Законна самооборона: засоби, котрі можна застосовувати для самозахисту

Самозахист - це застосування особою заходів протидії, котрі не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.

Способи самозахисту повинні відповідати змісту права, котре порушено, характеру дій, котрими воно порушено, а також наслідкам, котрі були спричинені даним порушенням. Разом з тим, слід враховувати положення Кримінального кодексу України, котрий більш детально регулює порядок самозахисту і його застосування.

Необхідна оборона – це дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, котра захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. (ст. 36 Кримінального кодексу України).

Право на необхідну оборону є природним і невід’ємним, абсолютним правом людини. Це означає, що всі інші особи не можуть перешкоджати громадянину в законному здійсненні права на необхідну оборону. Іншими словами, кожен громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися за допомогою до органів влади або службових осіб для попередження або припинення можливого посягання.

При застосуванні права на необхідну оборону необхідно враховувати засоби і обмеження, аби не допустити перевищення її меж. Слід пам’ятати, що за перевищення меж оборони передбачена кримінальна відповідальність. Також слід звернути увагу на положення ч. 5 ст. 36 Кримінального кодексу України, котра передбачає, що не є перевищенням меж необхідної оборони і не тягне кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів або предметів для захисту від нападу озброєної особи, групи осіб, а також для захисту від насильницького вторгнення в житло або ж в інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, котра була спричинена.

Суміжним інститутом необхідної оборони є крайня необхідність (ст. 39 Кримінального кодексу України), при котрій також можливе застосування заходів самозахисту.

Крайня необхідність – випадки, коли особа для того, аби попередити шкоду своїм особистим інтересам, інтересам інших осіб, суспільства і держави, вимушено заподіює шкоди іншим охоронюваним інтересам.

При крайній необхідності застосовується доктрина «меншого зла»: спричинена шкода повинна бути меншою попередженої. По суті, крайня необхідність являє собою ситуацію, коли має місце конфлікт між двома право охоронюваними інтересами, причому захистити один з цих інтересів можна, лише порушивши інший. У випадку застосування засобів самозахисту при крайній необхідності, слід враховувати ступінь шкоди, котрий може бути спричинений для попередження небезпеки. Звертаємо особливу увагу на дані положення цивільного і кримінального законодавства, котрі слід враховувати при застосуванні засобів самозахисту, для уникнення негативних наслідків.

Порядок володіння, застосування і придбання засобів, котрі можуть бути використані для самозахисту, регулюється Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-ХІІ, а також Постановою КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії» від 07.09.1993 р. № 706.

У відповідності до законодавства зброю класифікують на:

- військову;

- службово-штатну (видається відомством);

- цивільну (мисливську, для самооборони, сигнальну, колекційну);

- холодну (ніж, кастети, біти);

- учбову (імітаційну).

Також зброю класифікують на травматичну, вогнепальну, газову і пневматичну. До окремої групи належать спецзасоби (електрошокери, дубинки).

Своєю чергою, ми пропонуємо наступну класифікацію засобів самозахисту, котра заснована на необхідності отримання дозволу.

Отже, дозвіл потрібен на:

- травматичну зброю;

- газові пістолети (револьвери);

- мисливські рушниці;

- пневматичну зброю (калібр котрої перевищує 4,5 мм, а швидкість польоту кулі перевищує 100 метрів на секунду).

Дозвіл не потрібен на:

- газові балончики (крім тих, котрі прямо призначені для співробітників правоохоронних органів, в тому числі і ті, в закінченні котрих стоїть «М», наприклад, «Терен - 4М», «Кобра - 1Н», «Кобра - 1С»);

- пневматичну зброю (калібр котрої менше 4,5 мм, а швидкість польоту кулі до 100 метрів за секунду).

Враховуючи запропоновану нами класифікацію, зупинимося на кожному виді засобів самозахисту. Нагадаємо, що для використання такого засобу самооборони як травматична зброя потрібен дозвіл. Травматична зброя «резинка» - це пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями.

Разом з тим, звертаємо увагу на той факт, що використовувати травматичну зброю дозволено лише окремим професіям:

- працівникам суду;

- працівникам МВС;

- працівникам прокуратури;

- працівникам СБУ;

- працівникам податкової міліції;

- народним депутатам;

- журналістам;

- військовослужбовцям (крім строкової служби);

- членам громадських формувань, котрі виконують функцію охорони громадського порядку;

- учасникам кримінального провадження (в окремих випадках).

