Всі проти всіх: Топ-10 політичних скандалів року

Політичне життя в 2016 році було багатим на сенсаційні заяви, звинувачення і скандали. Це стосується не тільки внутрішньої політики. У минулому році Україна відчула на собі передвиборчу кампанію в США. Багато вітчизняних політиків переконані, що оприлюднення частини так званої "чорної бухгалтерії Партії регіонів "- частина кампанії демократів проти штабу кандидата в президенти від Республіканської партії Дональда Трампа. А ще минулий рік запам'ятався відставками, призначеннями, націоналізацією і компроматом.

Всі проти всіх: Топ-10 політичних скандалів року

РБК-Україна підібрала 10 найбільш значимих, на їхню думку, політичних подій року.

1. Відставка Арсенія Яценюка

Арсеній Яценюк добровільно пішов з посади голови уряду. Однак його рішенню передувало майже піврічне активне протистояння з президентом Петром Порошенко і його командою. Главі держави активно підігравали не тільки його політичні соратники, яким на той час ще був екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі, але і опоненти - насамперед Юлія Тимошенко. Вона і цілий ряд політиків "другого ешелону" активно критикували уряд, в першу чергу, за підвищення комунальних тарифів для населення. Як результат, на момент відставки рейтинг Яценюка коливався в районі статистичної похибки. Президент регулярно зустрічався з прем'єром на засіданнях так званого Стратегічної ради і особисто переконував того піти у відставку. Під час однієї з таких зустрічей Яценюк нібито погодився піти, однак сталося це тільки після того, як Порошенко вдалося переконати в необхідності такого кроку віце-президента США Джо Байдена, який довгий час грав роль своєрідного "політичного батька" Яценюка.

2. Призначення Юрія Луценка на посаду Генерального прокурораБої за призначення Юрія Луценка генеральним прокурором тривали кілька місяців. По-перше, Рада ніяк не могла звільнити його попередника - Віктора Шокіна, на чому так наполягали американські партнери. А, по-друге, знадобився час, щоб знайти підтримку кандидатури Луценка і на схвалення законодавчого механізму, щоб таке призначення взагалі стало можливим, з огляду на відсутність юридичної освіти у Юрія Луценка. Процес звільнення Шокіна розтягнувся з кінця 2015 року до 29 березня 2016 року, не дивлячись на те, що Шокін, на прохання Президента, подав у відставку ще 16 лютого, коли Рада в черговий раз намагалася "поховати" уряд Яценюка. Не менш важливою перешкодою в кабінет на Різницькій для колишнього лідера фракції БПП Луценко стало відсутність юридичної освіти. 12 травня Парламент змінив закон про прокуратуру, вказавши, що генпрокурором може стати людина, яка "має вищу освіту і стаж роботи в галузі права або досвід роботи в законодавчому та / або правоохоронному органі не менше п'яти років". До цього генпрокурор обов'язково повинен був бути дипломованим юристом і працювати в прокуратурі не менше 10 років. У той же день закон в терміновому порядку був підписаний Президентом і опублікований в парламентській віснику "Голос України", що дало можливість Порошенко внести подання на призначення Луценка генеральним прокурором. «За» проголосувало 259 депутатів з БПП, "Народного фронту", "Волі народу", "Відродження" та 15 позафракційних.

3. Садовий та львівське сміття

Пожежа на Грибовицькому сміттєзвалищі у Львові, яка сталася 30 травня 2016 року, створила серйозні проблеми меру міста Андрію Садовому. У Садового причиною пожежі на звалищі назвали навмисний підпал і навіть натякали, що не останню роль в блокуванні вивезення сміття зі Львова грала Адміністрація президента, по команді якої обласна влада відмовлялася давати дозвіл на відкриття нового полігону (Грибовицьке сміттєзвалище закрили). Так само в "Самопоміч" розповідали і про "руку Банкової", яка нібито блокувала вивезення сміття та інших регіонів країни - як от Миколаєва, Запоріжжя, Дніпра та інших міст. Пояснювали в команді Садового війну з АП своєю позицією щодо голосування за судову реформу - 2 червня фракція "Самопоміч" не підтримала зміни до Конституції в частині правосуддя, над якими, зокрема, сама ж і працювала. У команді Садового розповідають, що Банкова пропонувала вирішити питання сміття на умовах, що фракція львівського мера проголосує за судову реформу. Але "Самопоміч" відмовилася. Зараз у Львові не знайшли територію під новий полігон, тому досі змушені возити сміття по регіонах. До того ж, в команді Садового розповідають про черговий тиск Банкової через відмову фракції голосувати за бюджет на 2017 рік - перед самим голосуванням автомобілі з львівським сміттям зупиняли і не допускали на полігони в інших областях. Не вирішено питання і з рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища та будівництвом сміттєсортувального заводу. 600 млн гривень на відповідний проект повинен був виділити Європейський інвестиційний банк. Однак в "Самопоміч" знову ж кажуть, що реалізація проекту блокується на рівні уряду. У той же час в команді садового запевняють - історія з "сміттям" збила рейтинг "Самопомічі" у Львові тільки на два пункти - з 31% до 29%.

