Дмитро Плотніцький: «Було не пекло, а був армагеддон. Зараз трохи легше, ворога відсунули»

• Наша гордість. У понеділок, 30 травня, на сторінці Facebook Національної гвардії України було опубліковано відео нацгвардійця Дмитра, який виконав пісню про крейсер «москва», який затонув у Чорному морі.
• Дмитро — наш земляк, який захищає Україну на сході нашої держави

Дмитра Плотніцького ми не бачили вже більше ніж три роки. У квітні 2019 року випадково зустрілися з ним на стадіоні «Локомотив». Говорили про його творчість і плани на майбутнє, тоді він сказав: «Талант співати мені дала природа, але я хочу бути військовим». У травні того ж року Діма пішов на строкову військову службу, а коли вона добігла кінця, талановитий земляк став бійцем Національної гвардії за контрактом.

►Наш козятинчанин Дмитро Плотніцький перед боєм

Коли почули ролик Національної гвардії — впізнали нашого земляка і вирішили зустрітися з мамою нацгвардійця Іриною.

— Про його військову службу я мало що знаю. Діма нічого не розповідає. Коли телефонує, більше цікавиться і переживає за нас. Про ролик пісні з відео він нам не говорив. Можливо, це у нього за браком часу другорядне. Я переживаю за нього, за його друзів на фронті, переживаю за всіх захисників України, що боронять нашу землю на передовій. А він як завжди: «Мамо, у мене все добре, як там ви і дідусь з бабусею?» Коли зателефонувати він не має можливості, то в повідомленні ставить плюсик. Це знак, що у нього все добре. Зателефонуйте ви до нього, може він вам щось більше скаже. 

— А хіба до нього можна телефонувати? 

— Зараз можна. Я тільки що з ним говорила. 

Запитуємо Дмитра телефоном, яка ситуація на місці їхньої дислокації? 

— Зараз трохи легше, ворогу трохи його чисельність вкоротили, ще й трохи відсунули, а було пекло, — каже він.

►Чергова атака ворога захлинулася можна й перепочити

— Дімо, удачі вам, тримайтеся, ми за всіх вас молимось, — сказали ми нашому землякові. 

— Якщо молитесь, тоді було не пекло, а був армагеддон, — відповів нам Дмитро 

Після короткої розмови з воїном ми попросили маму розповісти про дитинство Дмитра. 

 — Дитинство у нього було хороше. Перший син, перший онук у моїх батьків. Маса уваги з самого раннього віку. Ще більше було уваги, коли він почав співати, — сказала на завершення нашої зустрічі мама бійця Національної гвардії.

— Тоді ми поїхали до Діминих бабусі Тетяни і дідуся Віталія. Ви не проти? — запитали ми у мами Ірини.

—  Їдьте. Вони їздили з сином, коли він тільки став навчатися в школі № 9 на конкурси у Хмельницький, Миргород, Рівне, Київ. 

З бабусею нацгвардійця ми знайомі давно. Автор статті і бабуся Дмитра однокласники. А ще був у нашому місті конкурс, в якому брав участь невідомий нам на ту пору Дмитро Плотніцький. У фіналі йому журі знизило бал за те, що співаючи дуетом з партнеркою вони не трималися за руки. «Ви вже не маленькі», —  зазначили в журі. Ми не спеціалісти визначати, у кого який вокал, але було добре видно, кого підтримують люди. Глядацький зал найбільше підтримав Дмитра з партнеркою і ми про такий факт писали. Стаття не сподобалася в близьких колах до журі і сподобалася правдолюбам. Одна жінка тоді подякувала за статтю і сказала: «Плотніцький — це талант! 

Про військові справи бійця нацгвардії ні бабуся Тетяна, ні дідусь Віталій не знають. 

— Внук каже: «Дідуля, ми переможемо, закінчиться війна у мене буде півтора місяця відпустки і ми все зробимо, що ти намітив».

Бабуся згадала, коли Діма був у початкових класах, вона поїхала з ним на пісенний конкурс у Рівне. 

— Розраховували, що Дмитрик заспіває пісню і додоми поїдемо, — розповідає вона. — А Діма вийшов до фіналу. Кажуть у журі: який додому, йому завтра у фіналі співати. У фіналі Діма зайняв перше місце і нам знов кажуть: яке додому, завтра в парку «Гала концерт». Я втомилася, діда на виручку викликаю. Він прямо із роботи приїхав у Рівне.

Відео, яке поширило «Східне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України» швидко розійшлося інтернетом, але люди думають, що боєць, що виконує пісню, харківянин. Бо у дописі було вказано: «гвардієць з Харкова». Але в будь-якому разі ми знаємо, що Дмитро — козятинчанин і пишаємося нашим земляком.

Ось згаданий допис:

«Гвардієць з Харкова Дмитро захищає Україну на сході. Між боями захисник знаходить час і для пісні. Мужній, сильний та незламний, інколи через біль, страх та відчай, але завжди з вірою у перемогу та піснею в серці.  Пісня — це теж зброя, навіть письменниця Леся Українка писала: «Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту». Українці співуча нація і пісні — протиотрута для нас від величезного зла на ім'я «війна». Нехай ця пісня, надихатиме кожного українця до протистояння з ворогом на всіх фронтах.  З Україною в серці, з піснею до перемоги!»

У соцмережах багато коментарів до відео, де співає Дмитро:

«Вперше чую таку чудову пісню, виконану з такою майстерністю, що гордість бере за нашу молодь… Перемоги вам, дорогенькі, і щастя в подальшому житті», — написав Михайло Борисов. 

«Божої опіки тобі, солдате. Повертайся додому з перемогою», — написала Людмила Кравчук.

«Гордість наша. З такими козаками перемога буде за українським народом. Чекаємо виконання твоїх пісень під мирним небом України. Слава Україні. Героям Слава!!!» — пише Володимир Загоруйко.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.