Мрії збуваються

Тренери спортивної школи розуміють всю відповідальність за виховання підростаючих козятинців. Адже і від них залежить, ким і якими вони стануть в дорослому житі. Спортивне виховання дітей — важкий і наполегливий труд і тільки у співпраці з батьками він буде успішним. Це черговий раз підтвердили відкриті змагання з плавання дітей віком від 10 до 18 років 21 жовтня. Змагалися в десяти дисциплінах. Головною метою цих змагань було заохочення дітей до плавання, здорового способу життя, залучення друзів у спортивну школу.

Діти отримали можливість позмагатись зі своїми однолітками на швидкість і техніку плавання та отримати досвід. Адже для них це було перше змагання в житті за неповний рік тренувань. Результати порадували і учасників, і глядачів.

Серед моїх вихованців: вільний стиль 50 метрів ІІ місце — Роман Павлюк, ІІІ місце — Іван Омельчук.

Вільний стиль 100 метрів Кіра Костюк — ІІ місце, ІІІ місце — Марія Бойко, Артем Нікітюк — ІІ місце.

Сьогодні успіх дітей є показником досягнень їх батьків, адже вони вкладають свою частинку душі, свій час та кошти. Хочу подякувати батькам учасників змагань: Даші Даугер, Софії Вельгус, Дмитра Никипілого, Катрусі Кривунець, Ніни Склярової, Степана Лукіна, Антона Кващука, Максима Шадурського, Максима Омельчука.

Я, як тренер і мама трьох дітей, активно спілкуюсь з іншими мамами і бачу, що зараз пішла тенденція думати про здоров’я, а не тільки, щоб діти були розумними і гарними. Якщо не буде здоров’я, не буде нічого… І саме заняття спортом допоможуть впродовж всього життя залишатися бадьорим, цілеспрямовано йти до своєї мрії. Я точно це знаю, бо плаванням почала займатися з 6 років. Як усі навчалася в школі, закінчила козятинську музичну школу по класу баяна, займалася волейболом в ДЮСШ, а згодом вступила у Вінницький державний педагогічний університет на фізкультурний факультет, який закінчила в 2001 році. Але я завжди буду пам’ятати своє дитяче хвилювання, коли вперше прийшла в басейн на тренування. Запахи басейну, перші враження, перші вправи, де є ти, вода, бортик, голос тренера. А ще бажання перемог.

І хоча моя біографія не майоріла рекордами, кожну свою маленьку перемогу я святкувала з батьками. Дякувала їм за можливість займатися улюбленим видом спорту і впевнено йшла до своєї мрії — стати тренером з плавання. Різні і цікаві пропозиції з роботою були у мене, але я люблю своє місто, свою роботу та дітей, вірю в краще майбутнє Козятина, тому і залишаюсь на своєму місці.

Мрії збуваються.

Ганна Мацола-Костюк, тренер ДЮСШ

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.