл міська влада, закриваючи очі на безлад, що твориться на ринку.

Посада діда Мазая вакантна

Пропозицію підприємців щодо реконструкції та створення належних умов на “Колгоспному” ринку владою проігноровано. Продукція продається без проходження відповідної лабораторно-санітарної експертизи. З продавців утримують збір коштів за послуги, хоч і обіцяли не брати протягом трьох місяців. Покупці практично відсутні. На  території ринку всюди стоять глибокі калюжі, а посада діда Мазая, як і раніше відсутня!!! Підприємці-старожили скаржаться, що це ще квіточки. З настанням глибокої осені та випаданням снігу тут все завмирає… Директор ринку, пан Михайлов,  розказує, як дід Панас, казочку про стару фуфайку, яку місцеві недоброзичливці вже двадцять років поспіль “запихають” у водостічну  трубу - звідти і всі проблеми з калюжами. А ще хтось невідомий постійно гадить у туалеті (цікаво, а що там ще можна робити?)  А нещодавно хтось із продавців, “в знак подяки”, змайстрував і повісив над прилавком йому петлю…

До сьогодні невідомо достеменно, кому і на яких засадах належить “Колгоспний”, та за деякою інформацією, сплата за оренду землі не проводиться десятиліттями і, судячи з розповідей В. В. Михайлова, грошей на реконструкцію ринку немає.

Міська влада може й рада була б допомогти “відмити” пану Михайлову на “Колгоспному” мільйон-другий, але вона вже “роздерибанила” міський бюджет настільки, що грошей не вистачило навіть на стипендії міської ради всім обдарованим дітям (250 гривень на місяць), і що найсумніше - не знайшлося 7000 гривень на реабілітацію дітям-інвалідам???!!!

Зате обома руками несвідомі депутати голосували за підвищення заробітної плати виконкому міської ради - майже два мільйони - та управлінню ЖКГ - понад триста тисяч, Козятинському відділу поліції - п'ятсот тисяч,  Журбинецькій сільській раді - сто тисяч???!!!

Залишаєтся тільки здогадуватись, на які ще забаганки “малої дитини” будуть витрачені кошти громади з нашої мовчазної згоди???

Володимир ЦИМБАЛЮК, підприємець

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.