Шість пострілів з «Джавеліна» — і всі без промаху. Що говорив про нашого земляка президент Америки
- Президенти США навряд чи ще коли-небудь згадували про когось з наших земляків.
- Такої честі удостоївся Олександр Петлінський.
- Його називають світовим рекордсменом зі знищення броньованої техніки з «Джавеліна».
- За один день молодий воїн знищив з американського ракетного комплексу шість ворожих цілей. Як про це дізнався президент США? Що хотів би сказати військовий виробникам «джавелінів»? Чим він займався до війни?
Олександр Петлінський після лікування у шпиталі у Вінниці знову повертається у свій підрозділ. Перед від’їздом з ним спілкувався журналіст 20minut.ua.
Слухати розповідь про довоєнну біографію Олександра було не менш цікаво, ніж про його участь у бойових діях. Наприклад, про те, як 13-літнім він під час літніх канікул заробив на мотоцикл. Вміє керувати різними марками тракторів, навіть гусеничних. Пригода, в яку втрапив на гусеничному тракторі, могла дорого стати для сімейного бюджету його батьків. Малий попросив у батька дозволу заїхати трактором на подвір’я. Здавав заднім ходом і в’їхав у стіну батьківської хати Добре, що обійшлося тільки вибитим вікном.
Пам’ятає, як говорив тоді, що зізнається мамі, що це він зробив шкоду, а не тато. Не буде мама дитину сварити. «Та хіба ж вона повірить, що це ти їхав, а не я?», — сердився батько.
Цікаві пригоди траплялися з ним, коли вчився їздити на автомобілі.
П’ять тракторців змайстрував власними руками Олександр до 2014-го року, коли пішов з «айдарівцями» зупиняти ворога на Донбасі.
Розповіді про минуле навіяли моєму співрозмовнику гарні спогади. Відчувалося, додали гарного настрою перед дорогою. У цього 30-річного чоловіка, щирого душею, відвертого у спілкуванні, стільки планів!..
На прощання Олександр міцно пригорнув Юрчика, синові у вересні виповнилося чотири роки. Попросив дружину не плакати. Вона не могла стримати сліз. Вони щоразу котяться з очей, чоловік їде з дому. Навіть на лікування у шпиталь. І так з 2014-го року, відколи Олександр захищає рідну землю від ворога.
—Руку ще не відновив, як слід, але треба їхати, — каже Олександр. — Хлопцям зараз потрібна допомога, їм там не просто. Поки не зможу стріляти, буду навчати інших, як це робити».
Олександр говорив про стрільбу з американського ракетного комплексу «Джавелін».
Його називають світовим рекордсменом з ураження цілей з цієї зброї. За один день він знищив шість броньованих машин росіян. Вивести з ладу стільки техніки під час боїв протягом дня не вдавалося зробити нікому іншому. До речі, наступного дня він з «Джавеліна» відмінусував ще три одиниці машин, позначених літерами Z — танк, БТР і БМП-3.
Позивний «Айдар»
Олександр Петлінський служить у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Перше бойове хрещення прийняв у батальйоні «Айдар». Було це у 2014 році. В «Айдар» прийшов з Майдану. Відтоді він серед захисників країни. Перше бойове поранення дістав тоді ж, у 2014-му. Настільки захоплювався своїм підрозділом, що побратими дали йому позивний «Айдар».
Саме це слово прозвучало з вуст американського президента Байдена. Той говорив його під час перебування на заводі, де виготовляють ракетні комплекси «Джавелін».
—Днями вийшла стаття в одному з американських видань, — казав Байден у виступі перед колективом заводу. — Хочу процитувати вам слова українського бійця з позивним «Айдар». Він сказав, що без «Джавелінів» було б важко зупинити ворога, який наступає. Цієї зброї торкалися ваші руки і руки українських героїв . І це дало чудовий результат.
