«Вже одну лікарню закрили, як закриють другу, куди людям?»

«Вже одну лікарню закрили, як закриють другу, куди людям?»
  • Містом ширяться чутки, що Козятинську центральну районну лікарню мають перетворити на амбулаторію.

  • Козятинчани занепокоєні, адже в такому випадку на стаціонарне лікування доведеться їхати до інших міст.

  • Чи так це і що загалом відбувається у ЦРЛ — дізнавалися наші журналісти

Тиждень тому ми отримали телефонний дзвінок від козятинчанки Людмили. Жінка розповіла, що чула, буцімто усіх працівників Козятинської ЦРЛ мають переводити на 0,5–0,75 ставки, а в самому медичному закладі мають намір закрити всі стаціонарні відділення і залишити лише поліклініку.

— У зв’язку з російською агресією, так вони аргументують перевід, але ж в інших містах теж є російська агресія, не тільки в Козятині, — каже Людмила. — Місто буде вимирати без лікарні. Занепокоєні ми тим, що взагалі не буде стаціонару. Де людям лікуватися в місті? Вирішила звернутися до вас як до журналіста, щоб ви з’ясували цю інформацію. Вже одну лікарню закрили, як закриють другу, куди людям? У Хмільник їздити? А чим туди добиратися? У кого немає персонального автомобіля, як виживати?

Людмила каже, її мама часто хворіє, має проблеми із серцем і тиском. Жінка переживає, що мамі просто не буде де лікуватися.

«Усі профілі зберігаються»

Аби розібратися у цій ситуації, ми звернулися за коментарем до Оксани Забазнової, виконуючої обов’язки директора Козятинської ЦРЛ. Очільниця медичного закладу каже, що жодного відділення ані стаціонарного, ані амбулаторного закривати не збираються. Увесь спектр послуг, які надає лікарня, намагаються зберегти у повному обсязі.

Наразі у медичній галузі триває реформа. Раніше в межах області формувалися декілька госпітальних округів, визначали медичні заклади відповідно до матеріально-технічної бази, кадрів та територіальної наближеності і вони обслуговували пацієнтів у межах свого округу. Таких округів могло бути три, чотири або більше. Тепер принцип змінився. Госпітальний округ буде один на всю область, натомість буде чотири рівня медичних закладів: кластерні; надкластерні; лікарні загального лікування; лікарні громад.

Кластерні — це багатопрофільні лікарні, які забезпечуватимуть потребу населення в лікуванні найбільш поширених захворювань. Надкластерні надаватимуть допомогу у найскладніших або рідкісних випадках захворювання. Натомість загальні лікарні — це медичні заклади, які забезпечуватимуть базові напрямки лікування в межах однієї або декількох територіальних громад і за потреби будуть спрямовувати пацієнтів до кластерної або надкластерної лікарні.

— Наша лікарня з листопада минулого року співпрацює з міжнародною організацією «U-lead з Європою», — розповідає Оксана Забазнова. — Вона проводить аналіз роботи медичних підприємств нашої громади: показники роботи, кадровий потенціал, майнові ресурси. За рекомендаціями «U-lead з Європою», які вони давали на Міністерство охорони здоров’я і департамент охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації, Козятинська ЦРЛ має бути лікарнею загального лікування. Це значить, що ми маємо обслуговувати населення не тільки нашої громади, а й інших громад у межах кластерної досяжності. Усі профілі, які у нас є, зберігаються в повному обсязі. Основний акцент робиться на екстрену невідкладну допомогу. Стаціонарні відділення хірургічного, неврологічного та акушерсько-гінекологічного профілю зберігаються. Тим більше, що наше пологове відділення має гарні показники по області — ми на другому місці. У нас є потенціал, спеціалісти і база.

Також за рекомендаціями «U-lead з Європою» наша лікарня має намір укласти меморандум про співпрацю із сусідніми територіальними громадами колишнього Козятинського району щодо спільного фінансування.

— Жителі Глуховецької, Самгородоцької і Махнівської громад обслуговуються нашою ЦРЛ, — пояснює Забазнова. — Тому бажано мати фінансову підтримку в напрямку фінансування видатків на будівництво, реконструкцію, обладнання. Зараз у нас тривають перемовини з цього приводу. Маємо надію, що будемо мати домовленості з цими громадами. Ми навіть маємо намір пропонувати виїзд наших спеціалістів до амбулаторій інших громад.