Вогнепальна зброя

Вогнепальна зброя – зброя, в котрій для викиду снаряда з каналу ствола використовується сила тиску порохових газів. Своєю чергою, вогнепальна зброя буває двох видів: нарізна і гладкоствольна. Враховуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна», у власності громадян України не може перебувати вогнепальна зброя, крім гладкоствольної мисливської (з 21 року при отриманні відповідного дозволу) і нарізної мисливської - карабіни, гвинтівки (з 25 років при отриманні відповідного дозволу).

Газова зброя

Газові пістолети, револьвери і патрони до них калібру 6, 8 і 9 мм належать до спеціальних засобів самооборони. Для використання даного засобу самооборони необхідно отримати дозвіл на придбання, носіння і зберігання такої зброї, котра видається правоохоронними органами громадянам, котрі досягли 18 років. З переліком документів, котрі необхідно підготувати для отримання дозволу, можна ознайомитися в Постанові КМ України «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії» від 07.09.1993 р. № 706.

Газові балончики також належать до спеціальних засобів самозахисту, оскільки заряджені спеціальними засобами сльозоточивої дратівної дії. Отримувати дозвіл на придбання і використання газового балончика не треба, але законодавством передбачено, що такі засоби самозахисту можуть бути продані особам, котрі досягли 18 років. Разом з тим, слід враховувати, що громадяни не можуть мати у власності газових балончиків, призначених для правоохоронних органів. Перед застосуванням газового балончика необхідно в першу чергу ознайомитися з інструкцією і правилами його застосування, аби не заподіяти шкоди своєму здоров’ю.

Пневматична зброя

Використання даного засобу самозахисту з дозволом чи без нього залежить від калібру і швидкості польоту пульки. Так, пневматична зброя, калібр котрої не досягає 4,5 мм і швидкість польоту пульки до 100 м за секунду продається без дозволу. Для використання пневматичної зброї, котра перевищує дані норми, необхідно отримати відповідний дозвіл в правоохоронних органах. При використанні даного засобу в якості самозахисту слід бути дуже обережним і уважним, оскільки ним можна травмувати людину, що буде кваліфіковано правоохоронними органами як перевищення меж необхідної оборони.

Холодна зброя

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 3 до холодної зброї належать предмети, котрі відповідають стандартним зразкам або ж історично напрацьованим типам зброї, або інші предмети колючої, колючо-ріжучої, рублячої, дроблячої або ударної дії (штик, стилет, ніж, кинджал, арбалет, шабля, фінка, мисливський ніж, нунчаки, кастет) котрі призначені для ураження живої цілі за допомогою сили м’язів людини або ж механічної дії пристрою. Для носіння і використання холодної зброї особа повинна досягти 18 років, а також слід отримати відповідний дозвіл органу внутрішніх справ.

Як не дивно, але такий засіб, як бита, котрий дуже часто застосовується для самооборони, може бути в окремих випадках віднесено до холодної зброї, оскільки при її застосуванні здійснюється ударний ефект по живій цілі за допомогою сили м’язів людини. Будьте обережні при зберіганні такого засобу в автомобілі, оскільки за такі дії передбачена відповідальність за ст. 263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами).

Електрошок ер є спецзасобом (засобом активної оборони) і заборонений в обігу, оскільки застосовується лише спецслужбами. Громадяни України не мають права мати електрошок ери у власності. Порядок їх використання і застосування врегульований Постановою Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження правил застосування спеціальних засобів під час охорони громадського порядку» від 27.02.1992 р. № 49.

Таким чином, вищеперераховані засоби самозахисту можуть бути застосовані для самозахисту, якщо вони передбачені і дозволені законодавством України.

Для самооборони можуть бути застосовані: газові балончики, газові, пневматичні пістолети, ножі, нунчаки, бити, палиці, вогнепальна зброя (мисливські рушниці), травматична зброя.

При цьому слід враховувати обстановку і місце їх застосування - головне, аби це була самооборона і, в жодному разі, не умисне нанесення тілесних ушкоджень. Захищатися можна всім, що знаходиться під рукою, навіть каменем, головне, аби це було зроблено з розумом.