4. "Чорна бухгалтерія" Партії РегіонівСкандалом, що вийшов за рамки суто українського, став скандал навколо "чорної бухгалтерії" "Партії Регіонів". "Амбарну книгу" витрат "Партії регіонів" за період менш, ніж за шість місяців 2012 року в кінці травня 2016 опублікував колишній журналіст "Української правди", нардеп Сергій Лещенко. Йдеться про більш ніж 66 млн. доларів, витрачених на "партійні потреби" ПР. Свою "повну версію" "амбарної книги" за весь період діяльності ПР в НАБУ подав і екс-заступник глави СБУ Віктор Трепак. Там мова йде про більшу суму - 2 млрд доларів. Так, в "чорній бухгалтерії" фігурують прізвища нардепів Євгена Геллера (нині депутатська група "Відродження"), Олександра Грановського (БПП), голови ЦВК Михайла Охендовського, екс-міністра юстиції Олени Лукаш, екс-міністра закордонних справ Леоніда Кожари та інших. Також там простежується фінансування ПР на парламентських виборах 2012 року "Нашої України" і КПУ. Міжнародним скандал став після оприлюднення НАБУ декількох сторінок "амбарної книги", де фігурує ім'я вже колишнього керівника штабу Дональда Трампа Пола Манафорта. Манафорт свого часу був радником у президента-втікача Віктора Януковича. Хоча, в Антикорупційному бюро і відзначили, що не існує прямих доказів того, що американець дійсно отримував гроші в ПР, разом з тим зафіксували, що його прізвище 22 рази фігурує в документах (за період з 2007 по 2012 роки), а сума, яку нібито він отримав, перевищує 12,7 млн ​​доларів. Збіг чи ні, але саме на тлі цього скандалу Манафорт пішов з поста глави штабу Трампа. На початку грудня в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що не мають достатньо доказів для передачі до суду справи про "чорну бухгалтерію" Партії регіонів ", а вже в кінці місяця в НАБУ відзначили, що зібрали достатньо доказів, що підтверджують оригінальність" амбарної книги ".

5 . Зліт і падіння Надії СавченкоЗа майже два роки ув'язнення в російському СІЗО льотчиця Надія Савченко стала героєм України, очолила список "Батьківщини" в парламенті, стала народним депутатом і делегатом ПАРЄ. За сім місяців на волі вона покинула "Батьківщину", після чого її виключили з фракції Тимошенко. Савченко позбавили статусу делегата в ПАРЄ, на волосині її подальше членство в парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони. За даними Центру соціальних досліджень "Софія", відсоток підтримки Савченко за останні чотири місяці впав майже втричі. Якщо в липні 2016 роки за неї були готові проголосувати 8,3% українців, то на кінець листопада - 2,9%. Після високих злетів бувають болючі падіння. Це про Савченко. Льотчиця відразу намагалася відмежуватися від "Батьківщини" і займатися політикою самостійно. Тому не дивно, що в "Батьківщині" постійно підкреслювали, що Савченко - самостійний політик. Цим самим прихильники Тимошенко намагалися перекинути відповідальність за позицію Савченко, яка не співпадала з позицією партії, на самого депутата. А з кінця літа Савченко взагалі почала ігнорувати засідання фракції "Батьківщини", що в підсумку призвело до "розірвання відносин з" Батьківщиною ". І переломним моментом стала поїздка до Мінська на таємну зустріч з ватажками бойовиків" ДНР "та" ЛНР "Олександром Захарченко та Ігорем Плотніцькім. На зустрічі начебто йшлося про звільнення полонених. Після цієї поїздки на Савченко обвалився шквал критики. Протягом цих семи місяців Савченко постійно пророкували створення свого політичного проекту і навіть говорили, що ніби вона на наступних парламентських виборах може очолити список "Народного руху" . 27 грудня Савченко таки оголосила про створення нового політичного проекту, громадянської платформи "РУНА" ( "Рух, реформи, революція українського народу").

