Добровольчий батальйон, волонтерський рух, переселенці та ціни на ринку.Чим живе Козятин

Добровольчий батальйон, волонтерський рух, переселенці та ціни на ринку.Чим живе Козятин

До війни ми об’їжджали наше місто в пошуках цікавих фото. Цього разу ми об’їхали його лише очима. Побували на ринку, де рекордною стала ціна на гречку. Побували у двох навчальних закладах. Почули думку людей про чоловіків-переселенців.

Почали ми об’їзд містом в перший день весни. Залізничні колії охороняються мобільними бригадами тероборони, блокпости стоять там, де й повинні стояти.

Першим пунктом нашої зупинки стало приміщення на тій стороні.Там мешканці всього цього мікрорайону від малечі до людей з життєвим стажем плели маскувальні сітки. Правда на момент нашого візиту не брали участь в робочому процесі дошкільнята й школярі. За хвилин 10 до нашого приїзду завила сирена і директор школи дала команду спустися їм у підвал, а самі продовжували роботу. За 5 днів війни, дошкільнята по силі можливості школярі та дорослі вже сплели чотири 68-ми метрові маскувальні сітки.

Запитуємо в головного, хто для плетіння сіток матеріал поставляє?

Відео дня

— Всі потрохи з дому несуть, — каже вона. — Сьогодні до нас прийшов рибалка і віддав нам для доброї справи власні рибацькі регелі.

Швидко прив’язувала стрічки тканини до основи сітки випускниця школи пані Юля. Всі не байдужі люди зібралися в школі наче велика українська родина. 

— Ми хочемо підтримати бойовий дух наших захисників і словом і ділом. Ми тут майже всі великими родинами Зі мною тут моя сестра, всі наші сусіди. Ми такими діями показуємо, що ми сильна нація і ті люди, які тут є разом з нашими воїнами ми великий український народ і перемога буде за нами, — сказала пані Юлія.

Ще одне приміщення на території Козятина теж перетворився на великі швейні цехи. Там розповіли, що матеріал, з яким працюють принесли батьки школярів та небайдужі люди і на дану пору вони забезпечені, як матеріалом так і людьми, що плетуть сітки. Крім плетіння сіток, також займаються збором товарів першої необхідності сказала директор.

Є у нас волонтерський рух і в інших місцях нашого міста. Пані Вікторії потрібні помиті півлітрові і літрові скляні банки. А де знаходиться магазин “Умка” козятинчани знають. Там депутат міської ради Наташа планує запустити плетіння маскувальних сіток. 

На автобусній зупинці ПРБ ми зустріли наших знайомих. Вони не в захваті від деяких вимушених переселенців. Жінки запитують, що це за переселенці, яким і сорока немає поселились в готелі та ще й умови свої диктують.

—  Ранком той переселенець проснувся і відразу на пробіжку. А коли повернувся в готель, то подавай йому засоби гігієни, яких в готелі немає і ніколи не було. Ми такого скотства від тих, хто відкосив від військкомату довго терпіти не будемо, дружину і дітей відвіз, а сам повертайся захищати Україну, — обурюються жінки.

— У нас, як в багатьох народних ополченнях із зброї мисливські рушниці, які нам подарували мисливці, — каже командир добробату пан Олег. — Поки нам видадуть посвідчення та автоматичну зброю нашою зброєю має бути рушниця і холодна голова. У військовій справі іноді досягаєш успіху від вміння воювати.

Побували й на ринку і тут у нас не зовсім добрі справи. Підприємці по всій видимості виділили кошти на армію. Підрахували, які вони понесли збитки і як компенсацію для себе виставили нові ціни на продукти харчування. Ми не будемо перераховувати всі нові цінники, але яку треба мати совість, щоб гречку — продукт для діабетиків підняти майже на третину з 46 на 58 гривень за кілограм. Приблизно в такій пропорції і рис Упаковка свічок 6 шт — 70 гривень. До слова, зробити каганець з дорогої олії буде дешевше.

Поспілкувалися на ринку «Хлібодар» з молочницями. Запитуємо у них, чи виросли ціни на молочну продукцію.

— Да ви що — майже хором відповіли вони. Ми продаємо молочку за старими цінами. Привозим її, щоб з містянами поділитися.

Підводячи підсумки нашого рейду подумалось — у підприємців, які підняли ціни повинна прокинутись совість. Можливо, в любителів ранкових пробіжок також прокинеться совість і вони будуть менш вимогливими, чи до нашого воєнкомату добіжать. У всьому іншому, який ми дружній та хоробрий народ. Наші хлопці творять дива героїзму у війні з другою армією світу. Наші жінки творять невидимий героїзм в тилу. Хіба можна перемогти народ такого війська? Не можна перемогти ЗСУ тероборону добробати, силовиків такого народу!

Рятівні сітки для воїнів

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up