Герой України Микола Лисий загинув в бою під Благодатним

Герой України Микола Лисий загинув в бою під Благодатним
  • У неділю, 30 жовтня Козятинська громада проводила в останню дорогу Миколу Лисого із Пиковця.
  • В будинку захисника службу Божу провів настоятель храму Іллі отець Роман, а громада села і міста прощалася з Героєм на площі.
  • Поховали загиблого воїна в селі, де його поважали, де він народився і виріс.

Прощання з Героєм на площі було заплановано на 12-у годину. В селі всі знали Миколу. Через гіркоту втрати і бажання односельців віддати шану Герою колона з Пиковця на площу трохи затримувалася. На площі люди гуртувалися в невеликі групи, де тільки й мови було про чергову втрату. Хто добре знав Миколу, казав: тільки жити й жити, у нього стільки планів було. Що він міг покинути передову та не міг залишити на війні своїх побратимів.

Від близьких до загиблого воїна людей стало відомо, що командир бойової машини Микола Лисий отримав смертельне поранення після авіанальоту. Побратими нашвидкоруч тіло прикрили, а територію того ж дня захопили росіяни. Вибили орків звідти під кінець жовтня і побратими пішли шукати Миколу. Знайшли, і 28 жовтня було повідомлено, що наш земляк загинув, а до того рахувався, як пропавший безвісті. Ця розповідь була настільки зворушливою, що жінки стали пити заспокійливе. 

Тим часом на площу стала заходити траурна колона і під мелодію «Пливе кача» всі присутні стали на коліна.

Мітинг реквієм відкрила начальник відділу культури Козятинської міськради Світлана Рибінська. 

— Незламний український народ бореться і втрачає своїх дітей. Зболені серця не можуть звикнути до втрат. Воїни йдуть на зустріч небезпекам, щоб ми з вами не бачили війни. — казала вона. — Триває визвольна війна за незалежність. Ми маємо обов’язок, нагоду і честь завершити перемогою цю війну. Жорстока і безкомпромісна боротьба продовжується. Не пробачимо смерті наших людей в цій гіркій рашистській популяції. 

Далі ведуча мітингу розповіла біографію воїна.

Микола Лисий народився 14 грудня 1984 року. У 2001 році закінчив Пиковецьку школу. Після школи з честю відслужив строкову службу у лавах ЗСУ. Працював у структурі охорони, а пізніше — в будівельних компаніях. У 2013 році одружився з коханою дівчиною Тетяною. Від їхнього шлюбу народився син Дмитро.

 З січня 2019 року Микола підписав контракт і служив у лавах ЗСУ у зоні проведення АТО/ ООС. З початком повномасштабного російського вторгнення брав участь у боях за Миколаївську та Херсонську області у складі 28-ої бригади.

7 вересня 2022 року у ході виконання бойового завдання в районі н.п. Благодатне Херсонської області в результаті авіаційного удару ворога командир бойової машини, командир 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А 0666 сержант Микола Лисий загинув.

Далі ведуча запросила до заупокійної молитви священика храму Покрови пресвятої Богородиці Василя Влізло. Після заупокійної молитви до Господа і виступу священика біля мікрофону слово мала міський голова. В своєму виступі вона попросила пиківчан допомогти родині загиблого воїна перенести біль втрати, адже родина перебуває в стресовій ситуації від 7-го вересня.

Попрощатися із відважним воїном та висловити слова співчуття рідним і близьким Героя на церемонії прощання, що відбулася на площі Героїв Майдану, прийшли друзі воїна, військовослужбовці, однокласники, представники влади та мешканці громади, які до цього не знали Миколу та вирішили віддати шану своєму захиснику. З площі траурна процесія взяла курс на Пиковець. На сільському кладовищі був ще один мітинг скорботи. Розпочали його з молитви до Бога, щоб він захистив Україну і наших захисників.

Директор місцевої школи Юрій Безпалько розповів, що народився Микола Лисий у Пиковці. 

— В цьому мальовничому куточку Подільського краю пройшло його дитинство. Як дитину, як учня всі ми пам’ятаємо його радісним і жартівливим. Пам’ятаємо його, як дитину, яка брала активну участь у всіх видах шкільної діяльності, а найбільше в літературі і спортивному житті школи. І напевно все це сформувало в його житті риси відповідальності перед самим собою і людьми. В 2014 рік в життєві плани Миколи вносить свої корективи. В 2019 році він бере участь в кровопролитних боях на сході нашої держави. Після повномасштабного російського вторгнення бере участь у кровопролитних боях на Миколаївському та Херсонському напрямку у складі 28 окремої механізованої бригади, яку ще називають ім. Лицарів Зимового походу, в одному з боїв бригади Микола отримав смертельне поранення. Спочивай з Богом, нехай земля тобі буде пухом і Царство небесне.

Староста села Олена Борщаківська мала намір сказати за свого земляка багато. Тільки біль у серці і комок в горлі не дали їй цього зробити. 

— Ми зібралися щоб провести в останню дорогу, — почала староста села та на її очах з’явилися сльози. Щоб не розплакатися остаточно вона скоротила свій виступ сказала: спи спокійно Микола, земля тобі пухом.

На кладовищі востаннє нашому земляку віддали почесті військові. Від них на честь захисника України прогримів військовий салют. Ми ще зустріли однокласника Миколи Максима Чалого. 

— Я тут не один, ще є однокласники Миколи. Хороша і доброзичлива людина. Був авторитетом в школі і душею колективу, намагався всім допомогти. Справжній лідер і спортсмен. Ось таким я знаю свого однокласника Миколу Лисого, —сказав однокласник Максим

Читайте також:

В Пляховій провели в останню дорогу Героя України Сергія Пилипчука

Коментарі (11)
  • Lifecell User

    СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!

    НИЗЬКИЙ УКЛІН.

    ЩИРІ СПІВЧУТТЯ РОДИНІ ТА

    ВТІШЕННЯ З НЕБЕС.
  • Светлана Журавлева

    Люба я сумую разом з тобою
  • Читач36

    Вічна і світла пам'ять Герою України. Низький, доземний уклін тобі наш захисник.
  • Аліна Червінська

    Вічна пам'ять

keyboard_arrow_up