Активно реагують та роблять все необхідне: як козятинська молодь долучилася до волонтерського руху

Активно реагують та роблять все необхідне: як козятинська молодь долучилася до волонтерського руху
  • Волонтерство у військовий стан явище унікальне. З початком російського вторгнення в Україну, волонтерські рухи нашої громади набули великого розмаху. Всі волонтерські організації міста співпрацюють між собою.
  • Від культурних проектів, до волонтерського руху, долучилися добровольці молодіжної ради.

Молодіжна рада, яка функціонує при міській раді відома багатьма проектами в області культури. З початком війни вони відклали молодіжні проекти до перемоги та стали добровольцями волонтерського руху. Про роботу молодіжної ради нам розповіла волонтер Ольга Шостак.

— Ольга, розкажіть чим ви займаєтеся у вашій організації?

— Ми розуміли, що після бомбардувань наших міст-мільйонників треба буде організувати волонтерський штаб з допомоги вимушено переміщеним особам. До нас долучилася активна молодь нашого міста і саме вони оперативно реагують на потреби громадян, надаючи їм інформаційну, матеріальну і психологічну допомогу. До нас потрапляють люди, які відчули наслідки бомбардувань та «гостинність» окупанта. Пару днів тому одна сім’я хотіла розрахуватися за каву, а я їм кажу, що кава, бутерброд — це все безкоштовно, і жінка розплакалась. Розплакалась не від радості, а від того що вони пережили. Крім гарячих напоїв та продуктових наборів у штабі є мікрохвильова піч. З її допомогою ми можемо розігріти вареники, макаронні вироби чи кашу. Ще наші волонтери виносять продуктові набори до поїздів з евакуйованими.

— Можете розповісти, що є у тих пакетах, які ви складаєте?

— В цьому пакеті не тільки набір продуктів харчування, а й засоби індивідуального користування. З продуктів є канапки, пиріжки, солодощі, вода, з засобів гігієни — серветки. На вокзалі можна зустріти пасажирів, які добираються в пункт призначення з пересадками. Ми їх також годуємо, а пасажирам з маленькими дітками пропонуємо дитяче харчування, памперси. Все що потребують транзитні пасажири у нас є. Нам все необхідне привозять волонтери сільських громад, релігійних общин, небайдужі люди та міська рада дає.

— А як люди знають, що вам потрібно? У вас з ними є постійний зв’язок?

— Зв’язок є. Я кожного вечора складаю список всього потрібного і викладаю на своїй сторінці у соцмережі. Робота проводиться велика. Кожну канапку ми обмотуємо плівкою. Щоб наші бутерброди були в межах санітарної норми. Всі ми працюємо в одноразових рукавичках. Кожного дня ми виставляємо дописи. Тому що кожного дня ми продукти витрачаємо і їх треба поповнювати. Хто мене добре знає, ті перераховують на карточку гроші. За них ми купуємо товари першої необхідності для всіх, хто цього потребує. Користуючись випадком, хочу подякувати всім за допомогу. Хочу подякувати всім нашим землякам за ту єдність, яка є у нашій дійсно об’єднаній громаді. Окрему подяку хочу висловити нашій молоді. 

— Оля, в основному серед тих, хто тікає зі своїх домівок від ракет окупанта, жінки з дітьми. Є такі, які потребують більшої допомоги ніж нагодувати їх чи надати корисну інформацію?

— Звичайно є. В такому випадку ми зв’язуємося з міською радою і вона надає таким пасажирам тимчасовий притулок до моменту, коли у їхньому напрямку з’являється потяг чи інший транспорт.

— Серед вимушених переселенців, є люди, яким немає куди їхати?

— Таких не багато. Це ті, які хочуть якнайшвидше повернутися додому, тому й хочуть зупинитися у тому місці, де не стріляють. Таких ми направляємо у волонтерський центр, де вони мають пройти реєстрацію. Також зв’язуємося з волонтерським центром, коли матерям з дітьми треба перебувати протягом кількох годин. Пам’ятаю сім’ю, яка їхала з Гостомеля. У них був проміжок часу з 12 дня до 19.30. Ми зв’язались з волонтерським центром і вони знайшли місце у дитячому садочку, а оскільки ці люди наше місто не знали, то відправили матір з дітьми на таксі.

— З відгуків, які залишають вам переселенці видно, що вони вражені згуртованістю українців. Що вони вам говорять?

— Люди дійсно вражені згуртованістю українців. Найменші переселенці нам передають малюнки і листи подяки зі сльозами на очах. Всі вони вірять у нашу перемогу, тому що не можна перемогти таку націю.

 Читайте також:

Коментарі (9)
  • Лариса Комар

    Молодці)))
  • Ольга Шостак

    Дякуємо всім , хто нам допомагає, мешканцям нашої територіальної громади, волонтерам, мешканцям Михайлинського округу, с.Зозулинці, міській раді, віруючим общинам.
  • Тетяна Костюк

    Дякую за ваш поклик душі! Побільше б таких, як ви!!
  • Лідія Кірієнко

    Дякую!💛💙

keyboard_arrow_up