Шість одиниць російської техніки знищив протягом одного дня наш земляк з американської зброї. Журналісти зі США, які спілкувалися з ним, декілька разів уточнювали цифру. Навіть на пальцях показували. «Шість? Це правда?» — перепитували зі здивуванням. Їхнє видання вивчає ефективність використання «Джавелінів» під час військових конфліктів у різних частинах світу. У своїй публікації стверджують, що такого результату не вдавалося досягти військовому з жодної іншої армії. Неспроста вінничанина назвали світовим рекордсменом.
Олександр каже, йому про це приємно дізнатися. Але спогади про бої того дня дотепер холодять душу. Дивом залишився живий.
Випросив «Джавелін» у командира
У той день, коли російський агресор напав на нашу країну, Олександр Петлінський опановував стрільбу з американських «Джавелінів». Пізніше саме з цієї зброї знищив шість одиниць ворожої техніки. Каже, тренувалися на макеті. Американці надали тренувальний засіб. Справа в тому, що один постріл обходиться у 80 тисяч доларів. Тепер зрозуміло, чому тренування відбувалося на макетах.
Наш земляк був один з тих, хто провів найбільше тренувань. Коли прибули з навчального центру у район бойових дій, Петлінський нагадав про це командиру підрозділу. Просив надати оригінал «Джавеліна». Для чого тоді він вчився?
—По виразу обличчя свого командира я зрозумів, що він не впевнений, чи варто надавати мені американську зброю, — розповідає Олександр. —Переконав його, що добре вивчив принцип дії. Принесли три пробні ракети. Я мав продемонструвати результат. Звичайно, не сподівався, що він буде таким.
Першою ракетою Олександр знищив російський танк Т-72. Каже, влучив у моторний відсік. Машина вибухнула, почала горіти. Другою підбив БМП. Було видно, як детонує боєкомплект.
Третьою знищеною ціллю став гусеничний тягач із зентіно-артилерійською установкою.
Після того їхній пдрозділ змінив позицію і вже на новому місці Олександр отримав ще три ракети. Однією з них поцілив у БМП-3, другою — у танк, а третьою — у БТР.
—Коли після бою згадував про ситуацію, у якій стріляв у БТР, мурашки пробігали по спині, — говорить військовий. — Не думав, що вдасться залишитися живим. На той момент ми перебували в оточенні. Знали, що ми ударна група, стримуємо ворога, щоб основні сили відійшли і зайняли більш вигідну позицію. Розумів, що з тієї посадки живими не вийти.
Він записав на телефоні звернення до брата, просив, якщо його не стане, допомогти виховати сина. Друге повідомлення відправив дружині. Пізніше дізнався, що вони їх не отримали. Доля розпорядилася по-іншому.
Під час бою на нього летів ворожий БТР. В цей час Петлінський брав з машини ракету. Встиг відстрибнути, вправ на землю, аби не опинитися під гусенцями, які розчавили легковий автомобіль. Ворожий броньовик пройшов поруч з ним у сантиметрах.
—Я розумів, що у БТР через дзеркало заднього видно, що я залишився живий, тому екіпаж став розвертати техніку, аби знову спрямувати її на мене, — згадує співрозмовник. — Під час розвороту машини я вистрелив з ракети, постріл прийшовся у бокову часину «бетера».
Наступного дня йому дали ще три ракети і знов без промаху — знищив БМП-3, БТР і танк. Отож, за два дні — дев’ять броньованих машин «відмінусував» в окупантів.
Співрозмовник каже, що всі факти влучень підтверджені командирами.
Має підказку, як вдосконалити зброю
— «Джавеліни» дуже ефективна зброя, особисто переконався в цьому, —говорить Олександр Петлінський. — Але її варто вдосконалити і тоді вона стане ще кращою.
Запитую, чи розповів він про це американським журналістам.
—На жаль, нам не вдалося толком поговорити, — продовжує військовий. —Почали спілкування, а через деякий час — обстріл. І вже не до того. Тому не передав свої побажання.
Ось деякі з цих пропозицій, про які говорив військовий.
