«Обдарованість — це Божий дар, який створюється в ідеальній сім’ї та супер-колективі»
- Відмінниця в школі, чемпіонка України з триборства, лауреат конкурсів з чеського танцю, плюс любов до землі — все це про талановиту Софію Киричишин.
- Тільки всього цього в нашої героїні могло не бути, коли б вона росла в інших батьків і виховувалась в іншому колективі
Якось при зустрічі з тренером Козятинської ДЮСШ Володимиром Галицьким він сказав, що на Всеукраїнські змагання з триборства готує талановиту спортсменку і розраховує на змагання в Чорноморську на пристойний результат. Ми хотіли познайомитися з юним дарованням ближче та тренер запропонував зустрітись по приїзду з чемпіонату
Наша зустріч з Софією Киричишиною відбулася на спортивному майданчику під час її тренувального процесу. Дівчина була трохи здивована присутності преси на її тренуванні, але правду каже народна мудрість, якщо є талант, то він проявляється у всьому. От і миколаївчанка Софія без будь якоїсь розгубленості стала розповідати про своє життя буття. Стати спортсменкою вона не планувала. Так вийшло.
Два роки тому коли Софія була ще в 6 класі, вчитель фізичної культури Миколаївської школи відібрав семикласницю для занять з легкої атлетики у козятинського тренера. Софія виявила бажання поїхати в Козятин разом з подругою. Педагог, зважаючи на молодість Софії, був не в захваті від такої ідеї. Та шестикласниця переконала учителя. Так вона стала спортсменкою Козятинської ДЮСШ у тренера Володимира Галицького
— А до занять з легкої атлетики ти пробувала свої сили в якомусь іншому виді спорту? — запитали ми у чемпіонки України з триборства в своїй віковій категорії Софії
— В спорті не пробувала, тому що займалася чеськими танцями.
— А чого танці покинула? За сценічні костюми доводилось багато платити?
— Ні. Ми маємо чеське коріння. Нам на заходи культури йде допомога від чеського Г.О. Коли я була танцівницею, то чеська громада фінансувала поїздки нашого танцювального ансамблю у Францію, Німеччину, Польщу, Чехію.
— Софія, продовжуючи танцювати в ансамблі ти могла ще більше бачити Європу. Чому покинула танці, а не легку атлетику?
— Мені легка атлетика чомусь ближче до душі, — сказала чемпіонка, з низувавши плечима.
Знаючи, що Софія може успішно займатися багатьма справами одночасно, ми це саме запитали у мами школярки Ірині Вікторівні
— Вона у мене у всьому відповідальна, — каже мама Софії. — Займатися спортом і танцями у неї сил і бажання вистачить. Проблеми виникають тоді, коли змагання в спорті збігаються в часі з мистецькими конкурсами. На неї там і там розраховують, а вона кудись не їде. Підводити колектив не в її принципах. Зробити вибір між танцями і спортом допомогли не результати в легкій атлетиці. Її до спорту притягує колектив, в якому вона відчуває себе просто щасливою. І я вдячна долі і тренеру, що він зумів створити таку дружелюбну атмосферу в дитячому колективі.
— Ірина Вікторівна, розкажіть а якою вона вдома у пазашкільний та позазмагальний час?
— Вона розвинена різносторонньо. Найбільше її захоплення — це перебувати в шкільному колективі чи на тренуванні. Наприклад, тренування заплановано на 17 годину, а вона з самого ранку вже з своїми друзями. Джерело інформації у неї книга. Любить читати історичну чи художню літературу. Ще її одне з основних захоплень — це любов до землі. Любить вона в городі щось робити.
Поки ми говорили з мамою Софії самі легкоатлети вже були на футбольному манежі, де розділившись на команди грали у футбол. Ще було у нас декілька запитань до неї про змагання в Чорноморську та враховуючи накал пристрастей на майданчику вирішили не втручатися в тренувальний процес. Тим більше, що за словами наставника, це була вправа розслабленості і відпочинку після легкоатлетичних вправ.
На питання тренеру де він бере спортивні таланти він відповів:
— Все залежить від того, в яких умовах зростають і виховуються діти. Адже спортивні таланти дитини проявляються в самому ранньому віці. Головне завдання тренера — розгледіти захоплення дітей. Не всі вони стануть спортивними особистостями, але в колективі вони зростають фізично та інтелектуально, що знадобиться їм у майбутньому житті. Талант спортсмена – це Божий дар, який потребує багаторічної праці самих дітей, їх люблячих батьків і досвідчених спеціалістів спортивних секцій, Талант є в переважної більшості дітей. Задача дорослих його розкрити. Рідко в спорт дитину приводять батьки. В переважній більшості в спорт дітей приводить випадок.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
Читач23
Тетяна Костюк-Канєвська