Ветеран АТО з Козятинщини без двох ніг після відмови у військкоматі несе службу на блокпосту

- Розвідник без двох ніг після відмови у військкоматі несе службу на блокпосту
- Матеріал про мужнього воїна Віктора Бернова підготувало видання “Факти”
У 2016 році Віктор Бернов пішов служити до 131 окремого розвідувального батальйону на посаду головного сержанта взводу. Чимало часу чоловік провів у найгарячіших точках у зоні АТО. Внаслідок важкого поранення втратив обидві ноги, але не втратив сили духу
«У 2017 році, коли Віктор приїхав зі шпиталю додому на реабілітацію, з ним сталась досить кумедна історія, — розповідає „ФАКТАМ“ товариш воїна Олег Оркуша. — До нього прибігла вагітна сусідка із криками, що народжує. Благала везти її у найближчу лікарню. Тому Віктор на всіх парах віз її у сусідній Самгородок на старенькій „Волзі“. Та за сто метрів до кінцевого пункту сусідка на задньому сидіння машини народила сина. То ж Віктору нічого не залишалось як стати хрещеним татом малюку. Своє поранення боєць отримав в тому ж році на Донеччині. Крикнув: „Всім лягати!“ — та ногою відкинув гранату. Не вистачило буквально долі секунди. Бійцю вибуховою хвилею відірвало обидві ноги до колін. Військовою санавіацією його доправили до Харкова. Так своїм тілом він врятував побратимів, які знаходилися поруч».
Два роки тому у Харкові на змаганнях «Ігри героїв» Віктор Володимирович отримав титул переможця, а на змаганнях у Києві — виборов бронзу.
«Маючи першу групу інвалідності, він вправно дає раду комбайну та трактору, їздить на мотоблоку, скутері та автомобілі. Вдома виконує всі чоловічі роботи, будучи прикладом для синів, які вирішили обрати чоловічі професії — стати бійцями підрозділу надзвичайних ситуацій, — додає про земляка місцевий журналіст Павло Діброва. — Коли північний агресор знову напав на нашу землю, Віктор Володимирович звернувся до місцевого військкомату, аби взяли на службу в армію. Відмовили. Так було і в колишній військовій частині. Та Віктор Бернов не змирився з цим. Зараз він несе службу на одному з блокпостів. Його подвиг надихає. Ним захоплюються, бо він — справжній герой. З такими захисниками нас не здолати…»