Необхідно робити ремонт

Після того, як міську лікарню і стоматологічну поліклініку приєднали до Козятинської ЦРЛ, медичний заклад повністю перейшов на базу колишньої залізничної лікарні. Оксана Забазнова каже, що матеріально-технічний стан цієї бази у незадовільному стані. Особливо це стосується приміщень.

— Інфекційне відділення розташовувалося на другому поверсі основного приміщення, — продовжує виконуюча обов’язки директора лікарні. — Це недопустимо за жодними нормами. Ми маємо окреме приміщення, де зробимо реконструкцію і переведемо туди інфекційне відділення. Реконструкцію профінансує місцевий бюджет. Також ми маємо ставити кисневу станцію, щоб забезпечувати хворих киснем у разі потреби. Закупили її ще минулого року, але було багато питань, які потребували вирішення. Зараз в умовах воєнного часу ми маємо необхідність мати укриття. Я на цій посаді вже три місяці і з першого дня ми почали роботу над організацією укриттів. Підвальні приміщення у нас є, але вони були в жахливому стані. Ми розчистили їх від сміття, провели моніторинг комунікацій. Станом на тепер ми повністю оновили водовідведення у підвалі основного приміщення, де у нас має бути центральне укриття. Зараз ведеться робота з проведення мереж водопостачання.

Ремонт інфекційного відділення, прокладення труб водопостачання і водовідведення в укритті, облаштування відділення реабілітації та інші ремонтні роботи у ЦРЛ фінансуються міською радою.

Коштів від держави не вистачає

Місцевий бюджет — не єдине джерело фінансування лікарні. За нормами Бюджетного кодексу, медичні заклади отримують кошти від:

  • Національної служби здоров’я України;
  • платних послуг, які не входять у договір із НСЗУ;
  • місцевого бюджету.

За рахунок останнього фінансуються комунальні платежі і капітальні видатки (будівництво, реконструкція тощо). Це міська рада забезпечує у повному обсязі. Натомість із коштами, які лікарня отримує від НСЗУ, виникли проблеми.

— Ще до початку повномасштабної війни НСЗУ щотримісяці здійснювала перерахунок коштів, які нам надходили, відповідно до показників і записів, які робили наші лікарі, — продовжує Оксана Забазнова. — Тарифи встановлює НСЗУ на кожну послугу. Минулого року заробітна плата медичних працівників була в межах 7–6 тисяч, медсестри отримували мінімальну заробітну плату. Із початку цього року зарплати медичних працівників зросли — лікар повинен гарантовано отримувати не менше 20 тисяч, медична сестра — не менше 13,5. Оскільки тарифи НСЗУ формувалися минулого року, цього року заробітні плати не були враховані в розрахунок тарифу. Крім того, існують інші методичні питання, які не дозволили нам забезпечити себе коштами самостійно. Сума, яку лікарня отримує від Національної служби охорони здоров’я, складається з глобальної ставки, яку держава гарантує за певним пакетом, і коштів, які медзакладу виплачують відповідно до створених записів про надання послуг в електронній системі. Відповідно, чим більше записів, тим більше грошей отримує лікарня. На початку року медичний заклад щомісяця отримував від НСЗУ 4,6 мільйона гривень. Після здійснення перерахунку сума зросла до 4,8 мільйона. Натомість фонд заробітної плати становить 6,8–7,2 мільйона гривень. Розрив у два мільйони призвів до того, що виникла заборгованість із виплатою зарплат працівникам лікарні.

— Побачивши розриви, цього року НСЗУ відкрило так званий 49 пакет, який повинен забезпечити збереження кадрового потенціалу і покрити ту різницю, яка у нас виникає по заборгованості зарплати, — каже Забазнова. — У нас була заборгованість за лютий, березень, квітень і травень. Наприкінці травня ми отримали кошти і погасили заборгованість. У травні 49 пакет припинився, але нам обіцяють, що він продовжиться, нам просто треба буде підписати додаткову угоду. Але може виникнути така ситуація, що до кінця цього року 49 пакету вже може не бути. Лікарня — це комунальне підприємство. Основний принцип його функціонування — це робота в межах фінансування, яке воно може собі забезпечити. Тож я закликаю працівників знайти ефективні важелі для того, щоб ми могли налагодити повноцінну роботу нашого підприємства. Інакше якщо наше підприємство буде працювати неефективно, ми не зможемо стати лікарнею загального лікування.