Перше. Варто зменшити час підготовки до запуску ракети. На це витрачається 30 секунд. У бою ці секунди тягнуться дуже довго. Згадує приклад, коли стріляв у ворожий БТР. Машина розвертається, щоб відкрити вогонь по ньому, а тут треба чекати…
Друге. Дальність стрільби варто зробити більшою Нині вона становить 2,5 км. На такій відстані постріл вважається найбільш ефективним.
Третє. Малою є дальність прицілу. Спершу треба візуально знайти ціль і тільки після цього починає працювати електроніка.
Четверте. Має бути кращою якість зображення цілі, особливо коли йдеться про використання тепловізора.
П’яте. Було б добре, якби вдалося зменшити габарити. Якщо довго ходити з комплексом, він стає відчутно важким.
Як стверджує Олександр, наші хлопці вже вдосконалюють «Джавеліни». Яким чином? Підзаряджають одноразові акумуляторні батареї і продовжують їм термін використання.
Коли зайшла мова про позицію стрільби з «Джавеліна», військовий зазначив, що найкраще це робити сидячи. Тоді більше точок опори.
Коли стоїш, шукаєш, на що можна обіпертися ліктями, каже Олександр. Сидячи кладеш лікті собі на коліна, так найзручніше стріляти.
Саме так він зроби п’ять пострілів, коли уразив цілі. Тричі стріляв стоячи, один раз лежачи. У такому положенні, лежачи, знищив тягач із зенітно-артилерійською установкою.
Власноруч зробив шість тракторців
Олександр Петлінський не тільки любить техніку. Каже, відчуває залізо, воно піддається його рукам. Трохи щось передалося від батька. Той у нього механік за професією. Працював на різних типах тракторів. Син з татом часто бував у тракторній бригаді. «Мене знали трактористи на польовому стані, говорить співрозмовник. Бігав туди малим навіть без тата. Бо дядьки давали можливість сісти в кабіну трактора. Найбільше подобалося їхати на Т-150. Чому? Бо в цьому тракторі є механізм гідравлічного підсилення керма. Легко повертати кермом».
Колись він спробував самотужки зробити тракторець. І йому це вдалося. Він був невеликий, але надійний. Із запасом потужності. Частину деталей виготовляв власними руками.
Знайшлися охочі на таку техніку. «Зроби мені», просили майстра.
Так виготовив шість одиниць малотоннажних тракторців. Ними можна город обробляти, вантажі перевозити.
Один з них залишив для себе. Назвав його монстром. Бо більш потужний від інших. Є ще одна перевага тракторців Петлінського у порівнянні з китайськими. Вони дешевші і надійніші.
На мотоцикл заробив у 13 років
Олександр пригадує, як просив батька купити йому мотоцикл. Той знаходив причини для відмови. Одного разу ситуація склалася так, що тато пообіцяв виконати прохання сина. Для цього той мав виконати непросту роботу.
—На той час тато був на заробітках за кордоном, згадує Петлінський. Якраз розпаювали колгоспне майно. Нам дісталася на паї частина ферми для худоби. Приміщення було придатне хіба що для того, аби розібрати його на будівельні матеріали. Тато сказав мені по телефону, якщо перевезеш цеглу з ферми додому, приїду куплю мотоцикл.
Сашко працював день у день понад місяць. У них була конячка, запрягав у воза і їхав за село до колишньої ферми. Бувало, кріпив мотузки до розвалин і конячка витягувала їх. Далі завантажував на воза і повертався додому. Міг допомогти молодший брат. Але він був ще малий, не мав сили.
—Потім вдома на подвір’ї я ще кожну цеглину очистив від штукатурки, акуратно склав, — згадує співрозмовник. — Тато оцінив роботу. Він з тієї цегли збудував сарай. А я отримав у подарунок мотоцикл «Іж-планета». Не новий, щоправда, але, як кажуть, на ходу.
Читайте також:
У Бродецькому ліцеї відбулася зустріч зі знаменитим односельчанином Олександром Петлінським
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
