Загинули до великої війни, а увіковічнили тільки зараз

• На дошці пам’яті розмістили світлини шести військових, п’ятеро з яких загинули ще до повномасштабного вторгнення.
• Однак у переліку воїнів, яких Козятинщина втратила впродовж перших восьми років війни, їх не було.
• Чому так — дізнавалися наші журналісти

Війна забирає все більше життів і, на превеликий жаль, Дошку пам’яті доводиться постійно оновлювати. Нещодавно ми помітили, що серед світлин наших Героїв, які до останнього подиху боронили Україну від рашистів, з’явилися фотографії шести військових, інформацію про яких не оприлюднювали раніше.

Віктор Розбіцький, солдат у відставці. Нагороджений відзнакою Президента України — Медаллю «За участь в антитерористичній операції». Загинув у 2019 році, у віці 44 років.

Юрій Кузьменко, старший солдат, старший майстер відділення технічного забезпечення взводу зв’язку 2-го батальйону оперативного призначення 4 бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука НГУ. Загинув у 2022 році, у віці 41 року.

Віталій Лукомський, старший сержант запасу, безпосередній учасник антитерористичної операції. Нагороджений відзнакою Президента України — Медаллю «За участь в антитерористичній операції». Загинув у 2021 році, у віці 47 років.

Володимир Комар, старший лейтенант у відставці, заступник командира реактивної артилерійської батареї з морально-психологічного забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 24 окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід». Нагороджений відзнакою Президента України — Медаллю «За участь в антитерористичній операції». Загинув у 2021 році, у віці 56 років.

Володимир Некритий, підполковник запасу, безпосередній учасник антитерористичної операції. Нагороджений відзнакою Президента України — Медаллю «За участь в антитерористичній операції». Загинув у 2018 році, у віці 52 років.

Володимир Квашук, старший сержант у відставці, заступник командира взводу, безпосередній учасник антитерористичної операції. Загинув у 2017 році, у віці 37 років.

П’ятеро з військових загинули ще до початку повномасштабного вторгнення, втім попри це, їх не було у переліку захисників із колишнього Козятинського району, яких ми втратили за перші вісім років війни. Так само не повідомляли і про загибель Юрія Кузьменка.

У Вікіпедії в розділі «Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну» ми знайшли інформацію лише про чотирьох бійців. Там вказано, що Володимира Некритого мобілізували влітку 2015 року. Після повернення з війни він звільнився з армії і підтримував молодих бійців. Помер внаслідок зупинки серця. Віктор Розбіцький пішов на війну добровольцем. Помер від серцевого нападу. Юрій Кузьменко брав участь у звільненні Ірпеня, після чого приєднався до підрозділу НГУ і потрапив на Сіверськодонецький напрямок, героїчно загинув при обороні Сіверськодонецька під час танкового обстрілу. Про причину смерті Віталія Лукомського Вікіпедія не повідомляє. Натомість інформації про Володимира Квашука та Володимира Комара немає взагалі.

За коментарем ми звернулися до Управління соціальної політики Козятинської міської ради. Там нам пояснили, що військові були мешканцями населених пунктів, які увійшли до Козятинської міської територіальної громади, брали участь у бойових діях і їх смерть була пов’язана із захистом Батьківщини. Рідні бійців отримали статус членів сім’ї загиблого (померлого) захисника України.

 

Читайте також:

З батьком Анатолієм вони знов разом, тільки тепер вони воїни «Небесного війська»

До дня пам'яті. Василю Осіпчуку сьогодні могло б виповнитись 60 років

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.