Подальші плани

Оксана Забазнова каже, відділення не просто не збираються закривати, а, навпаки, мають намір розширити спектр послуг. Зокрема при поліклініці планують відкрити денний стаціонар. Свого часу він вже працював, але його вирішили закрити. Наразі знову з’явилася потреба у його роботі.

— Поки що там буде два ліжка, — розповідає виконуюча обов’язки директора лікарні. — Надалі ми проведемо серію ремонтів і будемо розширяти службу денного стаціонару. Відтак мешканці наших громад зможуть отримувати належні призначення на базі денного стаціонару, не лягаючи до лікарні.

Також на базі поліклініки запровадили новий структурний підрозділ — мобільну паліативну бригаду. Наразі підбирають кадри, оскільки до персоналу є чіткі вимоги. Ці бригади обслуговуватимуть вдома пацієнтів, які мають важкі невиліковні захворювання.

— У нашому стаціонарному відділенні є паліативні ліжка, але сама госпіталізація нетривала — 10–20 днів. Це активна фаза надання допомоги. Хворого потрібно вести вдома, навчити родичів за ним доглядати, знімати больові синдроми за допомогою препаратів. Цим буде займатися паліативна бригада.

До паліативної бригади буде входити два лікарі і дві медсестри. Лікар консультуватиме хворого, проводитиме обстеження, за потреби викликатиме вузькопрофільного спеціаліста. Медична сестра проводитиме ін’єкції, перев’язки та інші медичні призначення.

Йдете в лікарню — беріть направлення

Для того, щоб лікарня могла працювати в повному обсязі, закладу необхідно дотримуватися вимог Національної служби здоров’я України. Коли пацієнт звертається за допомогою, лікар повинен не просто його оглянути, надати допомогу і зробити запис у картці, а внести інформацію до електронної системи. Для цього він повинен отримати направлення.

— Звертаюся до ваших читачів і закликаю — усім, хто звертається на вторинну ланку, тобто до ЦРЛ, обов’язково треба мати направлення від сімейного лікаря, — каже виконуюча обов’язки директора лікарні. — Без направлення пацієнти можуть звертатися до психіатра, гінеколога, в екстрених випадках. Але коли це не екстрений випадок, коли ви не біжите на приймальне відділення, сходіть до сімейного лікаря, щоб він створив направлення. Це направлення надійде до нас, ми зможемо по ньому працювати і, відповідно, отримати кошти від НСЗУ. Тому що якщо не буде направлення, ми допомогу надамо, проконсультуємо і вилікуємо, але коштів за це не отримаємо і, відповідно, лікарня не зможе працювати.

Якщо ви звертаєтеся до лікарні в екстреному випадку, адміністрація закладу просить брати із собою паспорт та ідентифікаційний код. Це потрібно для коректної роботи із електронною системою.

— У електронній базі є порядок ідентифікації пацієнта, — пояснює Забазнова. — Мережа загальна для всіх, і щоб не було двійників або помилкових випадків, потрібно правильно ввести дані. Якщо випадок помилковий, він нам не зараховується і ми не отримуємо за нього кошти, а в пацієнта можуть бути проблеми із подальшими записами в історії хвороби.

 

Читайте також:

У козятинській міській «первинці» нові лікарі. Розповіли, в яких кабінетах прийматимуть та як записатися

Найнижчий показник у Білопіллі: про радіаційний гамма-фон в області

Чому у школах складають списки для забезпечення людей йодом?

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (25)
  • Николай Лавренко

    КАПИТАЛИЗМ
  • Читач65

    Мерша наша йде по плану:все закрити,а люди нехай вмирають.План розроблений Юрчишиним та Кравчуком,а меркиня-в долі.Ганьба!
  • Читач50

    Коли люди вже зрозуміють, що крім ворога агресора , у нас є найбільший внутрішній, хто заради мамона маму рідну продасть. Закривають школи , лікарні щоб люди з сіл в міста тікали, продавали хати і землі, виселяють штучно , як і війною. Позбавляють свого, своєї історії , родової памяті. Хай би люд уже очі ті відкрив
  • Богдан Гнатюк

    Шрека на мило((((((

keyboard_arrow_up