Зустріч, яка запам’ятається надовго

Він відомий в Молдові український поет, член Національної спілки письменників України, автор поетичних збірок «А я живу… – мені цікаво…», «Придут иные времена», епічної поеми «Веремія» (історичний твір про останні роки життя та боротьбу за незалежність Української держави славного гетьмана Івана Степановича Мазепи).

Під час спілкування з паном Дячуком ми дізналися, що він також є членом ще двох творчих спілок: Національної спілки журналістів України та спілки народних майстрів Молдови. Тобто він ще і журналіст, і майстер художньої різьби!

Зустріч розпочалася, на уроці української літератури в 5-А класі, з вступного слова  Тетяни Гусаківської. Юні гімназисти з інтересом вислухали коротку розповідь про життєвий та творчий шлях почесного гостя, який розпочинався на вулицях їх рідного міста Козятин.

Далі слово взяв письменник. Розпочав свій виступ з розповіді про дитинство, про школу в якій навчався, про батьків, які поставили його на ноги і залучили до творчості, про перше кохання, перші вірші… Читав свої поетичні твори, розповідав про буття та діяльність української громади Молдови, в якій він є віце-президентом Благодійного фонду українських професійних художників та народних майстрів Молдови «Відродження», членом редакційної колегії газети українців Молдови «Рідне слово», ділився творчими планами на майбутнє. Діти уважно слухали цікаву розповідь гостя про історію України, про її значне місце в культурному надбанні світу, про унікальність українських пісень, милозвучність та давнину української мови. Поет закликав майбутніх громадян любити, шанувати та зберігати її.

Далі посипались питання можливих прийдешніх поетів: «…як навчитися писати вірші?», «…чи треба копіювати манеру відомих поетів?», «…який свій твір ви найбільш любите?»,  «…чи пам’ятаєте ви свій перший вірш?» тощо. Зворушений щирою дитячою цікавістю, гість, де відверто і серйозно, де з гумором, з задоволенням відповідав на численні питання.

За теплою, довірливою бесідою ні гість, ні хазяї не помітили, як пролетів урок і пролунав дзвоник. На прощання, сфотографувавшись з учнями та вчителями, тепло попрощавшись, Юрій Іванович вирушив до шкільного музею.

Там його вже чекали учні  11-го класу на чолі з директором музею бойової слави ім. В. М. Підгорбунського, вчителькою історії Тетяною Москалевською.  

Поет подарував гімназії два примірника своєї поеми «Веремія» (Слово про гетьмана І. С. Мазепу), і у відповідь одержав в подарунок книгу «Геній розвідки» - ґрунтовний працю про бойовий путь В. М. Підгорбунського.

Побажавши один одному здоров’я та натхнення, зробивши спільну світлину «на пам’ять» і домовившись про наступну зустріч, задоволені зустріччю співбесідники – вже добрі друзі, розійшлися по своїх невідкладних справах.

Наталія Юдіна, класний керівник 5-го класу

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.