Два ангели

Я давно хворіла жовчнокам’яною хворобою. Через сильну алергію, яку напрацювала в хірургії залізничної лікарні років 40 (стаж 48, дихала ефіром, парами антибіотиків та іншими медикаментами), ніхто не брався мене оперувати. Я їздила у Вінницю, Київ, Житомир. Скрізь казали, що не можуть зробити загальний наркоз. Не давали гарантії, що знімуть мене живою з операційного столу. І так я мучилась з цими болячками довгі роки. Поки камінь не закрив вихід із жовчного міхура. Потрібно було терміново робити операцію: життя або смерть

Два ангели

Потрапила я в нашу Козятинську ЦРЛ, де зустріла неймовірно добрих, красивих, з добрими очима, душею, висококваліфікованих зі стажем лікарів від Бога. Це хірург, завідувач хірургічного відділення Володимир Шавлюк, зав. реанімації, анестезіолог Валерій Шуляк. Попрощалася з дітьми своїми і лягла під скальпель. Чула, як лікарі балакали між собою. Але болі не відчувала. Це ж треба було так точно розрахувати наркоз загальний, щоб хірург спокійно робив операцію, а хвора не кричала!

Коли я прийшла до тями, то після Господа Бога, який дав мені ще прожити (не знаю, скільки днів чи років), таких лікарів, що врятували мене від сильного болю, я називаю своїми ангелами, що врятували мене від смерті. Це люди з величезної літери. Низький вам уклін. Здоров’я вам і вашим дітям. Щастя, успіху, благополуччя і миру. І побільшу зарплату.

Дякую також хірургу Борису Молодику, урологу Андрію Мельнику. Також шановному Володимиру Гуцолу, який багато років тому рятував мого чоловіка від смерті.

Низький вам уклін, пане Володимире. Здоров’я на довгі роки. Дякую реаніматологам Валерію Ясному, Василю Білокуру,  Марині Марковській і також медсестрам, операційній, реанімації. Хірургічним медсестрам. Усім вдячна. Особливо Тетяні Миколаївні, Тетяні Олександрівні, Валентині, старшій медсестрі Галині Миколаївні. Усім няням, офіціантам, господарці.

Також обожнюю дуже гарну біляву лікарку з неврологічного відділення Ірину Володимирівну Васалатій, високої кваліфікації  Миколу Джорджа. Це великої душі люди. Не можу не згадати своїх колег з залізничної лікарні, що мене лікували. Це Дмитро Пузир, Ірина Дирда, Алла Пилипчук, Світлана Харабаджах, Олександр Барський, Любимі Н.В. і М. В., Володимир Ягода і Н. Н., Смоличі Іван і Арміна. Це люди з великої літери і почуттям обов’язку та совісті.

Усім вам бажаю доброго здоров’я, щастя, успіху, благополуччя, миру. Вибачайте, можливо, когось забула...

Низький вам уклін.

Таїсія ВАЩУК

 

Коментарі

270 переможців всеукраїнських олімпіад та конкурсу Малої академії наук отримали стипендію Президента України. Серед стипендіатів...

Дослідження героїчних та трагічних подій Другої світової війни у житті родини фронтовика Філіпа Красовського  

На початку місяця в Хмельницькому політична партія “Громадянська позиція” проводила зустріч партійних осередків Вінницької...

Стилізоване приміщення клубу у Глухівцях вражає своєю помпезністю як зовні, так і всередині

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up