6. Не відбулася відставка Валерії ГонтаревоїЧергова спроба відправити главу Нацбанку Валерію Гонтареву, ініційована на початку жовтня одним з найбагатших, позафракційних народних депутатів Сергієм Тарутою провалилася. Звільнення голови НБУ він домагається вже майже рік - регулярно звинувачуючи главу НБУ в розвалі банківської системи і корупції. На початку жовтня екс-співвласник корпорації "ІСД" навіть відправився до Вашингтона на Щорічну зустріч держав-членів МВФ та Світового банку. Перед початком засідання народний депутат особисто роздавав її учасникам англомовну версію брошури "Гонтарєва: загроза економічній безпеці України", автором якої він є, щоб західні кредитори вплинули ще на рішення президента звільнити главу Нацбанку. У відповідь Гонтарева звернулася до правоохоронних органів з вимогою відкрити кримінальні провадження проти Тарути за поширення "провокаційних матеріалів з голослівними звинуваченнями" в її адресу. Незважаючи на те що ідею відставки Гонтаревої активно підхопили "Батьківщина", Радикальна партія Олега Ляшка, все, на що спромоглися депутати, навіть за підтримки колег з БПП, "Народного фронту" і "Самопоміч", так це прийняти на рівні комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності рішення рекомендувати президенту звільнити главу Нацбанку. Однак в сесійний зал це рішення не виносилося. Більш того, "поховали" депутати і ідею створити ТСК з розслідування діяльності Гонтаревої. У "Народному фронті", це пояснили небажанням давати лідеру "Батьківщини" Юлії Тимошенко черговий майданчик для піару і розгойдування ситуації до дострокових парламентських виборів.

7. Відставка СаакашвіліНе обійшлося без скандалу і під час відставки Михайла Саакашвілі з посади голови Одеської ОДА. Про те, що екс-президент Грузії хоче піти з української держслужби його оточення заговорило ще навесні минулого року. Однак, сталося це лише 7 листопада, через місяць після парламентських виборів в Грузії, де його партія "Єдиний національний рух" програла. Саакашвілі, який з самого початку свого приїзду в Україну називав Петра Порошенка своїм другом, пішовши з посади голови ОДА, вилив на президента чимало бруду. По-перше, він підтвердив, що допоміг президенту "звалити" Яценюка, і саме для цього ще в 2015 році їздив по регіонах в рамках свого "Руху за очищення". По-друге, Саакашвілі звинуватив Порошенка в недостатній боротьбі з корупцією. "Яка різниця українцям, хто в них буде байдуже ставитися Порошенко або Янукович? Яка різниця, хто їх буде грабувати - Єнакіївський (Юрій Іванющенко - екс-нардеп від" Партії регіонів ", - ред.) Або Кононенко (Ігор Кононенко - перший заступник голови фракції БПП, - ред.)? Яка різниця для українців, хто буде все собі привласнювати: якийсь Ковальчук (Віталій Ковальчук - перший заступник глави АП, - ред.) або Клюєв (Андрій Клюєв - екс-глава АП часів Віктора Януковича, - ред .)? Гончаренко (Олексій Гончаренко -заступник голови фракції БПП, - ред.), Пресман (Олександр Пресман - член групи "Відродження" в Раді - ред.) і Ківалов (Сергій Ківалов - нардеп від "Оппоблока", - ред.) як грабували, так і грабують вже при новій владі ", - сказав йдучи з посади голови ОДА Саакашвілі. Грузинський реформатор обіймав посаду голови Одеської ОДА майже півтора року. Тепер він створює всій політичну партію - "Рух нових сил".

8. Звинувачення Онищенко на адресу ПорошенкаВ кінці листопада вибухнув черговий скандал, фігурантом якого став депутат-утікач з депутатської групи "Воля народу". Влітку Онищенко, якого звинувачують в організації корупційних схем з газом, які завдали збитки державі на суму близько 3 млрд гривень, покинув Україну і ніби зараз знаходиться чи то в Британії, то чи в Росії. Скандал розгорівся навколо "сповіді" Онищенко про його безпосередню участь у підкупі депутатів за ключовими голосуванням в парламенті на прохання самого президента і його команди. Йдеться про такі голосування, як держбюджети на 2015-2016 роки, призначення і відставка генпрокурора Віктора Шокіна, призначення генпрокурором Юрія Луценка, відставка з поста глави СБУ Валентина Наливайченка. Так, ймовірно, тільки голосування по Наливайченко команді президента обійшлося в 2-2,5 млн доларів і тільки мільйон пройшов через руки Онищенко. Відповідальними з фінансових питань депутат назвав наближених до Порошенка людей: нардепа, першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенко, керуючого директора групи ICU Макара Пасенюка, а також начальника служби охорони президента Федорова. Онищенко же пообіцяв згодом навіть оприлюднити запис, зроблений на годинник, де Порошенко дає вказівки, як і кому і за що голосувати. Також депутат розповів, що здійснював дискредитацію колишнього прем'єра Арсенія Яценюка. Записи розмов він ніби-то передав американському уряду. Пізніше в ЗМІ з'явився запис розмови Онищенко з колегою по парламенту Олесем Довгим, який нібито виступав посередником між ним і президентом після того, як той втік з країни. А 19 грудня Онищенко організував навіть skype прес-конферекнцію, де повторив свої попередні звинувачення в бік президента. Нардеп також розповів, що президент не зацікавлений у припиненні бойових дій на сході України, тому що для останнього війна - це бізнес. 24 грудня Онищенко у своїй авторській колонці в американському журналі Time видав чергову порцію звинувачень на Порошенко. Він звинуватив президента в крадіжці сотень мільйонів доларів через відкати з контрактів на держпідприємствах. За його словами, саме тому, що міністр економіки Айварас Абромавічус не хотів покривати корупцію, останній і пішов у відставку. У команді президента всі звинувачення Онищенко відкидають і стверджують, що кампанію по дискредитації Петра Порошенка він почав "під диктовку ФСБ".

