«Загинув в день свого народження»: пам'яті Героя з Самгородка Романа Яцентюка

«Загинув в день свого народження»: пам'яті Героя з Самгородка Романа Яцентюка
  • Самгородок втратив мужнього чоловіка, борця за свободу та незалежність, справжнього патріота, захисника України, безсмертного Героя — Романа Яцентюка.
  • « Вірний друг, надійний товариш, турботливий син, чудовий брат, коханий чоловік, найкращий тато» — у громаді розповіли, яким за життя був їхній односельчанин

На сторінці Самгородоцький будинок культури опублікували зворушливу біографію Героя Романа Яцентюка, життя якого на 32-році життя обірвала клята війна

— Його ніколи не називали Романом… Ромашка, Ромчик, Ромаха, Ромео, Ромка – вірний друг, надійний товариш, турботливий син, чудовий брат, коханий чоловік, найкращий тато, — написала  Анна Пасічнюк  у групі Самгородоцький будинок культури 

Як йдеться у публікації Роман Яцентюк народився 31 серпня 1990 року в селі Самгородок, зростав веселим та життєрадісним хлопчиком, у 6 років пішов до 1-го класу Самгородоцької школи.

Відео дня

Став старшим, перетворився на справжнього парубка, він завжди був готовий прийти на допомогу, був душею компанії, справжнім лідером, обожнював туризм та походи.

Для батьків Рома був опорою та справжнім помічником, весь час в роботі: то на коні їде, то сіно перевертає. А знайомі говорили: «Золота дитина у Вас, Євген Лукіч»

В 2007 році Роман закінчив школу. А в травні 2009 го був призваний на військову строкову службу. — Тоді теплим весняним вечором проводжали в будинку культури Рому у армію всім селом. Радісні були хвилини, адже армією наш Герой марив та готувався пройти вишкіл для справжнього чоловіка, — продовжують у розповіді

Службу проходив в м. Хмельницький, в десантно-штурмовій бригаді. Відслужив, продовжив навчання у Вінницькому аграрному університеті. Але Повітряно-десантні війська завжди були в його серці, тому зробив татуювання на долоні «ЗА ВДВ» та кожного року зустрічався з хлопцями, з якими служив.

— В 2013 зустрів кохану Тетянку, зачастив в Йосипівку, співав їй романтичні пісні під гітару та не уявляв життя без неї. Зрозумівши, що Таня — кохання всього його життя, освідчився, а восени 2015 відіграли весілля.

Проживало подружжя у Вінниці, Роман працював будівельником. Згодом народився довгоочікуваний первісток — син Тарасик, продовжувач славного роду Яцентюків.

24 лютого, з самого ранку, відвіз дружину та сина в Йосипівку, до батьків дружини, а сам повернувся у Вінницю, у військомат… добровольцем.

Вже на наступний день поїхав в Миколаїв, воював в складі 4-ої роти 79-ої десантно-штурмової бригади.

Через 2 місяці бригаду перевели в Миколаївку Донецької області.

— 20 липня у зв`язку з сімейними обставинами Рому на тиждень відпустили додому. Це були останні найщасливіші миті родини Яцентюків. З перших днів повномасштабного вторгнення наш Герой у окопах, рідних завжди заспокоював, що у нього «все гуд, все ок». В останньому повідомленні дружині написав: «Мої кохані, я вас люблю! Ви моє життя, ви моє повітря! Я вами живу!» Оптиміст, такий добрий та ніжний у житті, а ще – сильний, незламний та нескорений у бою, — пишуть у дописі

Загинув Роман 31 серпня 2022 року у день свого народження, о 06.10. ранку.

— Йому навіки 32… Навіки молодий, щирий Ромашка з блакитними, як небо очима та неймовірно добрим серцем. Самгородок втратив мужнього чоловіка, борця за свободу та незалежність, справжнього патріота, захисника України, безсмертного Героя — Романа Яцентюка. Він ніколи не здавався, йшов тільки уперед і був переконаний «Україна понад усе». Герої не вмирають, вони живуть в серцях перетворюються на янголів та оберігають рідних. Ми у вічному боргу перед Романом, який віддав життя за Україну. Схиляємось перед батьками, які виростили мужнього патріота, перед дружиною, яка втратила коханого, перед сином, який залишився без тата...

Фото з церемонії прощання взяті зі сторінки Самгородок Наш

Нагадаємо:

Читайте також:

Вони були родичами і загинули в один день: попрощалися з Артемом Москалем та Олександром Завідіним

Анатолія Загребельного з поля бою виніс син

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (14)
  • Нина Самонина

    Вічна слава герою, рідним щирі співчуття
  • Maria Smotrova

    Вічна і Світла Пам'ять Герою!
  • Valentyna Kaliushko

    Скорбота.
  • Светлана Коломиец

    Світла і Вічна пам'ять Герою України!

keyboard_arrow_up