Знайомтеся, наші нові лікарі

Знайомтеся, наші нові лікарі
  • У колективі Козятинської амбулаторії центру первинної медико-санітарної допомоги поповнення.
  • Нещодавно до команди сімейних лікарів долучилося четверо спеціалістів.
  • Ми поспілкувалися із двома із них — Іриною Данильченко і Наталією Малиновською і розпитали про перший місяць роботи і те, як вони потрапили у медицину

Ірина Данильченко — вінничанка. Майже два місяці дівчина працює сімейним лікарем у Козятинському центрі первинної медико-санітарної допомоги. До цього протягом двох років проходила у цьому ж медичному закладі інтернатуру. Сюди вона прийшла після випуску з Вінницького медуніверситету імені Миколи Пирогова.

У родині Ірини не було лікарів. Тому, каже, було дещо важко, бо не було з ким порадитися, оскільки ніхто з рідних не розуміється у сфері медицини. Втім від своєї мрії одягнути білий халат дівчина не відмовилася, хоча свого часу думала про зовсім іншу професію.

— Колись я мріяла бути вчителькою, — розповідає Ірина Данильченко. — Потім в один момент захотіла бути лікарем. Я дуже цілеспрямовано йшла до цієї мети, вступила самостійно на державне замовлення. Коли почала вчитися, інколи траплялися важкі моменти, але я дуже задоволена, що залишилася у медицині і зараз працюю лікарем. Зараз я не бачу себе в жодній іншій сфері.

«У мене були класні приклади»

Ще коли навчалася в університеті, Ірина підпрацьовувала у страховій компанії. Робота була дещо дотичною до сфери медицини. Після випуску стала шукати місце для інтернатури. Було два варіанти — сімейний лікар у Козятині та інша вакансія. Зрозуміла, що до душі їй більше лежить перше, тому приїхала до нашого міста.

— Ми вчимося загалом на лікарську справу і як загальні лікарі можемо обирати будь-яку спеціалізацію, — продовжує лікарка. — Сімейна медицина мені цікава, тому що вона дуже різногранна. Ти маєш розумітися у багатьох сферах. Хоча дуже стигматизують сімейну медицину, особливо в університеті і після університету. Багато хто думає, що на сімейну медицину йдуть ті, хто не змогли себе знайти. Але насправді тут дуже багато можливостей. Ще у мене були класні приклади сімейних лікарів. Наприклад, Вадим Вус. Це сільський сімейний лікар у Рівненській області. Він показує на своєму прикладі, що бути сімейним лікарем — це круто і він вчить тому, що ти можеш як сімейний лікар робити багато чого у себе в кабінеті.

Ірина каже, точно знала, що хірургом їй не бути. Дівчині завжди більше подобався терапевтичний напрямок. Саме тому вона і прийшла у сферу сімейної медицини, чим дуже задоволена. Особливо коли почала працювати вже як лікар, а не інтерн.

— Коли ти сама працюєш, то це вже ти призначаєш лікування, бачиш людину, ти з нею працюєш, — пояснює Ірина Данильченко. — І дуже класно, коли ти бачиш фідбек. Це найголовніше.

— Що найважче у вашій роботі? — запитуємо лікарку.

— Емпатувати людям, — відповідає Ірина після декількох секунд розмірковування. — Тому що потім ти це все в собі переживаєш, постійно думаєш про пацієнта і виснажуєшся морально.

— Чим вам подобається ця робота?

— Тим, що я можу допомагати людям. Коли я бачу результат своєї роботи. Коли людина приходить і каже: «Я одужав і те лікування, яке ви призначили, мені допомогло». Я не бачу більше такої сфери, де ти можеш настільки віддаватися людині.

Виросла у середовищі лікарів

Колега Ірини, Наталія Малиновська родом із Козятина. Батьки дівчини — лікарі, тож зовсім не дивно, що вона обрала для себе саме цю професію.
- Майже все моє доросле оточення було лікарями, — розповідає Наталія. — Я росла у цьому середовищі і це було абсолютно органічне рішення. Я себе бачу в медицині. Мені подобається ця професія. Це своєрідний романтизм — я розумію, що відбувається в організмі людей і можу їм чимось допомогти.
Після випуску зі школи № 2 (нині ліцей № 2) Наталія Малиновська поїхала до Вінниці, де вступила до медуніверситету. Закінчила навчальний заклад із червоним дипломом і взялася за пошуки місця для інтернатури.


— Я розглядала себе в багатьох спеціальностях, проте кінцеве рішення лишилось за сімейною медициною, — продовжує лікарка. — Тут я буду працювати і з дітками, і з дорослими. Для того, щоб працювати сімейним лікарем, потрібно мати більш широкий спектр знань із усіх галузей медицини. Мені подобається це різномаїття, хоч це і важче. Я повернулася в Козятин, тому що це моє рідне місто і я знала, що наш центр первинної медико-санітарної допомоги потребує спеціалістів.
За направленням Міністерства охорони здоров’я Наталія прийшла до нашої амбулаторії, де протягом двох років проходила інтернатуру. Із 1 серпня 2022 року стала працювати сімейним лікарем.
— Це набагато більша відповідальність, — каже Наталія Малиновська про свою роботу. — Якщо раніше я могла лікувати пацієнтів під наглядом свого куратора, то зараз повністю беру відповідальність на себе за всі свої дії. До того ж, є великий обсяг інформації, яку я маю втримати в своїй голові. Я маю взяти людину на облік, з цього обліку я маю проконтролювати, чи пройдені профілактичні та профільні обстеження, вакцинація. Є багато юридичних аспектів, до прикладу, згода пацієнта на обробку персональних даних, відмови від проведення тих чи інших досліджень, робота з документацією.
— Що вам найбільше подобається в цій роботі? — запитуємо лікарку.
— Те, що я можу працювати з людьми будь-якого віку, — відповідає Наталія. — Я б не хотіла себе обмежувати тільки дітьми або тільки дорослими. Ми спостерігаємо за ростом і розвитком пацієнтів змалечку. Також до вподоби те, що я є першим лікарем, до якого звертається пацієнт. Я можу розпитати, обстежити, запідозрити великий перелік захворювань, з якого потрібно обрати одне. Це постійний пошук нового та вдосконалення вже пройденого, постійний рух.

Як потрапити на прийом до сімейного лікаря

Ірина Данильченко веде прийом пацієнтів у кабінеті № 7. Наталія Малиновська веде прийом пацієнтів у кабінеті № 4. Попередній запис обов’язковий. Записатися на прийом можна безпосередньо у реєстратурі, або зателефонувавши за номерами 063 635 67 77, 096 008 40 85, (04342) 2–22–44.

 

Читайте також:

Єдина в області районна лікарня: до кінця року у Козятинській ЦРЛ запровадять проходження гемодіалізу

Лікувати інсульт мають ліцензії дев’ять лікарень. Чи є в списку наша?

Брали проби води з водогонів в області та вимірювали радіаційний фон: результати досліджень за тиждень

Коментарі

keyboard_arrow_up