9. Провал безвізаУкраїнці поїдуть без віз до Європи в 2017 році, але точно не з 1 січня. Амбіційний план президента Порошенко про безвізові поїздки в ЄС до кінця року провалився. Ще не перебуваючи на посаді президента, в квітні 2014 року, Порошенко запевняв, що безвіз буде з 1 січня ще 2015 року. У червні 2015 року президент з трибуни парламенту в рамках "щорічного послання до Верховної Ради" вже називає новий амбітний термін - 2016 рік. На початку 2016 року планка знову пересувається - вже до середини року. У вересні Порошенко дозволив собі знову зробити черговий короткостроковий прогноз - на жовтень, а в жовтні знову пересунув планку на листопад. Однак ні в 2015 році, ні в жовтні-листопаді 2016 року Україна так і не отримала бажаний безвіз, який чим далі, стає приводом для мемів в соціальних мережах. Довгоочікувані зрушення, нарешті, відбулися в кінці вересня 2016 року. Тоді профільний комітет Європарламенту з питань внутрішніх справ, юстиції і цивільних свобод, нарешті, схвалив доповідь щодо надання Україні безвізового режиму з ЄС. Наступними рішення повинні схвалити Європарламент і Рада ЄС. Однак уже в жовтні стало відомо, що крім вимог, які ЄС висунув Україні на шляху до лібералізації візового режиму, варто ще одне "але" - механізм припинення безвізового режиму з усіма країнами шенгенської зони. Отже, європейські партнери поставили вимогу - Україна, Грузія і Косово отримають безвіз тільки після схвалення відповідного механізму. Після майже двомісячних суперечок - 15 грудня - Європарламент, нарешті, погодив механізм призупинення. Здавалося б, справа зроблена. Однак, коли Україна матиме безвіз, до сих пір не поговориш. Спочатку в ЗМІ з'явилася інформація начебто Європарламент розгляне питання безвіза для України від 18 січня 2017 року, згодом - в лютому і навіть у квітні. Однак зараз на сайті Європарламенту Україну прибрали з графіка роботи законодавчого органу ЄС, тому, коли таке голосування відбудеться і чи відбудеться взагалі - поки не відомо.

10. Націоналізація "ПриватБанку"Пізно ввечері 18 грудня країну сколихнула новина про націоналізацію одного з найбільших банків України - "ПриватБанку". 100% акцій, які раніше належали олігархам Ігорю Коломойському і Геннадію Боголюбову держава, в особі Мінфіну, придбала за 1 гривню. У той же час голова НБУ Валерія Гонтарєва заявила про докапіталізацію фінансової установи на 148 млрд гривень. Облігації внутрішньої позики на цю суму Мінфін випустить і викупить НБУ. Відразу після оголошення про націоналізацію "ПриватБанку" колишні власники і менеджери банку і представники НБУ та Мінфіну уникали критики на адресу один одного. Однак після заяви Гонтаревої про те, що проблеми банку пов'язані з помилковою кредитною політикою, активне кредитування бізнесу акціонерів і не формуванні резервів, команда Коломойського висунула зустрічні звинувачення голові НБУ. Зокрема, в тому, що саме регулятор довів банк до націоналізації, так як напередодні змінив нормативні вимоги до закладеного майна. Публічно про те, що "ПриватБанк" став жертвою свавілля НБУ, заявив і особисто Ігор Коломойський. До того ж 28 грудня менеджмент телеканалу "1 + 1", який також належить мільярдерові, заявив, що держава поки що не продовжила "плюсів" ліцензію на мовлення. Схоже, чергове протистояння між Порошенком і Коломойським набирає обертів.
Джерело: https://daily.rbc.ua

Коментарі

За особисті здобутки в науці, туризмі, мистецтві, та спорті талановитих і працьовитих дітей відзначають титулами “Гордість...

Зараз дорослий футбол на канікулах. Тож радують козятинських любителів футболу діти.

Вони приєдналися до ацкії

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up